ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2024 р.         с-ще Тиврів                 145/1535/24

                                                                       1-кп/145/175/2024

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

       головуючого судді ОСОБА_1 ,

       за участю секретаря ОСОБА_2 ,

       прокурора ОСОБА_3 ,

       захисника ОСОБА_4 ,

       обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та Угоду про визнання винуватості від 22.08.2024 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024020080000130 від 30.06.2024 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, безробітного, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , маючи мету уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), 29.06.2024 близько 22:00 год, перебуваючи в службовому автомобілі марки ««Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_2 , що знаходився по АДРЕСА_2 , запропонував домовитись та продемонстрував грошові кошти за не складання відносно нього адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, службовій особі - начальникові сектору реагування патрульної поліції Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області  ОСОБА_6 , тим самим висловив пропозицію надання неправомірної вигоди, а в подальшому надав 5000 гривень, 100 Євро (за курсом НБУ станом на 29.06.2024 1 Євро становив 43,3547, тобто сума еквівалентна 4335,47 грн) та 50 доларів США (за курсом НБУ станом на 29.06.2024 1 долар США становив 40,5374 грн., тобто сума еквівалентна 2 026 грн.) у якості неправомірної вигоди, за уникнення притягнення його ( ОСОБА_5 ) до адміністративної відповідальності за наступних обставин.

Так, начальник сектору реагування патрульної поліції Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6  та інспектор сектору реагування патрульної поліції Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 , які згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України, є службовими особами, відповідно до розстановки сил та засобів Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, на службовому автомобілі марки ««Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснювали патрулювання території обслуговування відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області. У ході здійснення патрулювання 29.06.2024, близько 22:00 год, рухаючись по вул. Жмеринській в м. Гнівань, Гніванської територіальної громади Вінницького району Вінницької області було виявлено та зупинено автомобіль марки «Renault Megan Scenic», д.н.з.  НОМЕР_3 , під керуванням  ОСОБА_5 , що рухався із порушенням правил дорожнього руху. У подальшому під час спілкуванням із  ОСОБА_5  працівниками поліції було виявлено в останнього ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому було запропоновано на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров`я №1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законодавством України порядку.

Так,  ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, які згідно зі ст. 255 КУпАП уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи умисно, з метою прийняття поліцейським незаконного рішення про не притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, перебуваючи на передньому пасажирському сидінні службового автомобіля марки ««Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_2 , що знаходився на узбіччі автодороги по АДРЕСА_2 , розуміючи, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, 29.06.2024 приблизно о 22:00 год, запропонував домовитись та продемонстрував грошові кошти, тим самим висловив пропозицію надання неправомірної вигоди, а в подальшому надав службовій особі - начальникові сектору реагування патрульної поліції Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 5000 гривень, 100 Євро (за курсом НБУ станом на 29.06.2024 1 Євро становив 43,3547 тобто сума еквівалентна 4335,47 грн.) та 50 доларів США (за курсом НБУ станом на 29.06.2024 1 долар США становив 40,5374 грн., тобто сума еквівалентна 2 026 грн.) у якості неправомірної вигоди, за нескладання відносно нього адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, які поклав між передніми сидіннями в салоні службового автомобіля поліції.

Такі умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду та надання службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

       Разом з обвинувальним актом до суду подано Угоду про визнання винуватості від 22.08.2024, укладену відповідно до вимог ст. 468, 469, 472 КПК України між начальником Тиврівського відділу Вінницької окружної прокуратури Вінницької області  ОСОБА_3 з одного боку та підозрюваним у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 і його захисником ОСОБА_4 - з іншого.

       Згідно зі змісту цієї угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 369 КК України та істотних для даного кримінального провадження обставин, ОСОБА_5 у повному обсязі, беззастережно, визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

       Також угодою погоджено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 369 КК України - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

       Відповідно до умов угоди обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у судовому провадженні.

       В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому в присутності його захисника.

       У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив про можливість затвердження угоди із призначенням обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

       Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 просили суд затвердити угоду про визнання винуватості та погодилися з визначеним у ній покаранням.

       Крім того, обвинувачений в присутності його захисника в судовому засіданні був повідомлений про наслідки затвердження угоди та її невиконання та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненому.

       Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

       Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

       Відповідно до Постанови №13 від 11.12.2015 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод" при здійсненні кримінального провадження на підставі угод суди зобов`язані забезпечувати точне й неухильне застосування чинного законодавства, своєчасний та якісний їх розгляд, керуватися Конституцією України, Кримінальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, положеннями інших нормативно-правових актів України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також враховувати практику Європейського суду з прав людини та висновки Верховного Суду України (п.1).

       Згідно зі ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

       Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

       Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

       При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

       Таким чином, приймаючи до уваги об`єктивно встановлені обставини, суд дійшов висновку, що діяння у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 мало місце, а саме пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду та надання службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, а отже його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України.

       Судом також враховано, що ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин, раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

       Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

       Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

       Міра покарання, узгоджена сторонами угоди про визнання винуватості, відповідає санкції ч. 1 ст. 369 КК України.

       Згідно з ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

       Переконавшись, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та КК України суд дійшов висновку про наявність усіх правових підтав для затвердження укладеної між прокурором та обвинуваченим угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами цієї угоди виду та міри покарання.

       Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.

       Цивільний позов по справі не заявлений.

       Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався та підтав для його обрання не має.

       Долю речових доказів по справі вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

       Судом установлено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно, питання про яке суд вирішує відповідно до ст. 174 КПКУкраїни.

       Керуючись ст. 12, 50, 65-67, ч. 1 ст. 369 КК України, ст. 314, 368, 370, 374, 376, 394, 468, 469, 472-476 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 22.08.2024, укладену між начальником Тиврівського відділу Вінницької окружної прокуратури Вінницької області  ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 за участю його захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020080000130 від 30.06.2024 про обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості від 22.08.2024 міру покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

       Речові докази - грошові кошти в сумі 5000 грн, купюрами по 1000 грн, 100 Євро, однією купюрою та 50 доларів США, однією купюрою, що були вилучені в ході огляду місця події 29.06.2024 та зберігаються у сховищі цінностей відділення № 220/01 АБ "УКРГАЗБАНК", що є предметом кримінального правопорушення - конфіскувати в порядку спеціальної конфіскації в дохід держави, скасувавши арешт, накладений на це майно ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.07.2024.

       Роз`яснити обвинуваченому, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

       Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України.

       Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1