Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22- 11334/10 Головуючий у 1 інстанції: Мальований В.О.
Суддя-доповідач: Бабак А.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів Бабак А.М.
Спас О.В.
При секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами
Заступника прокурора Запорізької області та Державного казначейства України на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 20 вересня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного казначейства України, прокуратури Запорізької області, третя особа: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої незаконними діями органу досудового слідства та прокуратури у зв’язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного казначейства України, прокуратури Запорізької області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої незаконними діями органу досудового слідства та прокуратури у зв’язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 24.10.2007 року Куйбишевською міжрайонною прокуратурою Запорізької області відносно нього були порушені кримінальні справи № 220723-пр і № 230723-пр за ознаками злочинів передбачених ст.ст. 366 ч.1, 364 ч. 2 КК України. 01.11.2007 року ці кримінальні справи були об’єднані в одне провадження, та був обраний запобіжний захід - підписка про невиїзд, який до закриття кримінальної справи не змінювався та не відмінявся.
27.12.2007 року слідчим Куйбишевської міжрайонної прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 було пред’явлено обвинувачення в скоєнні злочинів передбачених вказаними статтями КК України.
08.01.2008 року кримінальна справа із затвердженим Куйбишевським міжрайонним прокурором обвинувальним висновком була направлена для розгляду по суті до Куйбишевського районного суду Запорізької області, однак постановою суду від 12.02.2008 року кримінальна справа була повернута до прокуратури для проведення додаткового розслідування. 06.11.2009 року кримінальну справу відносно нього було закрито за п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину.
Вважає, що незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності йому спричинена матеріальна шкода у вигляді витрат на юридичну допомогу та моральна шкода, яка полягає в тому, що зазначені обставини призвели до порушення нормальних життєвих зв’язків, заплямували його репутацію як чесної, порядної та законослухняної людини, внаслідок чого він втратив спокій, рівновагу, спокійний сон, що негативно позначилося на його здоров’ї.
Посилаючись на зазначені обставини, просив стягнути на його користь з прокуратури Запорізької області відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5200 грн. та моральної шкоди в розмірі 50000 грн.
Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 20 вересня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди у вигляді витрат на оплату юридичної допомоги – залишено без розгляду.
Стягнуто з Державного Казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 14 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, заступник прокурора Запорізької області та Державне казначейство України подали апеляційні скарги в яких, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, має місце невідповідність обставин, що мають значення для справи, оскільки на їх думку позивачем не доведено та не надано достатніх доказів про спричинення йому моральної шкоди. Просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.
Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги заступника прокурора Запорізької області та Державного казначейства України підлягають відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 частково, суд виходив з того, що позивач з 24.10.2007 року по 29.12.2009 року знаходився під слідством та судом, відносно нього був обраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, а 29.12.2009 року кримінальна справа закрита на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину, тому виходячи з положень ч.2,3 ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» та п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, стягнув на користь позивача моральну шкоду не менше одного мінімального розміру заробітної плати, за кожен місяць перебування під слідством чи судом, в сумі 14 000.00 гривень.
Судова колегія вважає, що висновок суду є вірним.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.. 212-213 ЦПК України, повно та всебічно з’ясував обставини справи на які посилалися сторони, дослідив надані ними докази і відповідно їх оцінив, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу та закон, що їх регулює.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.10.2007 року відносно ОСОБА_3 порушена кримінальна справа за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 366 ч.1, 364 ч. 2 КК України та з 24.10.2007 року по 29.12.2009 обрано запобіжний захід – підписка про невиїзд. Протягом 25 місяців ОСОБА_3 перебував під слідством і судом, та постановою слідчого Куйбишевської міжрайонної прокуратури Запорізької області від 29.12.2009 року кримінальна справа відносно ОСОБА_3 закрита на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину (а.с. 20).
Таким чином, у відповідно до ст..2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» у ОСОБА_3 виникло право на відшкодування шкоди.
За цих обставин безпідставні доводи апелянтів відносно того, що ОСОБА_3 не обґрунтована моральна шкода, про стягнення якої він звернулася до суду, оскільки саме незаконне притягнення особи як обвинуваченого, обрання запобіжного заходу, що обмежує права громадянина, дає підстави для відшкодування моральної шкоди.
Оскільки, ОСОБА_3 знаходився під слідством та судом 25 місяців, суд правильно визначив розмір відшкодування та правомірно стягнув на його користь моральну шкоду у сумі 14 000.00 гривень, що не суперечить вимогам ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», у відповідності до якої відшкодування моральної шкоди провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Відповідно до вимог ст..4 зазначеного Закону, таке відшкодування провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги заступника прокурора Запорізької області та Державного казначейства України відхилити.
Рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 20 вересня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: