Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

          04 вересня 2024 року                                                  Справа №200/7256/23  

 Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді – Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1  про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №200/7256/23,-

                                                           ВСТАНОВИВ:

31.07.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1  про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №200/7256/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення, проте додаткові види грошового забезпечення, які мали б обраховуватись з посадового окладу і окладу за військовим званням, які вже визначені в цій довідці, обраховані з посадового окладу і окладу за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму у розмірі 1762 грн.

Також зазначено, що ОСОБА_2 оскаржив у судовому порядку дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зазначення в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення, обрахованих з посадового окладу і окладу за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму у розмірі 1762 грн, проте ухвалою суду провадження у справі закрито та роз`яснено позивачеві про право звернутися із  заявою  про встановлення судового контролю саме у справі №200/7256/23.

Ухвалою суду від 02.08.2024, з урахуванням заяви про виправлення описки, вирішено прийняти заяву ОСОБА_1  про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №200/7256/23  до розгляду та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати суду докази виконання рішення суду від 26.02.2024 у справі №200/7256/23; письмову думку з приводу заяви про встановлення судового контролю.

ІНФОРМАЦІЯ_2 09.08.2024 надав докази виконання судового рішення та вказав, що  виконав судове рішення в повному обсязі, та вважає не доцільним здійснювати судовий контроль щодо виконання судового рішення по справі 200/7256/23.

Оскільки суддя Дмитрієв В.С. у період з 05.08.2024 по 30.08.2024 перебував у відпустці розгляд заяви здійснюється після відпустки.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №200/7256/23 вирішено: «Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_3 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій  області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей   43   і   63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”   з урахуванням положень пункту 4   постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”   із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого   законом   на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити».

Так, суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині обчислення процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, зважаючи на те, що захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому. Оскільки оновлена довідка про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідачем не виготовлена та не видана, підстави вважати, що відповідачем неправильно обчислено додаткові види грошового забезпечення відсутні і таким чином, неможливо зобов`язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення моїх прав в майбутньому.

На виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 була виготовлена та надіслана до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлена довідка про розмір грошового забезпечення від 20.05.2024 № ФС-92634/09/01/1553 станом на 01.01.2023.

При цьому, у вказаній довідці посадовий оклад і оклад за військовим званням обрахований із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн, проте додаткові види грошового забезпечення, обраховані з посадового окладу і окладу за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму у розмірі 1762 грн, а саме: посадовий оклад – 5 370,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням – 2 040,00 грн; надбавка за вислугу років (45%) – 2 187,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (65%) – 4 580,55 грн; премія (204%) – 7 180,80 грн. Всього: 21 358,35 грн.

ОСОБА_2 , вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині обрахунку додаткових видів грошового забезпечення, з посадового окладу і окладу за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму у розмірі 1762 грн, звернувся з позовною заявою до суду (справа  №200/3218/24).

Проте, ухвалою суду провадження у справі закрито,  з посиланням на те, що вказані вимоги вже були предметом розгляду у справі №200/7256/23, та вирішені судом на користь позивача. Також зазначено, що наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Отже, отримавши ухвалу суду про закриття провадження у справі  №200/3218/24, ОСОБА_2 звернувся із заявою про встановлення судового контролю у справі №200/7256/23.

Відповідно до ст.129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Крім того, обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Суд зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд прийшов до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом. Тобто зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Таким чином, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 640/3719/18 та від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №200/7256/23 у задоволенні позовних вимог в частині обчислення процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023,  відмовлено, як передчасно заявлених.

Так суд вказав, що оскільки оновлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 відповідачем не виготовлена та не видана, підстави вважати, що відповідачем  неправильно обчислено додаткові види грошового забезпечення відсутні.

Таким чином, неможливо зобов`язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому.

          На виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 видав оновлену довідку про розмір грошового забезпечення у якій посадовий оклад і оклад за військовим званням обрахований із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн, проте додаткові види грошового забезпечення, обраховані з посадового окладу і окладу за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму у розмірі 1762 грн.

Оскільки позовні вимоги у справі №200/7256/23 задоволені частково, зокрема відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині  обчислення процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, суд вважає, що рішення у справі №200/7256/23 відповідачем виконано.

          Суд зазначає, що  позивач не позбавлений права оскаржити протиправність дій щодо зазначення в оновленій довідці щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в судовому порядку.

          Стосовно наявності ухвали про закриття провадження у справі  №200/3218/24, суд зазначає, що у разі незгоди з ухвалою суду першої інстанції позивач має право оскаржити її в апеляційному порядку.

На підставі викладеного вище, оскільки судове рішення у справі №200/7256/23 виконано ІНФОРМАЦІЯ_2 в повному обсязі, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст.4, 229, 248, 293, 294, 382 КАС України, -

                                                            У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1  про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №200/7256/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).       

          Суддя                                                                                   В.С. Дмитрієв