Копія Справа № 2-6253/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого: Циганаш І.А.
при секретарі: Федоровій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ “ Правекс – Банк “ в особі відділення “ Кіровоградська обласна дирекція “ АКБ “ Правекс – Банк “, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2, приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницької Антоніни Василівни про визнання договорів недійсними,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з даним позовом, обґрунтувавши його тим, що 29.08.2008 року між нею та АКБ « Правекс – Банк » в особі відділення « Кіровоградська обласна дирекція » АКБ « Правекс – Банк » був укладений кредитний договір №4686- 003/08Р відповідно до розділу І якого ( з врахуванням договору від 23.02.2009 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору №4686-003/08Р від 29.08.2008 року ) банк надав їй кредит в іноземній валюті на наступних умовах: загальна сума кредитування – 50890 доларів США, строк кредитування з 29.08.2008 року до 29.08.2029р., дата повернення кредиту – 29.08.2029р., мета кредитування – придбання квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; процентна ставка за користування кредитом – 12,49% річних. Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом рівними частинами в сумі 202 доларів США щомісяця до 10 числа наступного місяця. Відсотки за користування кредитом підлягають сплаті щомісяця у строк до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також у момент повернення кредиту, зазначений у п. 1.2 договору. Пунктом 6.1.2 договору передбачено, що позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками і пеню у валюті кредиту. В якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором були укладені наступні договори: іпотечний договір, укладений між нею та АКБ « Правекс – Банк » в особі відділення « Кіровоградська обласна дирекція » АКБ « Правекс – Банк », посвідчений 29.08.2008 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницькою А.В. за реєстровим №2625 та договір поруки №4686-003/08Р, укладений між АКБ « Правекс – Банк » в особі відділення « Кіровоградська обласна дирекція » АКБ « Правекс – Банк »та ОСОБА_2, посвідчений 29.08.2008 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницькою А.В. за реєстровим №2624. Нею через касу банку були отримані кошти у іноземній валюті в сумі 50890 доларів США. Вважає, що кредитний договір №4686-003/08Р від 29.08.2008 року є недійсним з моменту його укладання. Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею є гривня, у зв’язку з чим грошове зобов’язання у договорі повинно бути виражено в національній валюті України. Згідно Декрету КМУ « Про систему валютного регулювання і валютного контролю », який установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права і обов’язки суб’єктів валютних відносин. Порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства, зокрема п. 1 ст. 3 визначає, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь – яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України. Використання готівкової іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління НБУ. Ст.. 5 Декрету КМУ « Про систему валютного регулювання і валютного контролю » передбачено, що НБУ видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування, генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, Національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії валютного регулювання. Умовами спірного кредитного договору була передбачена єдина фінансова операція, яку вона мала здійснити – отримати через банківську установу банку іноземну валюту та розраховуватись нею на території України з резидентом України без будь – яких ліцензій НБУ, це свідчить про те, що договір в теперішньому його вигляді, укладений з боку банку з порушенням валютного законодавства. Умови кредитного договору є несправедливим, так як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків, несправедливим є, зокрема умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом в доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону, банк перекладає виключно на неї – позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням ч. 3 ст. 13 ЦК України. Таким чином, використання банком долара США як предмету кредитування за споживчим кредитом є внесення в кредитний договір пункту , що значно погіршує її становище як споживача порівняно з банком ( надавачем фінансових послуг ) в разі настання певних подій, що дає право для неї відповідно до п. 2 ст. 18 ЗУ « Про захист прав споживачів » за своїм вибором вимагати визнання кредитного договору недійсним. Просить визнати недійсним кредитний договір №4886-003/08Р від 29.08.2008 року, визнати недійсним іпотечний договір, посвідчений 29.08.2008 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницькою А.В. за реєстровим №2625, визнати недійсним договір поруки №4686-003/08Р, посвідчений 29.08.2008 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницькою А.В. за реєстровим номером 2624, зобов’язати приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницьку А.В. виключити з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за іпотечним договором, посвідченим 29.08.2008 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницькою А.В. за реєстровим номером 2625, а саме - квартиру під №40, що знаходиться в м. Кіровограді по вул.. Комарова, 42, яка належить їй, судові витрати покласти на відповідача.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити, вказав, що 29.08.2008 року між АКБ « Правекс –Банк » та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4686-003/08Р, іпотечний договір та договір поруки №4686-003/08Р. Вказані договори укладено відповідно до вимог діючого законодавства України і є правомірними. Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог діючого законодавства України. Так, кредитний договір, який було укладено між позивачем та банком на підставі заяви позивача від 29.08.2008 року, в якій просить банк видати суму кредиту у розмірі 50890 доларів США, вчинено у письмовій формі, його підписано ОСОБА_1 особисто, відповідачем – в особі директора відділення « Кіровоградська обласна дирекція », який діяв на підставі Статуту, Положення про відділення та довіреності, підпис представника банку скріплено печаткою. Підписання сторонами кредитного договору свідчить про те, що вони досягли згоди усіх істотних умов договору та погоджуються з ними. Отже, належним чином укладений договір є обов’язковим для сторін і повинен добросовісно виконуватись. Кредитним договором встановлені зобов’язання сторін, а саме банк зобов’язується надати позичальнику можливість скористатися кредитом, дотримуючись умов договору, а позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, забезпечити своєчасне повернення грошових коштів і сплату нарахованих відсотків. Банк виконав всі зобов’язання перед позивачем відповідно до умов кредитного договору, а позивач порушила умови кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом та сплати відсотків за користування коштами. При укладенні кредитного договору позичальник надав письмову розписку про факт ознайомлення його з положеннями ст. 11 ЗУ « Про захист прав споживачів », яка зобов’язує кредитодавця, тобто банк повідомити споживача про всі умови кредитування, зокрема про переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Згідно додатку №1 до кредитного договору №4686-003/08Р від 29.08.2008 року передбачено особливі умови при оформленні кредитного договору в тому випадку, коли кредит видається в іноземній валюті. При укладенні спірного договору позивачу були відомі всі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили позивача прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах. Єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. 03.12.2001 року НБУ видано АКБ « Правекс – Банк » банківську ліцензію №7 на право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та п. 5-11 ч. 2 ст. 47 ЗУ « Про банки і банківську діяльність » та письмовий дозвіл №7-1 від 03.12.2001 року на право здійснювати операції з валютними цінностями.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з»вилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Третя особа приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницька А.В. в судове засідання не з»явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, крім того, в заяві зазначила, що 29.08.2008 року по реєстру №2625 нею був посвідчений іпотечний договір між АКБ « Правекс – Банк » та ОСОБА_1, згідно якого банк за кредитним договором №4686-003/08Р від 29.08.2009 року ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті на загальну суму 50890 доларів США, що на день укладання цього договору за національним курсом НБУ становив 246597,67 грн., строком до 29.08.2029р. При посвідченні іпотечного договору нею були витребувані всі необхідні документи від сторін для його оформлення. При посвідченні іпотечного договору нею була накладена заборона відчуження кв. АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на строк дії іпотечного договору. На підставі всіх необхідних документів, наданих їй та у зв’язку з ЗУ « Про нотаріат » та обоюдною згодою сторін нею був посвідчений іпотечний договір 29.08.2008 року по реєстру №2625. Крім того, нею 29.08.2008 року по реєстру №2624 був посвідчений договір поруки, укладений між гр. ОСОБА_2 та АКБ « Правекс – Банк », згідно якого поручитель зобов’язався нести солідарну відповідальність перед банком за виконання в повному обсязі зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором №4686-003/08Р від 29.08.2008р. в строк до 29.08.2029р. у розмірі 50890 доларів США. Поручитель була ознайомлена зі змістом зобов’язань, умовами кредитного договору, укладеного між банком та ОСОБА_1
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають зі слідуючих підстав.
З копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №646912 вбачається, що 23.09.2009 року здійснено найменування юридичної особи на ПАТ КБ « Правекс – Банк » ( а.с. 88 ).
Згідно вимог ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1 –3 , 5 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов»язання не допускається.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Крім цього, ч. 2, 3 статті 533 ЦК України передбачено, що в разі якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент іноземної валюти, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Під час укладання сторонами у справі кредитного договору інший порядок визначення грошового еквіваленту іноземної валюти встановлений не був.
Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит – це будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надане в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
У статті 2 зазначеного вище Закону дається визначення поняття коштів, згідно якого кошти – це гроші у національній, іноземній валюті чи їх еквіваленті.
Статтею 19 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи 03 грудня 2001 року Національним банком України видано Акціонерному комерційному банку « Правекс – Банк » банківську ліцензію № 7, яка зареєстрована Національним банком України 29.12.1992 року за № 139 на право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та п. 5-11 ч. 2 ст. 47 ЗУ « Про банки і банківську діяльність » та Дозвіл №7-1 на право здійснення операцій, визначених п. 1-4 ч. 2, 4 ст. 47 ЗУ « Про банки і банківську діяльність ».
Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України « Про систему валютного регулювання і валютного контролю » Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам та нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Згідно п. 5.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року за № 275 письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 року за № 15-93.
Відповідно до п. 2.3. вищевказаного Положення за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями по залученню та розміщенню іноземної валюти на валютному ринку України. Оскільки АКБ « Правекс – Банк » було отримано банківську ліцензію та дозвіл Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями, то, відповідно, банк має право здійснювати операції щодо розміщення іноземної валюти.
Згідно з п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Національного банку України від 14.11.2004 року № 483, використання іноземної валюти на території України платежу як засобу без ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.
Судом встановлено, що 29 серпня 2008 року між Акціонерним комерційним банком « Правекс – Банк » в особі відділення « Кіровоградська обласна дирекція » АКБ « Правекс – Банк » та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4686-003/08Р, відповідно до умов якого банк надає позичальникові кредит в іноземній валюті на загальну суму 50890 доларів США для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договорами страхування нерухомого майна, укладення яких здійснюється на підставі та з урахуванням вимог п. 6.1.14 даного Договору ( а.с. 32-34 ).
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору кредит надається позичальникові строком з 29.08.2008 року до 29.08.2029р. зі сплатою 12,49% річних.
Згідно п.п. 4.1 – 4.2 кредитного договору позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом рівними частинами в сумі 202 доларів США щомісячно, до 10 числа наступного місяця; відсотки за користування кредитом підлягають сплаті щомісяця ( за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця ) у строк до 10 числа місяця, наступного за місцем нарахування відсотків, а також у момент повернення кредиту, зазначений у п. 1.2 даного договору.
Відповідно до п. 6.1.2 кредитного договору позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками і пеню у валюті кредиту.
Судом встановлено, що 29 серпня 2008 року між Акціонерним комерційним банком « Правекс – Банк » в особі відділення « Кіровоградська обласна дирекція » АКБ « Правекс – Банк » ( іпотекодержатель ) та ОСОБА_1 ( іпотекодавець ) було укладено іпотечний договір, посвідчений 29.08.2008 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницькою А.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2625, відповідно до умов іпотечного договору - іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов’язань перед іпотеко держателем за кредитним договором №4686-003/08Р від 29.08.2008 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки ( штрафу, пені ), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь – якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості, передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно – квартиру за АДРЕСА_1 ( а.с. 28-31 ).
29 серпня 2008 року між Акціонерним комерційним банком « Правекс – Банк » в особі відділення « Кіровоградська обласна дирекція » АКБ « Правекс – Банк » ( кредитор ) та ОСОБА_2 ( поручитель ) було укладено договір поруки №4686-003/08Р, згідно умов договору поручитель у порядку та на умовах, передбачених даним договором, зобов’язується нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором №4686-003/08Р від 29.08.2008 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки ( штрафу, пені ), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 29.08.2029р. у розмірі 50890 доларів США та будь – якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості ( а.с. 40 ).
Суд враховує ту обставину, що позивач погодилася з умовами кредитного договору, скріпивши його своїм підписом та вчинила дії на виконання його умов, отримавши від відповідача суму кредиту, виражену в доларах США ( а.с. 41 ), які й повинна повернути відповідачу на умовах, визначених у кредитному договорі, відповідно до ст. 1049 ЦК України.
У відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Проте, підстав встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України для визнання правочинів недійсними позивачем в суді не наведено.
Враховуючи те, ПАТ КБ « Правекс – Банк » є уповноваженим на здійснення операцій з валютними цінностями за наявності у нього банківської ліценції та письмового дозволу на здійснення операції з валютними цінностями, крім того укладені вищезазначені кредитний договір, іпотечний договір та договір поруки за своїм змістом не суперечать нормам цивільного законодавства, оскільки позивач погодилася з умовами кредитного договору скріпивши його своїм підписом та вчинила дії на виконання умов договорів, отримавши від банку суму кредиту, зазначену у договорі, на момент укладення договору позивач погодившись з усіма вимогами, добровільно погодилася з умовами погашення заборгованості і сплати відсотків, тому для визнання недійсними договорів та зобов’язання приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницької А.В. виключити з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за іпотечним договором, а саме – кв. під №40, що знаходиться в м. Кіровограді по вул.. Комарова, 42 підстав суд не знайшов, а іпотечний договір та договір поруки є способом забезпечення виконання зобов’язання, за таких обставин суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ “ Правекс – Банк “ в особі відділення “ Кіровоградська обласна дирекція “ АКБ “ Правекс – Банк “, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2, приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницької Антоніни Василівни про визнання договорів недійсними - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення через Ленінський районний суд м. Кіровограда до Апеляційного суду Кіровоградської області.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Циганаш І.А.