У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц–9174/2010 Головуючий в 1-ій інстанції – Антонюк О.А.
Категорія - 3 Доповідач - Волошин М.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Басуєвої Т.А.
суддів - Волошина М.П., Демченко Е.Л.
при секретарі - Самоткан В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1., Фонду державного майна України на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2010 року та на додаткове рішення цього ж суду від 25 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3. до Фонду державного майна України, товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Комфорт», третя особа – Закрите товариство «Оріль» про визнання приватизації недійсною та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Комфорт» до ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. та Фонду державного майна України про визнання права власності, –
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2007 року ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3. звернулись до суду із позовною заявою та просили визнати приватизацію ЗАТ «Оріль» гуртожитку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 – недійсною, виключивши його з переліку нерухомого майна яке передавалось у власність ЗАТ «Оріль», згідно договору купівлі-продажу від 08 вересня 1993 року.
ТОВ «ДП Комфорт» 26 березня 2010 року звернулось з позовом та просило визнати за ним право власності на частину будівлі гуртожитку літ. А12 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Наб. Перемоги, буд. 46.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2010 року в задоволені позову ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3. відмовлено. Позов ТОВ «ДП Комфорт» задоволено, визнано за ним право власності на частину будівлі гуртожитку літ. А-12 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Наб. Перемоги, буд. 46.
Додатковим рішенням цього ж суду від 25 червня 2010 року вирішено питання про стягнення судових витрат.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1. просить рішення та додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Фонд державного майна в своїй апеляційній скарзі також просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1. та ін. задовольнити, а в задоволенні позову ТОВ «ДП Комфорт» відмовити, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Проте зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає і тому воно підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення.
Судом встановлено, що 08 вересня 1993 року між Фондом державного майна України в особі представника фонду Попової А.А та організацією орендарів, створеної трудовим колективом Дніпропетровської виробничо-торгівельної взуттєвої фабрики «Оріль», від імені якої діяв голова ради організації орендарів Грицан В.В. було укладено договір купівлі-продажу у відповідності з умовами якого продавець продав, а покупець купив цілісний майновий комплекс - Дніпропетровську виробничо-торговельну взуттєву фірму «Оріль», яка знаходиться в м. Дніпропетровськ по вул. Ю. Фучіка, 18 вартістю 2001848 тис. крб.
27 серпня 1993 року було складено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу, підписаний представником ФДМ України. Акт оцінки вартості вищеназваного майна був затверджений наказом голови фонду державного майна України від 30 серпня 1993 року № 24-ДУ.
Згідно до п. 1.3 договору право власності на цілісний майновий комплекс переходить до покупця з моменту підписання сторонами договору купівлі-продажу. 28 жовтня 1993 року було складено акт прийому-передачі, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв згідно з договором купівлі-продажу від 08 вересня 1993 року № КП-151 між ФДМ України та організацією орендарів Дніпропетровської виробничо-торгівельної взуттєвої фабрики «Оріль» викуплену нею частку державного майна цілісного майнового комплексу вказаного підприємства вартістю 2001848 тис. крб.
Акт був підписаний з боку ФДМ України головою ФДМ України Прядко В.В. та скріплений печаткою ФДМ України. 28 грудня 1993 року на підставі договору купівлі-продажу від 08 вересня 1993 р., а також акту прийому-передачі майна від 28 жовтня 1993 року - головою ФДМ України було видано свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс. Свідоцтво підписано головою ФДМ України Прядко В.В. та скріплено печаткою ФДМ України.
Своєю довідкою № 12/8-831 від 16 червня 1995 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області підтвердило, що АТ «Оріль» є власником майна згідно акту прийому-передачі від 28 жовтня 1993 року.
Розшифровкою основних засобів по залишковій вартості на 28 жовтня 1993 року, що є невід'ємною частиною договору № КП1-151 від 08 вересня 1993 року, визначено перелік обладнання, будівель та споруд, які увійшли до складу державного майна, яке підлягає викупу відповідно до договору купівлі-продажу № КП-151від 08 вересня 1993 року та передано у власність закритому акціонерному товариству «Оріль».
Згідно п. 62 зазначеної розшифровки до переліку увійшов також й гуртожиток, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46. 12 березня 1997 року АТ «Оріль» КП ДМБТІ було видано реєстраційне посвідчення на об'єкт нерухомого майна, яке належить юридичним особам, згідно якого гуртожиток літ.А-12, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46, зареєстровано за АТ «Оріль» на підставі договору купівлі-продажу № КП-151 від 08 вересня 1993 р., про що було зроблено запис в реєстровій книзі № 2ЖЮ за реєстровим № 28.
Рішенням загальних зборів акціонерів від 18 жовтня 1996 року акціонерного товариства «Оріль», правонаступником якого є закрите акціонерне товариство «Оріль» було створено дочірнє житлово-комунальне підприємство «Комфорт» акціонерного товариства «Оріль».
Відповідно до статуту ДП «Оріль» затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ «Оріль», протокол № 12 від 28 липня 2003 року, зареєстрованого виконавчим комітетом Жовтневої районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська згідно з розпорядженням № 20-рп від 27 травня 1997 року, обліковий номер 6251, перереєстрованого виконавчим комітетом Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська, реєстраційна справа № 04052459100050312 від 02 вересня 2003 року, ДП «Оріль» створено шляхом перереєстрації дочірнього житлово-комунального підприємства «Комфорт» акціонерного товариства «Оріль».
Засновником ДП «Оріль» виступає ЗАТ «Оріль». Рішенням правління АТ «Оріль» № 24 від 30 жовтня 1996 року до статутного фонду дочірнього житлово-комунального підприємства «Комфорт» акціонерного товариства «Оріль» було передано між іншим й будівлю гуртожитку, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46. Це також підтверджується й актом прийому-передачі майна від 01 жовтня 1997 року. В подальшому ряд приміщень будівлі гуртожитку ДП «Оріль» були самовільно переобладнані та реконструйовані.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2007 року по справі № 14/51-07 (41/36-07) за позовом ДП «Оріль» до ЗАТ «Оріль», Дніпропетровської міської ради з урахуванням ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2007 року та додаткового рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2007 року по справі № 14/51-07 (41/36-07) визнано за ДП «Оріль» право власності на будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46. Право власності на будівлю гуртожитку згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2007 року по справі № 14/51-07 (41/36-07) було зареєстровано КП ДМБТІ 22 червня 2007 року. 15 листопада 2007 року між ДП «Оріль» та ТОВ «ДП Комфорт» було укладено договір купівлі-продажу частини будівлі. Відповідно до п. 1.2 вказаного договору купівлі-продажу ДП «Оріль» передало у власність ТОВ «ДП Комфорт» частину будівлі гуртожитку літ. А-12, розташованого по вул. Набережна Перемоги, 46 в м. Дніпропетровську. На виконання договору купівлі-продажу позивач сплатив ДП «Оріль» грошові кошти в сумі 795 000 грн. що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Відповідно до п. 8 договору купівлі-продажу сторони домовилися, що нотаріально договір купівлі-продажу буде посвідчено 24 грудня 2007 року. Але ДП «Оріль» свої зобов'язання щодо нотаріального посвідчення договору не виконало. Своїми діями ДП «Оріль» порушило права та охоронювані законом інтереси позивача, у зв'язку з чим останній звернувся до суду за їх захистом.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2008 року за позовом ТОВ «ДП Комфорт» до ДП «Оріль» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності було визнано дійсним договір купівлі-продажу частини будівлі, укладений 13 листопада 2007 року між ТОВ «ДП Комфорт» і ДП «Оріль» та визнано за ТОВ «ДП Комфорт» право власності на частину будівлі гуртожитку літ. А-12, розташованого по вул. Набережна Перемоги, 46 в м. Дніпропетровську. Право власності за ТОВ «ДП Комфорт» на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2008 року по справі зареєстровано КП ДМБТІ 24 червня 2008 року.
13 листопада 2008 року постановою Вищого Господарського Суду України по справі за позовом ДП «Оріль» до ЗАТ «Оріль» Дніпропетровської міської ради про визнання права власності рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2007 року скасовано, справу передано для нового розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.
