№ 2-792/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

1 жовтня  2010 р.                Гайсинський районний суд Вінницької області

                         в складі: головуючого – судді Кравця В.І.

                                    при секретарі Пархоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про зміну  розміру аліментів на утримання  дитини, -

встановив:

    16.08.2010 року   ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, посилалася на те, що в неї змінилось матеріальне становище , тому просить  змінити розмір  стягуваних аліментів, які визначені рішенням Гайсинського районного суду від 15.08.2005 року  на її користь на утримання   сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, просила  постановити рішення за яким стягувати  з відповідача на її  користь аліменти   в твердій грошовій сумі 400 грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення   повноліття.

    В судове засідання позивачка  подала  письмову заяву про підтримання вимог позову та  розгляд справи за її відсутності.

    Відповідач вимоги позову  визнав частково, пояснив, що  на його утриманні знаходяться ще інші утриманці, двоє дітей та  дружина, яка доглядає дитину до трьохрічного віку,  він отримує незначні доходи і неспроможний надавати кошти на утримання сина в завленому позивачкою розмірі.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані ними докази, суд вважає , що позов підлягає задоволенню частково.

    Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2  є батьком   ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1,   що стверджується свідоцтвом  про народження НОМЕР_1, виданим відділом РАГСу  Гайсинського РУЮ 16.07.2007 року(а.с.5) . Рішенням Гайсинського районного суду від 26.08.2005 року визначено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів. (а.с.8) Відповідно до повідомлення виконавчого комітету Карбівської сільської  ради  дитина  проживає з матір»ю ОСОБА_1 в с. Кисляк  і перебуває на її утриманні . (а.с.7) За довідкою Гайсинської МДПІ ОСОБА_2  не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності , працює директором приватного  підприємства «телерадіокомпанія «Іннуся» с. Кисляк, його середньомісячний заробіток  складає 222 грн.(а.с.6,19) Відповідно до свідоцтв про народження  та довідок  виконкому Карбівської сільської ради  на утриманні відповідача ОСОБА_2 перебувають діти ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_3, а також дружина ОСОБА_8, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку (а.с. 16-18)

     Спірні  правовідносини регулюються ст. ст. 180, 181 п.3, 182, 184 Сімейного Кодексу України, відповідно до яких батьки  зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей; при ухилянні батьків від цього обов’язку кошти на утримання дітей присуджуються в  частці від доходу за рішенням суду,  розмір якої не може  бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини  відповідного віку ; якщо ж платник аліментів має нерегулярний дохід, а також за наявності  інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника, одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає індексації відповідно до закону .

    Ст.192 СК України, яка  визначає , що розмір аліментів , може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача у разі зміни матеріального або сімейного стану.

Ст. 52 Закону України “ Про державний бюджет України на 2010 рік” , яка визначає прожитковий мінімум  для дитини  віком    від 6 до 18 років  з 1 липня – 921 грн., з 1 жовтня - 941грн., з 1 грудня - 957 грн.

    Відповідно до  змісту ч.4 ст.70 Закону України « Про виконавче провадження» розмір відрахувань не може перевищувати 50%  від зарплати.

        Оскільки майнове становище позивачки змінилося, а платник аліментів має незначні доходи, а також зобов’язаний надавати кошти  іншим утриманцям, то  вимоги про зміну розміру аліментів і стягнення  аліментів у твердій грошовій сумі є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

 Кошти на  утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 потрібно стягувати  з відповідача   примусово в твердій грошовій сумі  в  сумі  150 грн.

        Визначаючи розмір аліментів менший ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд  виходить з того , що позивач  не має можливості сплачувати аліменти у визначеному законом  розмірі, так як його доходи незначні, а він зобов’язаний надавати кошти іншим утриманцям.

Визначений розмір аліментів не обмежує прав позивачки, оскільки відповідно до вимог ст.181 СК України  вона має право на тимчасову державну допомогу, яка з урахуванням розміру стягуваних аліментів не може бути меншою  ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного  віку; порядок призначення та виплати допомоги  визначається  Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, -

вирішив:

   Позов задовольнити частково .

   Стягувати з   ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився  в м. Гайсин Вінницької області, проживає в АДРЕСА_1, працюючого директором приватного підприємства телерадіокомпанія « Іннуся» с. Кисляк     на користь  ОСОБА_1  аліменти на утримання  сина ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1   в сумі 150 грн., яка підлягає індексації  відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 16.08.2010 року до  його  повноліття .

    Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 за рішенням Гайсинського районного суду від  26.08.2005 року .

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. державного мита та  120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

   Допустити рішення до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

   Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до апеляційного суду  Вінницької області через Гайсинський районний суд шляхом подання протягом десяти днів з часу проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: підпис.

Копія вірна. Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі № 2-792/2010 року Гайсинського районного суду.  

Голова  суду                                                                        В.М.Ковчежнюк