КОПІЯ

Категорія: 56                                                         Справа №2-449/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

6 грудня 2010 року                                                       м. Золочів

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

    головуючого–судді                Левика Я.А.

               при секретарі                           Гавришків М.І.,

з участю позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, представників третіх осіб Проця С.І., Мандрика М.М., Назара В.С., представника позивачів     ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_5, з участю третіх осіб виконавчого комітету Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області, голови Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області, Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області, релігійної громади УГКЦ с.Ясенівці Золочівського району Львівської області, релігійної громади УАПЦ с.Ясенівці Золочівського району Львівської області про визнання неправомірними дій та ін., -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом, який уточнили до початку попереднього судового засідання до ОСОБА_5, ОСОБА_6, з участю третіх осіб виконавчого комітету Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області, голови Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області, судом до участі були залучені як треті особи релігійна громада УГКЦ с.Ясенівці Золочівського району Львівської області, релігійна громада УАПЦ с.Ясенівці Золочівського району Львівської області та Ясеновецька сільська рада Золочівського району Львівської області, у якому просили: визнати протиправними і такими, що порушують їх законні права та інтереси дії відповідачів громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по встановленню ними 20.11.2009 року неподалік автобусної зупинки на вул. Шкільній у с.Ясенівці Золочівського району Львівської області «Трьохраменного хреста»; зобов’язати відповідачів громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перенести «Трьохраменний хрест» з вул. Шкільної с.Ясенівці Золочівського району Львівської області в інше місце, зокрема, на територію церкви «Преображення Господнього» УАПЦ в с.Ясенівці Золочівського району Львівської області.

