Справа № 2-996/2010

Категорія 29

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І  М Е Н Е М        У  К  Р А  Ї  Н  И

    09 грудня 2010 року                                                                                            місто Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі :

головуючого – судді   Коломієць О.С.

секретар  Расеньчук В.С.

розглянувши цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

        Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 15 000 грн. При цьому зазначив, що відповідно до чинного законодавства як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії має право на грошову компенсацію вартості продуктів харчування. До квітня 2006 року нарахування та виплата компенсації проводилась за місцем його роботи, а в подальшому ці функції передано до УПСЗН районних рад. В управління він надав усі необхідні документи для призначення цієї виплати, окрім довідки про місце реєстрації свого проживання, на підставі чого йому було відмовлено в нарахуванні та виплаті компенсації. 22.11.2007 року після проведення його реєстрації, він звернувся до відповідача з проханням поновити строк на нарахування та виплату компенсації,                               однак останній йому відмовив. Постановою Богунського райсуду м.Житомира від 28.12.2008 року дії УПСЗН Богунської райради м.Житомира щодо відмови у поновленні позивачу строку для нарахування та виплати компенсації вартості продуктів харчування з 01.04.2006 р. по 30.09.2007 р. визнані неправомірними та визнано за позивачем право на нарахування та уримання цієї компенсації та поновлено строк для її отримання. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошову компенсацію вартості продуктів харчування в сумі 4041 грн. Враховуючи, що вина у вигляді неправомірних дій відповідача доведена рішення суду, яке набрало законної сили, вважає, що він має право на відшкодування моральної шкоди, яка виражається у душевних стражданнях, які він зазнав внаслідок неотримання належних грошових коштів, втратою престижу статусу ліквідатора аварії на ЧАЕС, в приниженні честі та гідності, постійне перебування у психологічній напрузі, призвело до погіршення стану здоров'я.  Крім того,  відновлення свого порушення права вимагало від нього додаткових зусиль та зміни звичайного порядку організації життя.  

          В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

         Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила у їх задоволенні відмовити за безпідставністю.  

         Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

         Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

        Згідно ст. 1167 ЦК України  моральна (немайнова) шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями, чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

         Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування моральної шкоди підлягає з'ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього і в її заподіянні.

Вирішуючи питання про наявність підстав та доказів для відшкодування моральної шкоди, суд прийшов до висновку, що відповідно до ст. 10 ЦПК України, позивач  не надав доказів на підтвердження факту перенесення ним моральних страждань та наявності послідовного зв’язку між будь-якою шкодою, перенесеними моральними стражданнями та діями відповідача.

Аналізуючи зібрані докази по справі, суд вважає, що позивачем не доведена наявність шкоди, не встановлено причинного зв’язку між шкодою та неправомірними діями відповідача.

         При таких обставинах, суд відмовляє в задоволенні позову ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди за безпідставністю, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження факту перенесення ним моральних страждань та наявності послідовного зв’язку між будь-якими неправомірним діями відповідача та наслідками. Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

        Керуючись ст. 56 Конституції України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами) “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В    И    Р    І    Ш    И    В  :

  У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира про відшкодування моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

       Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя :