Справа № 2-2988/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Самунь І.М., за участі
представника позивача Смірнова А.А., відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну
справу за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 23 до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Орган
опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську
ради про стягнення боргу з плати за послуги з утримання будинку і прибудинкової
території,
ВСТАНОВИВ:
04.01.2010 року позивач – Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 23
звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про
стягнення боргу з плати за послуги з утримання будинку і прибудинкової
території, зазначивши, що відповідачі повинні своєчасно вносити плату за
послуги з утримання будинку і прибудинкової території, відповідно до вимог п. 2
ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Проте за
період з 01.08.2006 року по 01.12.2010 року відповідачі свій обов’язок по
оплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території не
здійснювали, у зв’язку із чим у них виникла заборгованість у розмірі 1628 грн.
47 коп. Просив стягнути солідарно з відповідачів вказану суму заборгованості та
покласти на відповідачів судові витрати по справі.
01.04.2010 року відповідачка ОСОБА_2 надала до суду заперечення проти
позову, в якому зазначила, що позов не визнає, оскільки позивач не врахував
сплачені відповідачкою кошти за ті послуги, які насправді позивач надавав;
позивач пропустив строк звернення до суду, передбачений ст. 256 ЦК України.
Також відповідачка зазначила, що позивач систематично порушує вимоги Закону
України «Про житлово-комунальні послуги», тому підстав для стягнення
заборгованості не має.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив їх
задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, в
обґрунтування своїх заперечень посилалася на письмові заперечення проти позову.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій
позов не визнав та просиво справу розглядати без його участі.
Представник третьої особи – органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської
районної у місті Дніпропетровську ради до суду не з’явився, повідомлявся
належним чином про час і місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що
позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідачі зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1 1/3 частина квартири № 68 належить
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, над яким рішенням Амур-Нижньодніпровської
районної у місті Дніпропетровську ради від 24.10.2008 року № 311/2 встановлено
опіку та призначено опікуном відповідачів по справі, якім також належить на
праві власності по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1.
Будинок № 2 знаходиться на балансі Комунального житлово-експлуатаційного
підприємства № 23, яке здійснює утримання будинку та прибудинкової території,
надає мешканцям будинку комунальні та інші послуги згідно з тарифами та
розцінками, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового
фонду» та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими
територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них
належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є
співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання
і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання
будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно займаної площі. Послуги
з утримання будинку та прибудинкових територій зобов’язані сплачувати як
квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.
Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від
19.06.1992 року № 2482-ХП с. 10 «Утримання приватизованих квартир (будинків)
здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування
приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються
Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них. Відповідно до
постанови Кабінету Міністрів № 572 від 8 жовтня 1992 року та постанови
Кабінету Міністрів України від 26 січня 2006 року № 45 «Про внесення змін до
постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року».
Відповідачі вважають, що вони не повинні сплачувати витрати на технічне
обслуговування будинку і прибудинкової території, оскільки між сторонами не
укладено договір про надання послуг, а також що послуги надавалися частково.
Суд вважає, що ці доводи відповідачів є необґрунтованими, оскільки відсутність
письмового договору не звільняє відповідачів від участі у витратах по утриманню
будинку і прибудинкової території, в якому знаходиться їх квартира, відповідачі
є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, якими
вони фактично користуються нарівні з іншими власниками квартир в будинку.
Згідно з п.п. 17.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків,
прибудинковими територіями, затвердженими постановою КМУ від 08.10.92 № 572
власники квартир багатоквартирних будинків зобов’язані вносити на відповідний
рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку. П. 7 Правил
користування приміщеннями житлових будинків, прибудинковими територіями в
редакції постанови від 24.01.2006 р. також передбачає обов’язок власників
квартир оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені
договором або законом.
Таким чином, власники квартири в багатоквартирних будинках зобов’язані
приймати участь у витратах на технічне обслуговування будинку та прибудинкової
території.
Відповідно до ст. 382 ЦК України власникам квартири у багатоквартирному
житловому будинку належить на праві спільної сумісної власності приміщення
загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне,
сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке
обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для
забезпечення потреб усіх власників не житлових приміщень, які розташовані у
житловому будинку.
Згідно ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві
спільної часткової власності зобов’язаний брати участь у витратах на
управління, утримання та збереження спільного майна.
За ст. 66 ЖК України плата за користування житлом (квартирна плата)
обчислюється, виходячи із загальної площі квартири.
Розмір тарифів (нормативних витрат, пов’язаних з утриманням будинків і споруд
та прибудинкових територій) визначається згідно з Порядком формування тарифів з
утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 560.
Відповідними рішеннями виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради
затверджені тарифи про оплату житлово-комунальних послуг.
В судовому засіданні встановлено, що позивач надавав відповідачам комунальні
послуги по утриманню будинку і прибудинкової території.
Відповідачка ОСОБА_2, надавши суду копії звернень мешканців будинку до
керівництва позивача та органів місцевого самоврядування, не надала суду жодних
доказів невиконань обов’язків позивачем за які, на її думку, позивач
необґрунтовано стягував грошові кошти. Проте, з наданих відповідей на ім’я
ОСОБА_2. слідує, що позивачем був зроблений перерахунок за ненадані
послуги за період з 01.02.2004 року по 01.12.2009 року, що підтверджується
витягом з особового рахунку.
Відповідачі за період з 01.08.2006 року по 01.12.2009 року включно щомісячну
плату за послуги з утримання будинку і прибудинкової території вносили
нерегулярно та не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість в
розмірі 1628 грн. 47 коп., що підтверджується Витягом з особового рахунку.
Разом з тим, суд вважає за необхідне, згідно зі ст. 257 ЦК України застосувати
позовну давність до вимог позивача за період з 01.08.2006 року по 03.01.2007
року включно, виходячи з того, що позивач звернувся до суду з даною позовною
заявою 04.01.2010 року.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідачів складає 857 грн. 37
коп., яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати
судового збору при поданні позову до суду, необхідно стягнути з відповідачів
солідарно судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 23 до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Орган
опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську
ради про стягнення боргу з плати за послуги з утримання будинку і прибудинкової
території – задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3
на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 23
заборгованість по оплаті послуг з утримання будинку і прибудинкової території
за період з 04 січня 2007 року по 01 грудня 2009 року в розмірі 857 (вісімсот п’
ятдесят сім) гривень 37 копійок.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3
на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області
через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі
в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя:
В.О. Лисенко