В обґрунтування позову у позовній заяві, заяві про зміну та доповнення до позову, своїх особистих поясненнях до позову у судовому засіданні та поясненнях свого представника вказували про те, що 20.11.2009 року відповідачі громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є священиками Української автокефальної православної церкви на території, котра відноситься до земель Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області, поблизу автобусної зупинки, обіч траси Львів-Тернопіль, на вул. Шкільній с.Ясенівців самовільно, всупереч статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановили «Трьохраменний хрест». Встановлюючи такий були одягнуті у звичайний одяг, а не у священничі ряси та діяли як звичайні громадяни, а не як представники релігійної громади. Хрест був встановлений нашвидкуруч, без будь-якого релігійного обряду та без представників релігійної громади, яку відповідачі очолюють. Посвята такого відбулась значно пізніше. Встановлення вказаного хреста є протиправним, незаконним та таким, що порушує їх права. Так у с.Ясенівці Золочівського району зареєстровано та діє дві релігійні громади УГКЦ та УАПЦ. Кожна із них має виділену територію, на якій збудовано храми кожної із церков та дозволено встановлювати свої предмети культу. Встановленням же на землі загального користування громади, без будь-якого погодження, у велелюдному місці, на автомобільні дорозі хреста відповідачами фактично вчинено дію по возвеличенню віруючих однієї релігійної конфесії над іншою та порушено їх релігійні переконання, принижено їх релігійні почуття. Вказане має місце через те, що відповідачами встановлено хрест зовсім іншої форми ніж використовується представниками УГКЦ, а конкретно хрест із косою перекладиною, з іконами, до того ж на самому початку на хресті було встановлено дашок, що на даний час знятий відповідачами. Вказаний символ є символом московської православної церкви та встановлення такого, особливо поблизу їх храму, є неприйнятним для них як представників УГКЦ. Крім цього, такі дії відповідачів ОСОБА_6 є нічим іншим як самовільним будівництвом. А відсутність згоди власника ділянки або порушенням внаслідок самовільної забудови прав інших осіб є підставою для знесення самочинно збудованих об’єктів. Крім цього, вказане самочинне встановлення хреста створює напруження у селі, у сім’ях, родинах, сприяє розпалюванню міжрелігійної напруги. Вони звертались до відповідачів з проханням про перенесення хреста на територію церкви УАПЦ, проте їх звернення залишились без належного реагування. Рішення виконавчого комітету сільської ради у даному питанні, а саме про перенесення хреста до храму УАПЦ, листи Золочівської РДА, у яких теж констатовано факт самочинного встановлення хреста, теж, залишилось без виконання, тому вони змушені звернутись до суду. Фактично порушено їх права як членів територіальної громади, тобто встановлено на землі та території загального користування громади предмет культу однієї із релігійних громад без відповідних дозволів органу місцевого самоврядування, по-друге порушено їх права як представників релігійної громади УГКЦ с. Ясенівці, оскільки самовільно встановлений хрест за своєю формою значно відрізняється від форми, яку використовують вони у своїх релігійних обрядах, чим ображаються та принижуються їх почуття, як членів іншої релігійної громади, оскільки такий встановлено та території загального користування, а не на виділеній території релігійної громади та тим більше неподалік від їх храму. Просили позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, який, також, представляє інтереси третьої особи релігійної громади УАПЦ с.Ясенівці Золочівського району Львівської області позов заперечили. Пояснили, що на їх думку, позов є безпідставним. Так, вони дійсно встановили без відповідних погоджень із органами влади, зокрема, сільською радою хрест на землях загального користування, у місці про яке вказують позивачі. Проте встановили такий від імені релігійної громади УАПЦ с.Ясенівці, керівником якої є ОСОБА_6, фактично з її ініціативи та підтримки, а, також, і з благословення владики УАПЦ. При встановленні відбувся відповідний обряд, (був закладений камінь та прочитана молитва «50-ий псалом»), який прийнято здійснювати при встановлені культових споруд. Згодом, 29.11.2010 року, хрест був освячений. Встановили такий з чотирьох причин, а саме: був заповіт члена їх громади ОСОБА_13 на встановлення хреста (поблизу місця встановлення хреста знаходиться будинок у якому він жив); був завершений ремонт храму православної громади, встановлений купол у церкві; крім цього, хрест встановлювався як оберіг громадян від хвороб, оскільки у попередній рік були часті епідемії грипу у Золочівському районі; крім цього, такий повинен був бути оберегом для подорожуючих, що проїжджають повз хрест. Такий встановлений без дозволу органу місцевого самоврядування, оскільки такий орган дозволу на встановлення хреста не давав. Вони не звертались офіційно до сільської ради із запитом про встановлення такого, оскільки знаючи про відношення голови сільради до них (через особистий тривалий конфлікт), очікували тільки негативної відповіді (відмови у встановленні такого), яка могла б бути мотивована захистом інтересів іншої релігійної громади. Згодом сільська рада ні не відмовила в узаконенні їм хреста, ні не зобов’язувала їх його знести. Розгляд їх питання відкладався та відкладається по даний час. Вважають, що хрест жодним чином не може порушувати релігійних почуттів членів УГКЦ, оскільки хрести такої ж форми зустрічаються і використовуються і у їх храмах та їх цвинтарях та зображені у церковних книгах та періодичних виданнях УГКЦ. Дашок, яким був накритий хрест вони зняли з метою вирішення конфлікту, а косу перекладину демонтувати відмовляються, оскільки використовують хрест такої форми у своїх обрядах, а не іншої, що є символом «Ісуса Христа». Стосовно порушення прав позивачів як громадян та членів територіальної громади, то вважають, що такі не порушили оскільки встановили такий на землі, що нікому з них не належить, а належить загально територіальній громаді. Громада до них з позовом не зверталась та не уповноважувала подавати від свого імені позов позивачів, а тому такі не вправі від імені громади просити про знесення хреста. Що ж до порушення прав позивачів як членів громади УГКЦ, то вони теж таких не порушили, не встановили хрест на території, що належить громаді, більше того на великій відстані від їх храму, більше 135 метрів, хрест форми, яку використовують і представники УГКЦ. Просили у задоволенні позову – відмовити.

Представник третьої особи УГКЦ Мандрик М.М. позов підтримав, дав пояснення аналогічні поясненням позивачів. Просив позов задовольнити.

Представник третіх осіб виконавчого комітету Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області, Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області, сільський голова Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області, ОСОБА_8 при вирішені спору поклався на розсуд суду. Пояснив, що, на його думку, конфлікту, що виник внаслідок встановлення хреста можна було уникнути, коли б орган місцевого самоврядування зайняв чітку позицію відразу після встановлення хреста. На даний час жодного конфлікту між жителями села з приводу встановлення хреста немає. Хоча позиція відносно його встановлення неоднозначна. Він, однозначно зайняти позицію однієї із сторін не може. Питання надзвичайно складне та потребує додаткового вивчення і, на його думку, таке зараз проводити коли вже справа розглядається у суді можливо і не доцільно. Сам хрест розташований на землях загального користування Ясеновецької сільської ради, вказані землі нікому ні у власність, ні у користування не передавались, більше того жодного цільового призначення у вказаної ділянки ні згідно генплану села, ні відповідно до інших рішень сільської ради – немає. З часу коли він працює сільським головою ніхто до сільської ради не звертався з жодними пропозиціями щодо хреста. При вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Із пояснень осіб, що беруть участь у справі, фотознімків, що містяться у матеріалах справи (а.с.21), акту від 8.12.2009 року (а.с.15), судом встановлено, що 20.11.2009 року на вул. Шкільній у с.Ясенівці Золочівського району Львівської області, при в’їзді у село, поблизу автобусної зупинки був встановлений дерев’яний хрест.

Вказаний хрест, як вбачається із пояснень осіб, що беруть участь у справі, письмових звернень позивачів та інших жителів с.Ясенівці від 23.11.2009 року, 25.11.2009 року (а.с. 9, 11, 12) та відповідей на них від 24.11.2009 року, 18.12.2009 року, 23.12.2009 року, 13.01.2010 року  (а.с. 10, 16, 18, 20, 68, 69, 71), протоколу засідання погоджувальної ради від 5.1.2009 року (а.с. 13-14); рішення виконавчого комітету Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області від 8.12.2009 року №47, рішень Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області №773 від 9.07.2010 року, №683 від 10.03.2010 року, №726 від 25.05.2010 року (а.с. 42, 44, 73), заяв членів релігійної громади УАПЦ від 30.05.2010 року, членів церковного комітету УПЦ КП від 28.12.2009 року (а.с. 43, 45, 46), листа Курії ЛА УГКЦ від 2.06.2010 року (а.с. 72), протоколу наради представників релігійних громад с.Ясенівці Золочівського район Львівської області (а.с. 74-75), Указу предстоятеля УАПЦ від 17.11.2009 року (а.с. 76), протоколу зборів релігійної громади УАПЦ с.Ясенівці Золочівського району Львівської області від 15.11.2009 року (а.с. 77) встановлений самовільно, без будь-яких рішень компетентних органів на його встановлення, зокрема, і Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області, релігійною громадою УАПЦ с.Ясенівці Золочівського району Львівської області на землях загального користування, що жодній особі ні у користування, ні у власність не передавались.

Позивачами жодних обґрунтованих доводів, що стверджували б про порушення їх прав не наведено.

Так, зокрема, позивачі стверджують про порушення їх особистих прав самим фактом самовільного встановлення хреста, проте такий встановлений на землі, що належить до категорії земель загального користування жодному з них ні у користування, ні у власність не надавались, більше того жодних доказів про те, що така могла б бути передана будь-кому з них у майбутньому, теж, немає. Інших доводів, на підставі яких можна було б зробити висновок про порушення особистих прав позивачів ними не наведено.

Що ж до питання про порушення самовільним встановленням хреста прав позивачів як членів територіальної громади, то звертатись до суду для вирішення питання про встановлення факту порушення прав членів територіальної громади вправі лише сама громада через уповноважених її представників, зокрема сільську раду, голову сільської ради чи виконавчий комітет сільської ради. Такі вправі звернутись, відповідно до норм чинного законодавства, до суду за захистом прав усієї територіальної громади чи певних її членів. Позивачі ж вправі звертатись до суду лише за захистом своїх особистих прав. Питання про розташування на землях загального користування територіальної громади будь-яких об’єктів вправі вирішувати лише уся громада через згадані вже відповідні органи. Тому права та інтереси позивачів, як членів територіальної громади щодо перебування на території земель громади будь-яких об’єктів повинні співвідноситись із правами та інтересами інших членів громади, які вправі, теж, висловити свою позицію з приводу цього. І лише орган місцевого самоврядування вправі висловлювати узагальнену позицію всієї громади з приводу розташування на її землях загального користування будь-яких об’єктів.

Що ж до порушення прав позивачів як членів релігійної громади УГКЦ, то, на думку суду, жодних доказів, які б стверджували про порушення таких їх прав, теж, немає. Спірний хрест не розташований на землі (території), що належить їх громаді чи навіть у безпосередній близькості до храму такої (віддаль від такого до храму близько 135 метрів). А питання про розташування предметів культу та споруд тих чи інших релігійних громад на землях загального користування, що належать територіальним громадам вправі вирішувати лише самі територіальні громади, як вказано вище, через уповноважених представників, якими є органи місцевого самоврядування враховуючи позицію всіх її членів. Більше того позивачі не вправі звертатись до суду за захистом прав релігійної громади УГКЦ, оскільки нею на таке звернення не уповноважувались і їх права, як членів громади, повинні співвідноситись з правами усіх членів громади і лише уповноважені представники громади вправі звертатись до суду за захистом усіх членів релігійної громади чи їх частини.

Враховуючи наведене судом не здобуто жодних доказів, які б стверджували про порушення прав позивачів встановленням спірного хреста, а тому у задоволенні позову про визнання протиправними і такими, що порушують їх законні права та інтереси дій по встановленню 20.11.2009 року неподалік автобусної зупинки на вул. Шкільній у с.Ясенівці Золочівського району Львівської області «Трьохраменного хреста», зобов’язання перенести «Трьохраменний хрест» з вул. Шкільної с.Ясенівці Золочівського району Львівської області в інше місце, зокрема, на територію церкви «Преображення Господнього» УАПЦ в с.Ясенівці Золочівського району Львівської області слід відмовити.

Окрім цього, на думку суду, позивачі звернулись до суду з позовом до неналежних відповідачів, оскільки як вбачається із наведеного вище спірний хрест був встановлений не громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а релігійною громадою УАПЦ с.Ясенівці із відповідним погодженням таких дій предстоятелем УАПЦ (а.с. 76). Беручи участь у встановленні хреста, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є священнослужителями УАПЦ та УПЦ КП діяли не як громадяни-фізичні особи, а як представники вказаної громади, відповідно до її рішення (а.с. 77). Тому суд не вправі (навіть у випадку коли було б встановлено порушення прав позивачів) їх дії (як фізичних осіб) стосовно встановлення хреста визнавати неправомірними та зобов’язувати їх (як фізичних осіб) вчиняти будь-які дії (зокрема перенесення) щодо спірного хреста, який ними особисто не встановлений.

На підставі наведеного у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 8 Конституції України, ст. 31 ч.1 п «б» пп. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», ст.ст. 3, 11-13, 15, 16, 269-272, 275, 276 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України «Про звернення громадян»,  -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_5, з участю третіх осіб виконавчого комітету Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області, голови Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області, Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області, релігійної громади УГКЦ с.Ясенівці Золочівського району Львівської області, релігійної громади УАПЦ с.Ясенівці Золочівського району Львівської області про визнання неправомірними дій та ін. – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції особами, що беруть участь у справі та були присутніми при його проголошенні в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя:                     /ПІДПИС/

Копія вірна.

Суддя Золочівського районного суду                                     Я.А. Левик