Справа № 2-908/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 грудня 2010 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого         Денисової Т.С.

з участю секретаря              Тимківа Б.В.

позивача                               ОСОБА_1

відповідача                           ОСОБА_2

представника відповідача   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути судові витрати. Вказала, що син перебуває на її повному утриманні. Відповідач не бажав з нею проживати, вигнав з будинку і вона змушена була переїхати жити з дитиною до своїх батьків. З серпня 2010 року відповідач самоусунувся від утримання та виховання дитини. Вона не працює, доглядає дитину, будь-яких доходів не має, допомагають утримувати сина її батьки. Відповідач працює, а тому може допомагати в утриманні дитини.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги змінила, просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 350 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття та пояснила, що через небажання відповідача підтримувати подружні стосунки, змушена була з сином переїхати до своїх батьків. Доходу вона не має, а на утримання дитини потрібні чималі кошти. Допомагають в утриманні дитини її рідні. Відповідач не приймає участі в утриманні сина і повністю самоусунувся від своїх батьківських обов»язків, зовсім не цікавиться його матеріальним станом, ніякої допомоги на його утримання в добровільному порядку не надає. Їй одній важко утримувати сина, тим більше, що ціни на продукти харчування, одяг, взуття в даний час значно підвищились. Відповідач фізично здоровий, працює їздовим у Шумській центральній районній лікарні та отримує мінімальну заробітну плату. У листопаді 2010 року від відповідача їй стало відомо про те, що він підробляє ще й на інших роботах. Відповідач має мінливий, нерегулярний дохід, тому може допомагати в утриманні дитини.

Відповідач ОСОБА_2 змінені позовні вимоги визнав, не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_4

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, суд вважає, що змінені позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Сторони перебувають у шлюбі який було укладено 29 серпня 2009 року, актовий запис №15, здійснений Скала-Подільською селищною радою (свідоцтво серії НОМЕР_1).

Від спільного проживання подружжя мають малолітню дитину -  сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво серії НОМЕР_2), який проживає з позивачем та перебуває на її утриманні (довідка Скала-Подільської селищної ради №1398 від 12 листопада 2010 року).

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов”язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Позивач ОСОБА_1 – мати дитини, не працює, на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною  (наказ виданий ВАТ «Скала-Подільський спеціалізований кар»єр» №15 від 29 березня 2010 року). Проживає в АДРЕСА_1  разом зі своїм сином ОСОБА_4, матір»ю та вітчимом у власному будинку. Сім»я не має підсобного господарства, користується земельною ділянкою 0,2093 га. (акт обстеження матеріально-побутових умов проживання №123 від 12 листопада 2010 року).

Відповідач ОСОБА_2, як батько, не займається вихованням дитини та не надає матеріальної допомоги на її утримання.

Згідно довідки про заробітну плату та інші прибутки за 2010 рік, виданої Шумською центральною районною лікарнею №220 від 15.11.2010 року ОСОБА_2 працює їздовим та його середній заробіток за шість місяців складає 3 571,00 грн.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, матеріальне становище малолітньої дитини, матеріальне становище відповідача, який є повнолітньою особою, фізично здоровим, працює, суд вважає, що позов слід задовольнити, визначивши розмір аліментів у грошовій сумі, погодженій сторонами у справі.

На підставі ст.ст.180,182,184 СК України та, керуючись ст.ст. 10,11,60,174,212 ЦПК України, суд

 в и р і ш и в :

Змінені позовні вимоги задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки АДРЕСА_1, аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 350 (триста п»ятдесят) гривень щомісячно, починаючи з 25 листопада 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, 150 грн. витрат на правову допомогу, а також судовий збір в сумі 51 грн. в дохід держави та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді.

Позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи звільнити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Примітка: Рішення не набрало законної сили.

Суддя Борщівського районного суду                                                          Денисова Т.С.