Справа №22ц-11663/2010р. Головуючий суддя у суді 1 інстанції – Золотарьова В.К.
Категорія 5 Доповідач – суддя Можелянська З.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючої судді Можелянської З.М., суддів Ремеза В.А., Прозорової М.Л.,
при секретареві Панченку Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТ-1» на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровськ від 22 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради (треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр міста», Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЛЮКС ПЛЮС») про визнання права власності,-
в с т а н о в и л а :
26.03.2010р. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звернулись до Дніпропетровської міської ради з позовом про визнання за ними, як інвесторами будівництва, права власності на нежитлові приміщення в адміністративній будівлі АДРЕСА_1 без їх введення в експлуатацію. У квітні ними подано уточнену позовну заяву, у якій крім них позивачами за такими ж вимогами зазначені також ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_1 (а.с.119-123).
Рішенням Кіровського райсуду м.Дніпропетровськ від 22.04.2010р. вказаний позов задоволено у повному обсязі. Визнано право власності без додаткових актів введення до експлуатації на нежитлові приміщення в адміністративній будівлі АДРЕСА_1 : за ОСОБА_2 – площею 133,2 кв.м. на четвертому поверсі, за ОСОБА_3 – площею 94,9 кв.м. на третьому поверсі, за ОСОБА_6 – площею 107,5 кв.м. на другому поверсі, за ОСОБА_9 – площею 94,1 кв.м. на п’ятому поверсі, за ОСОБА_8 – площею 125,7 кв.м. на п’ятому поверсі, за ОСОБА_7 – площею 64 кв.м. на третьому поверсі, за ОСОБА_4 – площею 205,35 кв.м. на третьому поверсі, за ОСОБА_5 – площею 128,76 кв.м. на другому поверсі, за ОСОБА_10 – площею 123,7 кв.м на другому поверсі, за ОСОБА_11 – площею 108 кв.м на першому поверсі, за ОСОБА_12 – площею 247 кв.м на першому поверсі, за ОСОБА_13 – площею 80кв.м. на цокольному поверсі, за ОСОБА_14 – площею 125,8 кв.м. на четвертому поверсі, за ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 – площею 123,7 кв.м. на п’ятому поверсі, за ОСОБА_18 – площею 358,4 кв.м. шостому поверсі, за ОСОБА_1. – площею 109 кв.м. на п’ятому поверсі, а на місця загального користування ( сходові клітини, сходи, тамбури, коридори, ліфтову шахту) право спільної власності за усіма ними (а.с.193-207).
В апеляційній скарзі ТОВ «ЛТ-1» просило скасувати вказане судове рішення, посилаючись на невідповідність його вимогам закону, ухваленого, у тому числі, з порушенням його прав та інтересів у зв’язку незаконною відмовою у залученні його до участі у справі, як інвестора будівництва цієї ж адміністративної будівлі АДРЕСА_1.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що воно підлягає скасуванню за такими підставами.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (за переуступкою прав), ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_1 уклали з ТОВ «Центр міста» договори, за яким прийняли участь в інвестуванні будівництва адміністративної будівлі АДРЕСА_1, а товариство зобов’язалось здійснити будівництво вказаної будівлі, ввести її в експлуатацію та оформити правовстановлюючі документи (а.с. 12-16, 25-28, 30, 32,33, 35-39, 41, 43-48, 51-54,57-60,63-66, 69-72, 74-76, 79, 124-127, 128-131, 133-136,138-141, 143-146, 148-151, 153-156, 158-161, 163-168 ).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог про визнання права власності на приміщення адміністративної будівлі, суд першої інстанції посилався на те, що позивачі виконали взяті на себе зобов’язання по інвестуванню будівництва, ТОВ «Центр міста» побудувало адміністративну будівлю АДРЕСА_1 та фактично передало її у володіння та користування інвесторам, проте свої зобов’язання по введенню вказаної будівлі в експлуатацію та оформленню правовстановлюючих документів не виконало.
Проте вказаний висновок суду не відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до вимог ч.1,3 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Цією нормою у ч.2 передбачене загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво лише у випадках, передбачених ч.3,5 ст.376 ЦК України, а саме : за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно та за особою – власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст.30-1 Закону України «Про планування і забудову територій», ст.18 Закону України «Про основи містобудування» закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України. Згідно п.1-4 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів полягає у підтвердженні компетентними державними органами відповідності закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а акт готовності об’єкта до експлуатації підлягає погодженню виконавчим комітетом відповідної ради.
Матеріали справи не містять рішення про отримання позивачами в установленому порядку земельної ділянки, розташованої під збудованою адміністративною будівлею АДРЕСА_1, з відповідним її цільовим призначенням, рішення про прийняття вказаної нової будівлі в експлуатацію на підставі сертифіката її відповідності та належно затвердженого проекту її будівництва. За таких обставин заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того, в матеріалах справи є ухвала судді від 15.04.2010р. про відмову у прийнятті позову третьої особи ТОВ «ЛТ-І» про визнання за ним права власності на приміщення цієї ж будівлі АДРЕСА_1 з посиланням на інвестування її будівництва (а.с.115). Вказана ухвала скасована апеляційним судом Дніпропетровської області, яким зазначено, що предметом позову ТОВ «ЛТ-І» та первісного позову ОСОБА_2 та ін. є визнання права власності на одні і ті ж нежитлові приміщення, а тому їх вимоги є однорідними та підлягають розгляду у одному провадженні (а.с.216). За умовами договору ТОВ «Центр міста» та ТОВ «ЛТ-І» від 18.10.2007р. останньому, як інвестору, слід було передати приміщення площею 251,1 кв.м. на цокольному поверсі будівлі АДРЕСА_1 (а.с.219-229). Таким чином, вирішивши питання про визнання права власності на нежитлові приміщення та місця загального користування лише за позивачами, суд першої інстанції порушив права та інтереси ще одного інвестора будівництва вказаної будівлі ТОВ «ЛТ-І», не з’ясувавши повно та всебічно обставини справи.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та вимогам закону, його рішення на підставі п.3,4 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.303,307, п.3,4 ст.309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТ-1» задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровськ від 22 квітня 2010 року скасувати.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на нежитлові приміщення будівлі АДРЕСА_1.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді :