Справа № 2-о-178/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2010 року
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі : судді Жук М.І., за участю секретаря судового засідання Осипенко Н.І., заявника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення (заінтересовані особи – ОСОБА_2, Головне фінансове управління Чернігівської обласної державної адміністрації ),-
ВСТАНОВИВ:
30.08.2010 року заявник звернувся до суду з заявою (уточнена 09.09.2010 року) про встановлення факту про те, що її колишній чоловік ОСОБА_2 не бере участі в утриманні та вихованні їх неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що надасть їй право на отримання щорічної соціальної відпустки тривалістю 10 календарних днів до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_2 судове засідання не прибув, в поданій заяві від 18.11.2010 року вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Представник Головного фінансового управління Чернігівської обласної державної адміністрації в судове засідання не прибув, в поданій заяві від 19.11.2010 року начальник управління просить розглянути справу у відсутності їх представника, вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Суд, заслухавши пояснення заявника, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши докази по справі – вважає, що заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що заявник працює начальником відділу бухгалтерського обліку і контролю - головним бухгалтером Головного фінансового управління Чернігівської обласної державної адміністрації (а.с.23).
Заявник є матір’ю неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає разом з нею, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини НОМЕР_1, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Чернігівського міськвиконкому 14.12.1995 року та довідкою з місця проживання №1326 від 01.09.2010 року (а.с.12,14).
Батьком неповнолітньої дитини є ОСОБА_2, шлюб з яким заявник розірвала 18.03.1997 року і який проживає окремо від дитини та він з 1997 року не приймає участі у її вихованні та утриманні, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5.
Відповідно до ст.157 ч.2 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні.
Статтею 182-1- Кодексу законів про працю України передбачено, що одинокій матері, яка працює, надається щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що колишній чоловік заявника з 1997 року не бере участі у вихованні їх неповнолітньої дитини і це є підставою для задоволення заяви, щоб заявник міг реалізувати своє право на додаткову оплачувану відпустку за місцем роботи.
Керуючись ст. ст.256, 259 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ :
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 є одинокою матір’ю, оскільки її колишній чоловік ОСОБА_2 року не бере участі у вихованні їх неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Жук М.І.