Судове рішення #12587277

       У  Х  В  А  Л  А

       Іменем   України

               17 грудня      2010  року.    Апеляційний   суд  Закарпатської  області    у складі    суддів :

               
                          Крегула М.М.. /головуючого/,   Лізанець П.М., Марчук О.П.

                          з  участю  прокурора -   Ісака В.М.

                          захисника - адвоката  ОСОБА_4

                          обвинуваченого  ОСОБА_5

розглянув  у відкритому  судовому  засіданні в місті  Ужгороді  апеляцію  адвоката  ОСОБА_4 на  постанову     судді      Ужгородського  міськрайонного    суду    від     18  листопада   2010   року,   якою  залишено  без  задоволення  його  скаргу  на    незаконне  затримання   органом  досудового слідства    

 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,   українця, громадянина України, одруженого,  працюючого, не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого  ч.2 ст. 292  КК України.  

  З постанови   суду  вбачається, що  постановою  начальника   відділення СУ  УМВС  України в  Закарпатській  області    від 12  листопада  2010  року   відносно  ОСОБА_5  та  інших осіб  порушено  кримінальну  справу   №1235410/1  за  ознаками  злочину, передбаченого  ч.  2  ст.  292  КК  України і  в  даній  справі  останній  був  затриманий  слідчим  в  порядку    ст.. 115  КПК  України, за  підставами  та  порядку, визначеному  ст.ст. 106, 106-1 та  107  КПК  України. Зважаючи на те, що  ОСОБА_5  підозрювався  у  вчиненні  тяжкого  злочину,  у  органу  дізнання  були  достатні  підстави  для  його затримання, а  тому  скарга  адвоката  ОСОБА_4  на  постанову  про  затримання  підозрюваного  ОСОБА_5 залишена  без  задоволення.

В  апеляції  захисник  ОСОБА_5  адвокат  ОСОБА_4  вказує, що  постанова  суду  від  18  листопада  2010  року  є  незаконною  і  необґрунтованою, у  органу  досудового  слідства  не  було  достатніх законних  підстав  для   затримання  ОСОБА_6  в  порядку  ст.. 115  КПК  України, оскільки  відносно  нього постановою  суду  від  9  листопада  2010  року   уже  був  обраний   запобіжний  захід  -  підписка  про  невиїзд  у  кримінальній  справі  за №1235410/0,   порушення  кримінальної  справи  за  ч. 2  ст.  292  КК  України  не  відповідає  вимогам  ст..  97  КПК  України. Вказує також на те, що судом в порушення вимог ст.ст.106, 165-2 КПК України не перевірявся порядок та наявність законних підстав для затримання  ОСОБА_5.  Просить постанову  Ужгородського  міськрайонного  суду    від  18   листопада  2010 року   скасувати, скаргу  щодо  незаконного  затримання  ОСОБА_7 задовольнити.  

 Заслухавши доповідь судді щодо змісту постанови   Ужгородського міськрайонного суду     від 18.11.2010 року,  пояснення захисника ОСОБА_4, обвинуваченого  ОСОБА_5    на  підтримання апеляції,   промову прокурора , який вказав на безпідставність апеляції, перевіривши матеріали  кримінальної справи та матеріали надані судом, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає до часткового  задоволення   з таких підстав.  

З матеріалів справи вбачається , що 12.11.2010 року начальником відділення  СУ УМВС України  в Закарпатській області відносно ОСОБА_5    порушено кримінальну справу  за ознаками вчинення ним злочину, передбаченого ч.2 ст. 292 КК України.

Постановою Ужгородського  міськрайонного суду від 09.11.2010 року  відмовлено в задоволенні подання  про продовження строків тримання під вартою  обвинуваченого  ОСОБА_5   у скоєнні злочину , передбаченого ч.5 ст. 185 КК України  та обрано   останньому  запобіжний захід - підписку про невиїзд.

15.11.2010 року після звільнення  ОСОБА_5  з СІЗО ДДУ ПВП України  в Закарпатській області  начальником відділення СУ УМВС України  в Закарпатській області відносно останнього винесено постанову та складено протокол про затримання, як особи підозрюваної у вчиненні злочину.

16.11.2010 року кримінальні справи про обвинувачення ОСОБА_5  у вчиненні злочинів , передбачених ч.5 ст. 185  та ч.2 ст. 292 КК України об’єднані в одне провадження.

 Суддя постанову мотивував тим, що відповідно до вимог ст. 115 КПК України слідчий вправі затримати і допитати особу підозрювану у вчиненні злочину на підставі і в порядку , передбаченому статтями 106, 106-1, 107 КПК України. Оскільки ОСОБА_5   . підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 292 КК України, то у органу дізнання були достатні підстави для затримання ОСОБА_5    за підозрою у вчиненні вказаного злочину.

Відповідно  до вимог ст. 106, 115  КПК України  затримання підозрюваного у вчиненні злочину може бути оскаржено до суду та визначено вичерпний перелік підстав затримання.  Скарга розглядається з додержанням вимог , передбачених статтею 165-2 КПК України. За результатами розгляду суддя виносить постанову про законність затримання чи про задоволення   скарги  і  визнання  затримання  незаконним.  У  всякому  випадку постанова суду повинна бути вмотивованою.

Ці вимоги закону   при розгляді скарги   судом   не дотримані.

Суд першої інстанції не перевірив дотримання порядку та  наявність підстав  затримання  ОСОБА_5    , а вдався до оцінки  тяжкості злочину , у вчиненні якого підозрюється  останній та  констатації  повноважень слідчого.

Так, відповідно до вимог ст. 106 КПК України затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину можливо лише при наявності однієї з таких підстав: 1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення ; 2) коли очевидці  прямо вказують на дану особу, що саме вона вчинила злочин; 3) коли на підозрюваному або на його одягу , при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину. При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, або коли її місце проживання чи перебування не зареєстровано, або коли не встановлено особи підозрюваного.

 З наданих судом   та досудовим слідством  матеріалах відсутні дані , які б вказували на наявність передбачених ст. 106 КПК України  підстав для затримання  ОСОБА_5. Крім того , останньому на момент затримання було пред’явлено обвинувачення, яке  за  обставинами  є  одним  і  тим  же та обрано запобіжний захід у кримінальній справі, порушеній щодо нього. Порушення кримінальної справи про злочин ,  який  потребує додаткової  кваліфікації,  не давали слідчому законних підстав на затримання обвинуваченого, а  не  підозрюваного  ОСОБА_5, щодо  якого  уже  було  обрано  запобіжний  захід.

Одночасно, апеляційний суд  зазначає , що вимога   апелянта  про  звільнення  ОСОБА_5   з під варти  не підлягає до задоволення ,  оскільки  відносно  нього  уже  обрано  запобіжний  захід  - тримання  під  вартою, а тому  при розгляді скарги на затримання особи,  підозрюваної у вчиненні злочину,  апеляційний  суд  законом   не наділений такими повноваженнями.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

апеляцію  адвоката  ОСОБА_4  задовольнити частково.

Постанову   Ужгородського  міськрайонного суду  від 18  листопада 2010 року про залишення без задоволення скарги  ОСОБА_4 на затримання   в порядку ст. 106, 115 КПК України  ОСОБА_5    –  скасувати.

Затримання  ОСОБА_5    постановою начальника відділення  СУ УМВС України  в Закарпатській області від 15.11.2010 року, як особи підозрюваної у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст. 292 КК України в порядку  ст.ст. 106, 115 КПК України визнати незаконним.

   

 

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація