№2-6353/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

             12 серпня 2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Алексєєва А.П., за участю секретаря Вельдяєвої Л.М., представника позивача       Дяченка В.С., розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль” (далі – ВАТ   „Миколаївська теплоелектроцентраль”) до ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиті послуги теплопостачання,

встановив:

18 червня 2010 року ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення  боргу за теплову енергію у розмірі 1955,98 гривень, посилаючись на порушення відповідачем умов договору про постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання, а також витрат, пов’язаних зі сплатою коштів на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав в повному обсязі та просив розглядати справу за відсутністю відповідача в порядку заочного провадження.

Відповідач у судове засідання не з’явився, причини своєї неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності відповідача в порядку заочного провадження, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

 Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Згідно довідки Ф-3 №3114 від 18 травня 2010 року відповідач ОСОБА_2 проживає та зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1, основним квартиронаймачем є ОСОБА_3, на  її ім’я відкритий особовий рахунок для проведення розрахунків надана розрахункова книжка.  

ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль”  надає послуги  теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання будинків, що розташовані в Заводському районі             м. Миколаєва, в тому числі й будинку №56 по вул. Московській.

            З позову вбачається, що письмовий договір між позивачем та основним наймачем з надання   послуг теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання не укладався, а договірні відносини фактично мають місце при надані послуг, виставлених розрахунків по затверджених тарифах, обліку сплати наданих послуг за допомогою розрахункових книжок.

Відповідно до положень ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ст. 206 ЦК України, належить вчиняти у письмовій формі.

  В зв’язку з тим, що договір постачання послуг теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання Цивільним кодексом України не віднесено до переліку договорів, які обов’язково укладаються у письмовій формі, недодержання позивачем та відповідачем письмової форми відповідно до ст. 218 ЦК України не мають наслідком його автоматичну недійсність.

ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль” свої зобов’язання щодо постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання квартири АДРЕСА_1 належним чином.

             Згідно витягу з особового рахунку відповідач заборгував позивачу за надані послуги теплопостачання за період з 01 липня 2009 року по 01 травня 2010 року на суму              1955,98 гривень, тим самим відповідач не виконав своїх договірних зобов’язань щодо сплати отриманих послуг, що привело до  виникнення заборгованості, розмір якої станом на 08 червня 2010 року складає 1955,98 гривень.

Таким чином, між позивачем та відповідачем склалися договірні відносини по поставці та споживанню теплової енергії через приєднану теплову мережу. Тому, в зв’язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов’язань по сплаті за надані послуги теплопостачання право позивача на отримання оплати підлягає захисту.

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають в займаному житловому приміщенні, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть всі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.  

На підставі вищевикладеного, у відповідності зі ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суд дійшов висновку, що відповідач не виконує зобов’язань щодо оплати послуг  теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання, що надаються позивачем, тому з нього на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 1955,98 гривень.          

            Таким чином, вимоги позову обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.  

      Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем при пред’явленні позову було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 гривень, які підлягають з відповідача на користь позивача.

              Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» з відповідача підлягає стягненню державне мито у дохід держави у розмірі 51,00 гривні.          

             Керуючись ст. ст.  14,  209, 212-215, 228 ЦПК України , суд

                                                               ухвалив:

1. Позов ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” до ОСОБА_2 про стягнення боргу за теплову енергію – задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” заборгованість в розмірі  1955,98 гривень.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в розмірі 30,00 гривень, а також судовий збір на користь держави в розмірі 51,00 гривні.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя                                         А.П. Алексєєв