КОПІЯ
Категорія: 2.30 с права №2-а-224/2010
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
13 грудня 2010 року м.Золочів
Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
при секретарі: Гавришків М.І.,
з участю позивача, її представника ОСОБА_1, представника відповідача Шумляка П.П., третьої особи ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні при розгляді адміністративної справи за позовом ОСОБА_5 до Золочівської міської ради Львівської області, з участю третіх осіб ОСОБА_3, Приватного підприємства «Форпроект», Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про визнання частково незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування питання про поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_5 звернулась в суд з адміністративним позовом до Золочівської міської ради Львівської області, Управління держкомзему у Золочівському районі Львівської області з участю третіх осіб про: визнання незаконним та скасування п.1 рішення 23 сесії IV скликання Золочівської міської ради від 14.12.2004 року № 669 в частині затвердження меж та розмірів земельної ділянки загальною площею 0,1256 га, що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_3; визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №438107 від 19.09.2005 року виданий ОСОБА_3
У судовому засіданні 13.12.2010 року зменшила свої позовні вимоги, а конкретно відмовилась від вимоги про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №438107 від 19.09.2005 року виданий ОСОБА_3
Як вбачається із позовної заяви, заяви про зменшення позовних вимог, пояснень у судовому засіданні позивача та її представників виник земельний спір між фізичною особою (ОСОБА_5) та органом місцевого самоврядування (Золочівською міською радою Львівської області), як суб’єктом владних повноважень з пов’язаний з оскарженням його рішення (№669 від 14.12.2004 року).
У заяві про поновлення строку на звернення до суду, у своїх особистих поясненнях та поясненнях представника позивач зазначила, що строк звернення до суду пропущений нею з поважних причин. Так, про оскаржуване рішення вона дізналась лише в процесі розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 у 2007 році після подачі позову 5.11.2007 року та дізнавшись про таке оскаржила його спочатку подавши заяву про уточнення зустрічних позовних вимог у цій справі, а згодом вже подавши окрему позовну заяву. Подали такі у порядку цивільного судочинства, згідно ухвали суду від 17.09.2008 року. Хоча позивачу було відомо про факт приватизації ОСОБА_3 земельної ділянки, якої стосується оспорюване рішення, оскільки позивач дійсно підписала акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_3 датований 10.08.2003 року, проте вона вважала, що така приватизація та можливі, прийняті в її процесі рішення, не порушують її прав. Про саме оспорюване рішення дізналась у процесі розгляду справи та у передбачені законом строки звернулись до суду за захистом своїх прав.
Просили заяву про поновлення строку на звернення до суду задовольнити.
Представник відповідача при вирішенні заяви про поновлення позивачу строку на звернення до суду поклався на розсуд суду, проте вказав, що на його думку позивачу було відомо про винесення оскаржуваного рішення, оскільки вона брала участь у встановленні та узгодження меж земельної ділянки, що передавалась у приватну власність третій особі.
Третя особа та її представник просили у задоволенні заяви відмовити, оскільки, на їх думку, позивач пропустила передбачений законом строк на звернення до суду. Так, на їх думку, позивачу було відомо про винесене рішення з часу його винесення та позивач у межах чи трирічного строку на звернення до суду з позовом (згідно норм ЦК України), чи у межах річного стоку передбаченого прийнятим у 2005 році КАС України могла звернутись до суду, проте цього без жодних поважних причин не зробила.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов ОСОБА_5 слід залишити без розгляду.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду: для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Вказана норма діяла з 1.09.2005 року, тобто з часу набрання чинності КАС України.
Як вбачається із позовної заяви, а конкретно дати реєстрації такої у канцелярії суду, позивач звернулась до суду з даним позовом 20.05.2010 року.
Крім цього, як вбачається із пояснень позивача та копій заяв (а.с. 154-159), вперше до суду з такою ж вимогою, проте у порядку цивільного судочинства позивач звернулась 29.08.2008 року, тобто після спливу майже чотирьох років після винесення оскаржуваного нею рішення.
Суд вважає, що строк звернення до суду позивачем пропущено без жодних на те поважних причин.
Так, як вбачається із пояснень осіб, що беруть участь у справі та, зокрема, акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки (а.с. 21), позивачу було достеменно відомо про факт приватизації земельної ділянки ОСОБА_3 (якої стосується оспорюване рішення) та позивач могла та повинна була дізнатись про винесене оспорюване нею рішення органу місцевого самоврядування в день його винесення, тобто 14.12.2004 року, вказане ні позивачем ні її представником не заперечується. Позивач та її представник вважають, що вона могла довідатись про оспорюване рішення, проте не могла дізнатись про порушення її прав у зв’язку із його прийняттям.
Суд вважає такі твердження позивача та її представника безпідставними, оскільки позивач достовірно знаючи про факт приватизації третьою особою земельної ділянки могла та повинна була дізнатись про оспорюване нею рішення, а відповідно знаючи про таке та його зміст могла та повинна була довідатись про порушення (на думку позивача) її прав при прийнятті такого.
Дізнавшись про оспорюване рішення позивач з часу набрання КАС України чинності тобто з 1.09.2005 року вправі була протягом 1 року, тобто до 1.09.2006 року звернутись до суду про визнання його протиправним та скасування. Проте звернулась з такими вимогами (хоча і в порядку цивільного судочинства) лише 29.08.2008 року.
Враховуючи вказане, жодних обґрунтованих доводів, які свідчили б про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду нею не наведено, а тому у задоволенні заяви позивача слід відмовити, а її позов залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100-103 КАС України, ст. 99 КАС України (в редакції станом на 20.05.2010 року) -
у х в а л и в :
у задоволенні заяви ОСОБА_5 про поновлення їй строку на звернення до суду – відмовити.
позов ОСОБА_5 до Золочівської міської ради Львівської області, з участю третіх осіб ОСОБА_3, Приватного підприємства «Форпроект», Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про визнання частково незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування – залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Золочівський районний суд Львівської області шляхом подання протягом 5-ти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя: /ПІДПИС/
Копія вірна.
Суддя Золочівського районного суду Я.А. Левик
- Номер: 2-а-224/2010
- Опис: про перерахунок недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-224/2010
- Суд: Ружинський районний суд Житомирської області
- Суддя: Левик Ярослав Андрійович
- Результати справи: скасовано
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 08.11.2010
- Дата етапу: 27.09.2011