Справа №1892 Головуючий в I інстанції Панасенко О.П.
Категорія ст. 367 ч. 2 УК Доповідач Кухар О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 р. колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого – Кузьменко В.М.
Суддів – Кухаря О.В., Алькової С.М.
прокурора – Чепурко А.С.
адвоката – ОСОБА_1
представника ГУ юстиції – Богаєвського О.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
кримінальну справу по апеляціям прокурора і потерпілої
на вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2010 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше не судимий, –
виправданий за ч. 2 ст. 367 КК України за відсутністю в його діях складу злочину, –
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звинувачувався в тому, що 20.04.2006 року в робочий час з 9-00 до 18-00 год., виконуючи ухвалу Томаківського районного суду від 20.04.2006 року про забезпечення позову, недобросовісно відносячись до виконання своїх службових обов’язків, які він повинен був і об’єктивно мав можливість виконати, всупереч інтересам служби, в порушення ст. ст. 5, 16, 55, 58 Закону України «Про виконавче провадження», п.5.6 «Інструкції про проведення виконавчих дій», обмежився складанням акту опису майна серія АА №889268, в який вніс майно, що підлягає арешту за ухвалою суду, не відображаючи його індивідуальні особливості і стан, не прийняв міри до накладання арешту описаного майна, не передав описане майно на відповідальне зберігання боржнику чи будь-якій іншій особі під розпис, ухвалу про накладання арешту на майно і оголошенні заборонення на його відчуження не виніс, і тим самим не забезпечив збереження описаного майна.
В результаті невиконання ОСОБА_3 своїх службових обов’язків із забезпечення збереження описаного майна, боржник ОСОБА_2 не маючи покладених на нього в законному порядку обов’язків із забезпечення збереження майна і не маючи ніяких законних перешкод, розукомлектував трактор ЮМЗ-6 вартістю 25 247, 32 грн, який при розділі майна був виділений ОСОБА_4, спричинивши потерпілій істотні збитки на вказану суму.
Вироком суду ОСОБА_3 був визнаний невинним і виправданий за ч. 2 ст. 367 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.
Прокурор в апеляції просить вирок суду скасувати через допущені судом односторонність і неповноту судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Представник потерпілої ОСОБА_4 в апеляції просить вирок суду скасувати через допущені судом істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримує апеляційну скаргу прокурора, що приймав участь при попередньому розгляді кримінальної справи, потерпілої, яка підтримує апеляційну скаргу, адвоката ОСОБА_3 і представника ГУ юстиції, котрі згодні з вироком суду, обговоривши доводи апеляційних скарг і перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання звинувачення, яке пред’явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного з вказівкою мотивів, по яким суд відхиляє докази обвинувачення. Не допускається включення у вирок формулювань, які ставлять під сумнів невинність виправданого.
На думку колегії суддів суд при постанові виправдувального вироку в належній мірі не врахував всіх обставин по справі, не дав належної оцінки доказам по справі і поспішно зробив висновок, що дії ОСОБА_3 не можуть бути кваліфіковані як злочин тому, що ОСОБА_3 як державний виконавець 20.04.2006 року в присутності понятих склав опис і арешт майна, який був підписаний потерпілою та понятими і потерпілій не було причинено істотної шкоди. При цьому суд встановив, що у подружжя ОСОБА_2 було спільне майно, в тому числі і трактор ЮМЗ-6 вартістю 25 247,00 грн.
На підставі рішення районного суду і апеляційної інстанції майно між подружжям було поділено і потерпілій не було причинено матеріальних збитків.
На думку колегії суддів майно дійсно на підставі рішення Томаківського районного суду від 19.04.2007 року було між подружжям поділено, але трактор ЮМЗ-6 був розукомплектований, а суд при розгляді цивільної справи був позбавлений можливості встановити наявність всього майна, яке було описане і на яке раніше був накладений арешт.
Чому у суду не було можливості при розгляді цивільної справи розділити все майно між подружжям ОСОБА_2, суд при розгляді кримінальної справи належним чином не встановив і не дав необхідної оцінки доказам по справі тому, що накладення арешту на спільне майно відповідно до вимог Закону України «Про виконання провадження», коли держвиконавець зобов’язаний винести постанову про накладення арешту на майно і передати майно на зберігання, а відсутність юридичного факту, що ОСОБА_3 передав майно, дало можливість ОСОБА_2 безперешкодно, не маючи будь-яких зобов’язань, здійснити відчуження майна і його розукомплектування.
Суд в обґрунтуванні доводів про невинність ОСОБА_3 привів доводи, що спільне майно було описане ОСОБА_3 і що між діями ОСОБА_3 при складанні опису майна та можливими збитками потерпілій відсутній причинно-наслідковий зв’язок, при цьому не дав належним чином повної оцінки всім доказам по справі.
У вироку суду відсутні пояснення потерпілої ОСОБА_4, що суттєво впливає на прийняття рішення по справі.
За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. 362, 367 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги прокурора і потерпілої задовольнити.
Вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2010 року відносно ОСОБА_3 скасувати і справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суддів.
Судді: