Справа № 2-364\10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2010 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого        Денисової Т.С.

з участю секретаря             Тимківа Б.М.

представника позивача       Шидлівського В.В.

відповідача                          ОСОБА_2

представника відповідача   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про розірвання кредитного договору, договору застави транспортного засобу, договору поруки та зобов»язання прийняти грошові кошти з розстрочкою платежів,

в с т а н о в и в :

Позивач публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4, в якому просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором № 11148706000 від 27 квітня 2007 року у сумі, яка станом на 04 березня 2010 року в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 235076,23 грн., та стягнути солідарно судові витрати в розмірі 1820 грн. Вказав, що відповідач ОСОБА_2 згідно вищевказаного договору отримав кредит в сумі 37860,00 швейцарських франків, зобов»язуючись повернути Банку кредит у порядку і на умовах, зазначених у договорі. Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_5 зобов”язання за договором щодо здійснення щомісячних платежів на погашення основного боргу та сплати відсотків не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, а відповідач ОСОБА_4 у відповідності до договору поруки № 1 від 27 квітня 2007 року взяла на себе зобов”язання перед позивачем відповідати по зобов”язанням, що виникають з умов кредитного договору № 11148706000 від 27 квітня 2007 року, тому просить борг в сумі 235076,23 грн. стягнути з відповідачів солідарно.

Відповідачами подано зустрічний позов, в якому просять відмовити у задоволенні первинного позову, визнати недійсними договір застави транспортного засобу від 27 квітня 2007 року, укладений між відповідачем ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк» та договір поруки № 1 від 27 квітня 2007 року, укладений між відповідачем ОСОБА_4 та ПАТ «УкрСиббанк», стягнути судові витрати. Вказали, що згідно умов Кредитного договору відповідач ОСОБА_5 мав отримати 37860 швейцарських франків, що за курсом НБУ на дату укладення договору в національній валюті становило 158194,98 грн. Сума кредиту мала би бути зарахованою на поточний рахунок відповідача НОМЕР_6. Однак, оскільки цільовим призначенням кредиту є придбання автомобіля «Шкода Октавія» Банк, не виконавши умов кредитного договору, самоініціативно, без внесення відповідних змін у Кредитний договір, шляхом обману, змінив валюту кредиту з швейцарських франків на гривні, перерахував з рахунку НОМЕР_7 на адресу ТОВ «Джерман Авто Центр» суму 150306 грн., яка також є меншою на 7888,98 грн. від суми визначеної в кредитному договорі. Посилаючись на те, що сума 150306 грн. надана відповідачу ОСОБА_5 поза умовами кредитного договору, без достатньої правової підстави, а також на те, що договір поруки № 1 від 27 квітня 2007 року відповідачка ОСОБА_4 не підписувала, як і не підписували відповідачі додаткові угоди від 30 січня 2009 року, а тому у відповідачів не виникло відповідно ніякого зобов»язання перед Банком за Кредитним договором та похідними від нього договором застави від 27 квітня 2007 року та договором поруки № 1 від 27 квітня 2007 року.

08 червня 2010 року, подавши до суду заяву, відповідачі змінили зустрічні позовні вимоги, просять розірвати кредитний договір № 11148706000 від 27 квітня 2007 року, договір застави транспортного засобу від 27 квітня 2007 року, визнати недійсним договір поруки № 1 від 27 квітня 2007 року та зобов»язати позивача прийняти від відповідача ОСОБА_2 суму грошових коштів у розмірі 34069,51 грн. з розстрочкою платежів рівними частинами на 6 місяців за таких умов, що місячний платіж буде складати 5678,25 грн. Зазначили, що Банк порушив свої зобов»язання про видачу кредиту у розмірі 37860 швейцарських франків, видав грошові кошти у національній валюті у розмірі 150306 грн. поза умовами кредитного договору, а тому вони, відповідно до вимог ст.ст.615 ч.1, 651 ч.2 ЦК України як друга сторона договору мають право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов»язання, та вимагати розірвання договору. Посилаючись на те, що сплачені відповідачем ОСОБА_2 позивачу 15614,79 швейцарських франків, що еквівалентні 116236,49 гривням, Банк отримав без достатньої правової підстави, поза умовами кредитного договору, а тому різницю між отриманими грошовими коштами у сумі 150306 грн. та повернутими 116236,49 грн. – 34069,51 грн. просять зобов»язати позивача прийняти від відповідача ОСОБА_2                  

Представник позивача Шидлівський В.В. в судовому засіданні позов підтримав, просить задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

В запереченні на зустрічну позовну заяву позивач зазначив, що згідно наданого меморіального ордеру № 0000310334\06 від 28 квітня 2007 року банк зарахував кошти в сумі 37860,00 швейцарських франків на транзитний рахунок, а потім відразу ж перерахував їх на позичковий рахунок відповідача ОСОБА_2 згідно меморіального ордеру № НОМЕР_1 від 28 квітня 2007 року. Своєю заявою про продаж іноземної валюти або банківських металів № 1 від 28 квітня 2007 року відповідач ОСОБА_2 доручив банку продати кошти в іноземній валюті, що банк виконав і підтвердженням чого є меморіальний валютний ордер № 1 від 28 квітня 2007 року. Тоді ж, згідно заяви на видачу готівки № 33 від 28 квітня 2007 року відповідач ОСОБА_2 отримав гривневі кошти в сумі 149 547,00 грн., які, згідно його заяви на переказ готівки № 41 перераховано на автосалон ТОВ «Джерман Авто Центр» за куплений відповідачем автомобіль.

