Справа №2-5628/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді: Алексєєва А.П.,
при секретарі : Сокіл Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за теплову енергію,-
ВСТАНОВИВ:
12.05.2010р. представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за теплову електроенергію в сумі 2150,26 грн. та витрат, пов’язаних зі сплатою інформаційно – технічного забезпечення судового розгляду справи у розмірі 30 гривень.
У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав повністю, просив стягнути борг за теплову енергію, зустрічний позов не визнав так як вартість послуг нараховується виходячи із затверджених тарифів.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та пред’явив зустрічний позов про зобов’язання здійснити перерахунок та відшкодувати моральну шкоду. Відповідно до зустрічної позовної заяви відповідач просить визнати протизаконними та недійсними рішення Миколаївського міськвиконкому №2129 від 04.11.2005р., №2540 від 20.12.2007р., №2390 від 26.12.2008р., №46 від 22.01.2010р., а також постанови НКРЕ України №1574 від 22.11.2007р., №876 від 24.07.2008р., №1512 від 24.12.2009р. в частині підвищення тарифів та зобов’язати позивача повернути йому кошти за неотриманні послуги у розмірі 4835,08 грн., а також стягнути моральну та фізичну шкоду у розмірі 30000 грн.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, на підставі ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так судом встановлено, що відповідно до довідки №60 від 21.04.2010 року, виданої ТОВ «Нордстар Юг», ОСОБА_1 зареєстрований та мешкає у 2 кімнатній квартирі №27, площею 45,2 кв.м. по АДРЕСА_1 з 22.11.2002 року. Між ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» та відповідачем був укладений договір про постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання НОМЕР_1 від 01.11.2005 року. Згідно умов договору відповідач зобов’язується своєчасно оплачувати теплову енергію. На ім’я відповідача у ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» відкрито особовий рахунок НОМЕР_1, згідно якого опалювальна площа складає 44,30 кв.м. Згідно розрахунку, представленого ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль», відповідачу надано теплову енергію за період з 01.10.2007р. по 01.04.2010р. на суму 3594,34 грн., за яку відповідач сплатив 1384,22 грн., тобто борг складає 2150,26 грн. Нарахування боржнику сум оплат за спожиту теплову енергію проводились згідно з тарифами, встановленими рішеннями міськвиконкому. Таким чином, позивач нараховував оплату за теплову енергію, згідно з тарифами, затвердженими органами місцевого самоврядування, які не визнані незаконними.
В задоволенні зустрічних позовних вимог суд відмовляє в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 17 КАС України, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносяться до компетенції адміністративних судів. Тому питання скасування рішень Миколаївського міськвиконкому та постанов НКРЕ України треба розглядати в порядку, визначеному КАС України.
Вимоги про скасування рішень не можуть бути об’єднані з первісним позовом, оскільки предметом первісного позову є стягнення заборгованості, а предметом зустрічного позову є вимога про визнання протизаконними та недійсними рішень органу місцевого самоврядування та постанов органу державної влади. Відповідно ст. 16 ЦПК України, не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Стосовно завищення вартості послуг позивачем відповідач не надав документально підтверджених обґрунтувань своєї позиції. Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню держмито у дохід держави в сумі 51,00 гривні, та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 30,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 5-8, 10, 11, 212-215, 218 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позов ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” заборгованість за теплову енергію в сумі 2150,26 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”, витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 30,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 держмито у дохід держави у розмірі 51,00 грн.
У задоволенні зустрічного позову – відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області, в порядку та строк, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя А.П. Алексєєв