№2-1345/2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2010 року Дніпровський суд м. Дніпродзержинська у складі:
головуючого Ковальової А.Б.
при секретарі Золотих Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідач у судовому засіданні позов не визнала.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Посилається на те, що з 17 травня 2008 року він та відповідач перебувають у вперше зареєстрованому шлюбі, який був оформлений Дніпровським відділом РАЦС Дніпродзержинського міського управління юстиції, актовий запис № 193. Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейно-шлюбні відносини між ним та відповідачем припинені 09 травня 2009 року внаслідок відсутності взаєморозуміння, що призводило до постійних сварок та скандалів. Вважає, що напружена обстановка в сім’ї не сприяла подальшому збереженню шлюбу та негативно відображалася на дитині. З моменту припинення подружніх відносин вони проживають окремо один від одного, ніхто з них не робив спроб для примирення та збереження сім’ї, і тому він вважає, що сім’я розпалася остаточно і шлюб необхідно розірвати. Після розірвання шлюбу син залишиться проживати разом з відповідачем, на його утримання з нього, позивача, за рішенням суду стягуються аліменти на користь відповідача, спору щодо розподілу спільного майна між ними немає. Просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачем, не наполягає на стягненні з відповідача сплачених ним судових витрат.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні свій позов по суті та за обставинами справи підтримав у повному обсязі, пояснив суду, що з 09 травня 2009 року вони з відповідачем проживають окремо один від одного, спільне господарство не ведуть, подружні стосунки не підтримують, вважає, що сім’я розпалася остаточно і відновлена бути не може, а тому просить шлюб між ним та відповідачем розірвати.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала, заперечувала проти розірвання шлюбу, але підтвердила той факт, що з 09 травня 2009 року вони з позивачем разом не проживають, спільне господарство не ведуть, на утримання дитини за її позовом рішенням суду з позивача стягнуті аліменти на її користь. Залишила питання щодо задоволення позову на розсуд суду.
Судом досліджені докази по справі:
• - досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні.
Вивчивши письмові докази та матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
У судовому засіданні судом встановлені наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Сторони у справі дійсно знаходиться у зареєстрованому шлюбі з 17 травня 2008 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, актовий запис № 193 ( а.с.6).
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис № 479 від 26 липня 2008 року ( а.с.7).
На підставі пояснень сторін судом вставлено, що позивач та відповідач припинили сімейно-шлюбні відносини у травні 2009 року, так як внаслідок відсутності взаєморозуміння між ними часто виникали сварки та скандали, що призвело виникнення напружених стосунків в сім’ї, і тому сторони припинили спільне проживання.
З травня 2009 року до теперішнього часу сторони разом не проживають, спільне господарство не ведуть, сімейно-шлюбні відносини не підтримують, що підтвердила у судовому засіданні і відповідач по справі.
Спору щодо розподілу спільного майна подружжя між сторонами немає, на утримання сина позивач за рішенням суду сплачує аліменти на користь позивача.
Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів.
Згідно ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.
Згідно ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розлучення, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.
Згідно вивчених судом матеріалів справи, з’ясованих обставин справи, які досліджені доказами, суд прийшов до висновку, що збереження та відновлення сім’ї сторін не можливо та недоцільно, і позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню у повному обсязі, так як фактично відповідач визнала у судовому засіданні зазначені позивачем обставини, і припинення сімейно-шлюбних відносин з травня 2009 року.
На підставі ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, та керуючись ст. ст. 8, 10, 57, 59, 60, 158, 169, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити у повному обсязі.
Шлюб, зареєстрований 17 травня 2008 року Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 193, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення. особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя
Дніпровського районного суду
м. Дніпродзержинська А.Б. Ковальова