Справа № 2-11761/2010
Р І Ш Е Н Н Я
(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Шелестова К.О.,
при секретарі - Шнейдеріс А.С.,
за участю : представника позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В :
23 червня 2010 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою, який згодом уточнив, до ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Позивач у позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні посилались на те, що 21 грудня 2007 року позивач та відповідач уклали договір позики в усній формі на особливих умовах, відповідно до якого позивач передав у борг відповідачу 200 000 доларів США, а відповідач повинен був повернути зазначені кошти та 50 000 доларів США за користування грошовими коштами до 01 березня 2008 року, підтвердженням укладеного договору займу та отримання відповідачем є розписка. У встановлений строк відповідач борг не повернув, тому позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в розмірі 2 790 848, 81 грн., а також покласти на відповідача судові витрати по справі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та на їх задоволені наполягала.
Відповідач в судове засідання не з’явився про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, тому суд відповідно до ч. 1, 2 ст. 224 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутність відповідача та в матеріалах справи достатньо доказів для ухвалення по справі заочного рішення , суд на підставі ст. 169 ч. 4 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача за правилами постановлення заочного рішення.
Суд вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали даної цивільної справи, приходить до наступного висновку з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 21 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено на особливих умовах усний договір позики, відповідно до якого позивач передав, а відповідач отримав у борг 200 000 доларів та зобов’язався повернути 250000 доларів США терміном до 01 березня 2008 року, що підтверджується поясненнями представника позивача у судовому засіданні, а також розпискою від 21 грудня 2007 року.
Також було встановлено у судовому засіданні, що відповідач зобов'язався сплатити винагороду за користування грошовими коштами в розмірі 50 000 доларів США. Укладання угоди на таких підставах не суперечить положенням чинного законодавства України.
Згідно зі ст. 6, 627 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які
не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів
цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний
розсуд.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або
законом. Відповідач та позивач відступили від положень цивільного законодавства про договір позики в тій частині, що передбачили в ньому винагороду за користування позикою в твердій валюті.
Також у судовому засіданні було встановлено, що на момент складання позовної заяви офіціальний курс НБУ складає – 1 долар США = 7, 9142 грн..
У судовому засіданні також було встановлено, що підтвердженням укладеного договору займу та отримання від позивача грошей відповідачем є розписка. В розписці передбачена виплата винагороди за користування позикою в твердій сумі в розмірі 50 000 доларів США, що по офіційному курсу НБУ на 16.06.2010 року складає 395 710, 00 грн.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності, щодо вимог позивача до відповідача стосовно стягнення суми боргу, та приймаючи до уваги, що форма договору укладеного між сторонами договору відповідає вимогам ЦК України, відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, суд вважає можливим стягнути з відповідача, на користь позивача суму боргу за розпискою від 21 грудня 2007 року у розмірі – 1 978 550, 00 грн., інфляційні – 676 185, 41 грн., 3% річних – 136 113, 40 грн., а разом – 2 790 848, 81 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок повернення судових витрат 1820,00 грн., а саме: 1700,00 грн. у рахунок відшкодування судового збору, 120,00 грн. у рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В :
Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1), на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_2) у рахунок стягнення заборгованості за позикою – 1 582 080, 00 грн., винагороду за користування позикою в розмірі 395 520, 00 грн., витрати від інфляції за період з 02.03.2008 року по 22.06.2010 року в розмірі 675 860, 74 грн., а також 3% річних від суми боргу за період з 02.03.2008 року по 22.06.2010 року в розмірі 137 023, 30 грн., у рахунок повернення судового збору – 1700 грн. та у рахунок повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120,00 грн., а разом – 2 792 304, 04 (два мільйони сімсот дев'яносто дві тисячі триста чотири грн. 04 коп.)
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, а саме, рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Головуючий суддя К.О. Шелестов