21 квітня 2009 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області провадження по справі припинено у зв'язку з ліквідацією ЗАТ «Оріль». 18 лютого 2009 року постановою Вищого Господарського суду України по справі за позовом ТОВ «ДП Комфорт» до ДП «Оріль» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2007 року скасовано, справу передано для нового розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.
15 квітня 2009 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області провадження по справі припинено у зв'язку з ліквідацією ДП «Оріль».
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» дія цього Закону не поширюється на приватизацію об’єктів державного житлового фонду.
Виходячи з положень ст. 4 ЖК Української РСР до складу житлового фонду входять жилі будинку, а також жилі приміщення в інших будівлях. Жилі будинку і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі становлять державний фонд.
За змістом ст.ст. 127-131 ЖК Української РСР та п. 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 03 червня 1986 року, передбачено, що гуртожитки – це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.
Спеціальним законодавством, яке регулює приватизацію державного житлового фонду, є Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону державний житловий фонд – це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Спірний гуртожиток як об’єкт державного житлового фонду приватизується на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» і не підлягає приватизації на підставі Закону України «Про приватизацію державного майна», тому був включений до переліку майна Дніпропетровської виробничо-торговельної взуттєвої фірми «Оріль», що підлягає приватизації, помилково.
Таким чином, гуртожиток як об’єкт державного житлового фонду не підлягав приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна».
Враховуючи вищевказане колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3. про визнання приватизації спірного гуртожитку недійсною підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог ТОВ «ДП Комфорт» про визнання за ним права власності на спірний гуртожиток, то у цій частині рішення суду підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю у зв’язку з наступним.
Заявляючи позов про визнання права власності ТОВ «ДП Комфорт» послалось на те, що 13 листопада 2007 року між ТОВ «ДП Комфорт» і ДП «Оріль» в простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу спірного гуртожитку.
Згідно з п.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірвані і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
На підставі ст. 1 ГПК України - підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Вирішуючи позов ТОВ «ДП Комфорт», суд першої інстанції не врахував, що у даному випадку незалежно від суб’єктного складу учасників процесу, так як договір купівлі-продажу, який фактично просить визнати позивач стосується продажу майна придбаного в порядку приватизації майнового комплексу, до складу якого ввійшов і гуртожиток за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46 то справа повинна розглядатись в порядку господарського судочинства.
За таких підстав колегія суддів вважає, що оскільки судом першої інстанції розглянуто справу в порядку цивільного судочинства у спорі, що виник із договору купівлі-продажу, укладеного між двома юридичними особами, рішення суду за позовом ТОВ «ДП Комфорт» підлягає скасуванню із закриттям провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ст. 310 ЦПК України.
Крім того, з відповідачів за позовом ОСОБА_1. та ін. підлягають стягненню судові витрати, передбачені ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.303, 304, 309, 310, 315 ЦПК України, колегія суддів, –
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_1., Фонду державного майна України – задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2010 року та додаткове рішення цього ж суду від 25 червня 2010 року – скасувати.
Позов ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3. до Фонду державного майна України, товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Комфорт», третя особа – Закрите товариство «Оріль» про визнання приватизації недійсною – задовольнити частково.
Визнати незаконним включення будинку гуртожитку розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46 до цілісного майнового комплексу Дніпропетровської виробничо-торгівельної взуттєвої фірми «Оріль» переданої у порядку приватизації Закритому акціонерному товариству «Оріль» 08 вересня 1993 року, та в цій частині визнати приватизацію Закритим акціонерним товариством «Оріль» вказаного будинку гуртожитку недійсною.
В іншій частині позову ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3. – відмовити.
Стягнути солідарно з Фонду державного майна України та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Комфорт» на користь ОСОБА_1. - 08 грн. 50 коп. – судового збору та 07 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи сплачені в суді першої інстанції.
Провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Комфорт» до ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3., Фонду державного майна України про визнання права власності – закрити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Комфорт» на користь ОСОБА_1. та Фонду державного майна України – по 120 грн. кожному в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи сплачених в суді апеляційної інстанції
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: