Справа № 2-900/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого         Денисової Т.С.

з участю секретаря            Тимківа Б.В.

          позивача            ОСОБА_1

          відповідача         ОСОБА_2

представника позивача         ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить стягувати з відповідача в її користь аліменти на її особисте утримання у зв»язку з доглядом за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  в розмірі 300 грн. щомісячно з часу подання заяви до суду і до досягнення дитиною трьохрічного віку, а також стягнути судові витрати, та витрати на правову допомогу в сумі 210 грн. Вказала, що дитина проживає з нею, вона піклується про здоров»я дитини, матеріальне забезпечення, виховує дитину, а отже має право на утримання від батька дитини згідно закону. Відповідач участі в утриманні сім»ї не приймає, хоча працює, має заробітну плату, яку використовує на свої потреби.  

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить задовольнити позов і пояснила, що відповідач взагалі не приймає участі у матеріальному утриманні сім»ї з часу припинення спільного проживання, чим ставить її з дитиною у важке матеріальне становище і повну залежність від її родини. Вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Дитина проживає з нею, вона піклується про здоров»я дитини, матеріальне утримання її, а тому вважає, що має право на утримання від батька дитини згідно закону. Відповідач фізично здоровий, працює, має заробітну плату, а також інші доходи, які використовує на свої потреби. На сьогоднішній день відповідач добровільно не бажає приймати участі в матеріальному утриманні сім»ї.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, подав суду письмове заперечення та пояснив, що він працює різноробочим в Більче-Золотецькій фізіотерапевтичній лікарні і отримує встановлену законом мінімальну заробітну плату. Він розуміє, що як батько, він повинен утримувати свого сина, тому позов про стягнення аліментів на дитину визнав повністю. За рішенням суду, що не набрало ще законної сили, з нього стягнуто 1\3 частку заробітку. Проте не може визнати позов щодо утримання дружини. Після всіх відрахувань із зарплати та за мінусом 300 грн. на сина в нього залишиться біля 200 грн., а йому також потрібні кошти для власних потреб. Окрім того, в нього на утриманні є непрацездатний батько ОСОБА_5, який є інвалідом ІІІ-ї групи, має важку хворобу серця. Також його мати ніде не працює і у сім»ї немає інших доходів. Він не має у власності нерухомого майна, транспортних засобів, а тому живе тільки на свою заробітну плату, та за рахунок ведення домашнього господарства. Окрім того він хворіє, і потребує витрат на лікування.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Сторони перебувають у шлюбі з 09 січня 2008 року, про що  Більче-Золотецькою сільською радою зроблено актовий запис за  № 02 (свідоцтво серії НОМЕР_1), мають у шлюбі малолітню дитину, сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво серії НОМЕР_2), яка проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні (довідка Більче-Золотецької сільської ради від 08 листопада 2010 року №1694).

Позивач ОСОБА_1 на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а тому не працює.

Відповідно до ч.2 ст.84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідач ОСОБА_2 працює на посаді підсобного робітника Більче-Золотецької обласної комунальної фізіотерапевтичної лікарні реабілітації (копія трудової книжки  серії НОМЕР_3) та отримує заробітну плату, загальна сума його доходу за період з 01 травня по 31 жовтня 2010 року становить 5726,56 грн. (довідка, видана Більче-Золотецькою обласною фізіотерапевтичною лікарнею реабілітації про доходи).  

Згідно довідки виданої Борщівською центральною районною комунальною лікарнею №176, відповідач перебуває під наглядом лікувального закладу з 2004 року з діагнозом: варикозна хвороба нижніх кінцівок (рецидив).

    Відповідач проживає в с.Більче-Золотому разом з батьками. ОСОБА_2 немає у власності житлового будинку, транспортних засобів, земельних ділянок (довідка видана Більче-Золотецькою сільською радою від 8 грудня 2010 року №1815).

     Згідно обстеження матеріально-побутових  умов від 02 листопада 2010 року №1670 позивач проживає в с.Більче-Золотому зі своїм малолітнім сином ОСОБА_4 в господарстві батьків з останніми, братом та бабкою.

Враховуючи встановлені судом обставини справи – проживання дитини подружжя з матір»ю, позивачем у справі, матеріальне становище відповідача, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, визначивши розмір аліментів твердій грошовій сумі, як просить позивач, однак у розмірі 100 грн. щомісячно, починаючи з 25 листопада 2010 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 трьох років.  

Також стягненню з відповідача підлягають витрати на правову допомогу згідно квитанції № 62 від 19 листопада 2010 року та судові витрати.

На підставі ст.84 СК України та керуючись ст.ст.10,11,60,212 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя с.Більче-Золоте Борщівського району, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки с.Більче-Золоте Борщівського району, аліменти на її утримання в розмірі 100 (сто) гривень щомісячно, починаючи з 25 листопада 2010 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 трьох років, та 210 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 51 грн. в дохід держави та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді.

Позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи звільнити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Примітка: Рішення не набрало законної сили.

Суддя Борщівського районного суду                      Денисова Т.С.