Інформація про основні умови кредитування, в тому числі валюта, в якій здійснюється кредитування була і є загально доступна. Відповідач ОСОБА_2 на власний розсуд вибрав саме Позивача, як банківську установу, та валюту кредитування. Укладаючи договір, пункт 9.11, відповідач визнав можливість виникнення курсових різниць (коливань) валюти кредиту при отриманні кредитних коштів. Просить в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

У письмовому поясненні, долученому до матеріалів справи, позивач зазначає, що про прийняття відповідачем ОСОБА_2 умов викладених в Кредитному договорі свідчить те, що з моменту підписання договору по 25 липня 2008 року останній належним чином виконував умови договору, вчасно і в повному обсязі сплачував грошові кошти за користування кредитом. Лише у зв»язку із зростанням курсу іноземної валюти до національної валюти відповідач перестав виконувати умови договору. 06 березня 2009 року відповідач звертався до позивача із листом, в якому просив перенести терміни погашення заборгованості по кредитному договору з урахуванням його реальних доходів, в зв»язку з зростанням вартості валюти. Просить врахувати, що зустрічний позов відповідачі подали лише після звернення позивача до суду із позовом до відповідачів. Також просить застосувати до зустрічного позову строк позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні первинний позов не визнали, у його задоволенні просять відмовити, зустрічні позовні вимоги підтримали, просять задовольнити позов з підстав, наведених у заяві, окрім вимог щодо визнання недійсним договору поруки, змінили вимоги – просять розірвати договір поруки.  

Відповідач ОСОБА_4, будучи належно повідомленою про час та місце слухання справи, в зал судового засідання не з”явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення судового засідання не подала.  

Вислухавши думку сторін, суд ухвалив слухання справи проводити у відсутності відповідача ОСОБА_4

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, докази по справі, вважає, що первинні позовні вимоги підлягають до задоволення, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити виходячи з наступного.

27 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк», найменування останнього змінено на АТ «УкрСиббанк» в зв»язку з виконанням вимог Закону України «Про акціонерні товариства», та відповідачем ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 11148706000.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно укладеної угоди (пункт 1.1) Банк зобов»язувався надати, а позивальник зобов»язувався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 37860 швейцарських франків, що за курсом Національного Банку України на дату укладення договору становить 158194,98 грн. у порядку і на умовах, зазначених у договорі.

Згідно ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1046 ЦК України, договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до пункту 1.5 кредитного договору кредит надавався шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_6 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

Підтвердженням виконання Банком взятих на себе зобов»язань перед позичальником – відповідачем ОСОБА_2 є меморіальний валютний ордер № 0000310334\06 від 28 квітня 2007 року, згідно якого Банк зарахував кошти в сумі 37860 швейцарських франків на транзитний рахунок № НОМЕР_2, та меморіальний валютний ордер № НОМЕР_1 від 28 квітня 2007 року, згідно якого ці ж кошти Банк перерахував з транзитного рахунку № НОМЕР_2 на позичковий рахунок відповідача ОСОБА_2 НОМЕР_6.

Щодо подальшого руху коштів суд приймає до уваги докази, надані позивачем, з огляду на те, що відповідач не заперечив той факт, що кредитні кошти він використав, користуючись банківськими послугами, на придбання автомобіля в автосалоні «Джерман Авто Центр».

Заявою про продаж іноземної валюти або банківських металів № 1 від 28 квітня 2007 року відповідач ОСОБА_2 доручив Банку продати кошти в іноземній валюті. Продаж валюти Банком підтверджується меморіальним валютним ордером № 1 від 28 квітня 2007 року. Заявою про видачу готівки № 33 від 28 квітня 2007 року відповідач ОСОБА_2 отримав кошти у сумі 149547 грн., які згідно заяви останнього на переказ готівки № 41 перераховані Банком на автосалон «Джерман Авто Центр» за куплений автомобіль.    

Відповідно до умов кредитного договору (пункт 1.2) кредит наданий з кінцевим терміном повернення 25 квітня 2014 року, та платою за користування кредитом, визначеним у п.1.3 кредитного договору – на перший місяць установленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 9,99 %, по закінченню цього терміну та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2 кредитного договору.

Відповідач, як позичальник, відповідно до п.1.2.2 договору зобов”язався повернути кредит у повному обсязі в терміни встановлені графіком погашення кредиту.

Відповідач ОСОБА_2 виконував належно умови договору по 25 липня 2008 року. Надалі відповідачем не здійснюються платежі в рахунок погашення суми кредиту та відсотків, чим порушуються прийняті останнім зобов»язання.

Згідно зі ст.ст.525,526,530 ЦК України зобов»язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов»язань не допускається.

Банк неодноразово повідомляв про недопустимість існування прострочення сплати відсотків за кредит та прострочення погашення самого кредиту. Відповідач жодним чином не відреагував, прострочення по кредиту не погасив і борг продовжує збільшуватись.

Станом на 04 березня 2010 року заборгованість по кредитному договору склала 31212,96 швейцарських франків, що еквівалентна 232373,75 гривням, з яких, 29030,16 швейцарських франків – сума заборгованості за простроченим кредитом, 2182,80 швейцарських франків – сума заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом.  

Крім того, за порушення позичальником термінів повернення кредиту таабо процентів за кредит таабо комісій (п.7.1) позичальник сплачує додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку 0,2 відсотка від суми зазначеної заборгованості, розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом згідно розрахунку склала 239,98 швейцарських франків та 55,86 швейцарських франків – сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом. Загальна сума пені становить 295,84 швейцарських франків, сума яких еквівалентна 2202,48 гривням.

Також, відповідно до п.7.6 Договору, позичальник, який порушив будь-яке із своїх зобов»язань, що передбачені кредитним договором, зобов»язаний сплатити Банку неустойку за таке порушення у розмірі 500 гривень.  

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, що передбачено ст.1048, ч.2 ст.1050 ЦК України та п.5.5. кредитного договору.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що право позивача порушене і підлягяє захисту.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Зобов»язання за вказаним договором забезпечено порукою, а саме 27 квітня 2007 року між Банком та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 1, згідно якого поручитель зобов»язалася перед кредитором відповідати по боргових зобов»язаннях боржника, які виникають з умов кредитного договору № 11148706000, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Вимога, що була пред’явлена до поручителя 19 січня 2010 року, щодо виконання забезпечення зобов’язання, залишена без задоволення.

Відповідно до вимог ст.ст.554,610 ЦК України, пункти 1.3,1.4 договору поруки, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

А тому, враховуючи вищенаведені факти, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в користь позивача ПАТ «Укрсиббанк» солідарно заборгованість за кредитним договором № 11148706000 від 27 квітня 2010 року у сумі, що станом на 04 березня 2010 року в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 235076 грн., а також судові витрати.  

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ПАТ «УкрСиббанк» про розірвання кредитного договору, договору застави транспортного засобу, договору поруки та зобов»язання прийняти грошові кошти з розстрочкою платежів, суд вважає, що вони до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.615 ЦК України, на яку посилаються відповідачі, у разі порушення зобов»язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов»язання, якщо це встановлено договором  або законом.

Кредитним договором умов часткової або в повному обсязі відмови сторін від зобов»язання не передбачено.

Факт передачі Банком кредитних коштів позивальнику, відповідно до ч.2 ст.1046 ЦК України підтверджується меморіальним валютним ордер № 0000310334\06 від 28 квітня 2007 року, згідно якого Банк зарахував кошти в сумі 37860 швейцарських франків на транзитний рахунок № НОМЕР_2, меморіальний валютний ордер № НОМЕР_1 від 28 квітня 2007 року, згідно якого ці ж кошти Банк перерахував з транзитного рахунку № НОМЕР_2 на позичковий рахунок відповідача ОСОБА_2 НОМЕР_6, а також сам факт цілі отримання кредиту - придбання відповідачем ОСОБА_2 автомобіля.  

Відповідачами в судовому засіданні не доведено порушення позивачем зобов»язань, що передбачені кредитним договором.  

На підставі ст.ст.526,530,533,536,546,553,554,610,612,624,625,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,60,212 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ІН:НОМЕР_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_2, ІН:НОМЕР_4, в користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (МФО:351005, код ЄДРПОУ – 09807750 на рахунок № 29090000000113 із зазначенням в платіжному дорученні призначення платежу: «для погашення заборгованості ОСОБА_2») суму боргу за Кредитним договором № 11148706000 від 27 квітня 2007, що станом на 04 березня 2010 року в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 235076 (двісті тридцять п»ять тисяч сімдесят шість) гривень 23 коп., та 1820 грн. сплаченого судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду в суді цивільної справи (МФО:351005, код ЄДРПОУ – 09807750 на рахунок № 2909401006).

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про розірвання кредитного договору, договору застави транспортного засобу, договору поруки та зобов»язання прийняти грошові кошти з розстрочкою платежів, відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом того ж строку з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Примітка: Рішення не набрало законної сили.

Суддя Борщівського районного суду                      Денисова Т.С.