Справа № 2-3080/10
РІШЕННЯ
іменем України
11 жовтня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Самунь І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про
розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу, в
якому зазначив, що з 19 жовтня 1990 року знаходиться в зареєстрованому шлюбі з
відповідачкою. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що від шлюбу з
відповідачкою дітей не має, спільне життя з відповідачкою не склалося через
відсутність взаєморозуміння, розходжень у поглядах на сімейне життя, що
призводило до частих сварок. Судом надавався строк для примирення, але ніяких
кроків для збереження сім`ї з боку сторін не надходило, тому позивач вважає, що
сім’я розпалася остаточно, подальше збереження шлюбу вважає недоцільним.
В судове засідання позивач не з’явився, до початку судового засідання надав
заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка у судове засідання не з’явилася. Про день, час і місце судового
засідання сповіщена належним чином. До суду надала письмову заяву про відмову в
задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі та розгляд справи за її
відсутності.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у зв’язку з неявкою в судове засідання
всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою
звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають
задоволенню з наступних підстав.
19 жовтня 1990 року сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується Свідоцтвом
про укладення шлюбу, виданим Індустріальним відділом реєстрації актів
цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції
Дніпропетровської області, актовий запис № 1121.
Від шлюбу дітей не має.
Відповідно до матеріалів справи сторони з січня 2005 року припинили шлюбні
відносини та ведення спільного господарства внаслідок розбіжності характерів,
різних поглядів на сімейне життя та відсутності взаєморозуміння, що призводило
до частих сварок, проживають окремо. Судом був наданий строк для примирення,
однак ніяких пропозицій для примирення від позивача та відповідачки не
надходило.
За таких обставин суд дійшов висновку, що примирення сторін неможливе, подальше
спільне життя сторін, як подружжя, і збереження шлюбу буде суперечити їхнім
інтересам, що мають істотне значення, тому позовні вимоги є обґрунтованими та
їх шлюб необхідно розірвати.
Керуючись ст.ст. 104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст.
10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд ,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу –
задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 19
жовтня 1990 року Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану
Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області,
актовий запис № 1121, – розірвати.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської
області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом
подачі у десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя:
В.О. Лисенко