2-3797/2010
Старобешівський районний суд Донецької області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2010 року смт. Старобешеве
Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючої – судді Сазонової М.Г., при секретарі Гончаровій Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Старобешеве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області про зобов’язання управління Пенсійного фонду у Старобешівському районі Донецької області нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб з 01.01.2006 року
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся 18.08.2010 року до суду із зазначеною вище позовною заявою до управління Пенсійного фонду у Старобешівському районі Донецької області про зобов’язання управління Пенсійного фонду у Старобешівському районі Донецької області нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб з 01.01.2006 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має статус «дитини війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Просить поновити йому строк звернення до суду та зобов’язати управління Пенсійного фонду у Старобешівському районі Донецької області нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб з 01.01.2006 року по 03.09.2010 року (день розгляду справи), стягнути з відповідача судові витрати на свою користь.
Позивач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з’явилась, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, просить розглянути справу в її відсутність. На адресу суду надійшли заперечення проти позову, в яких відповідач посилається на те, що підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду України відповідно до чинного на певний час законодавства за рахунок коштів Державного бюджету України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просить суд відмовити в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1. народився у 1942 році.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, отже, позивач є дитиною війни в розумінні цього Закону, що також підтверджено його посвідченням, яке знаходиться в матеріалах справи, із відміткою про статус «дитини війни». Тому суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 Закону.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р., що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005р. № 3235-ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Згідно із Законом України від 19.01.2006р. № 3367–ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено у зв’язку з виключенням пункту 17 статті 77 Закону України від 20.12.2005р. № 3235-ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік» з 02.04.2006р.
Статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» викладено в новій редакції, відповідно до якої установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Такий порядок не був визначений, тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при цьому зміни
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, наявні підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням фактично здійснений виплат.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача при нарахуванні пенсії з 1 січня 2009 року виплату підвищення до пенсії як дитині війни здійснювати відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд зазначає наступне.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами .
Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, їх дії не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835 – VI встановлено що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від N 2154-VI від 27.04.2010 року визначено, що Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Отже, нарахування та виплата у 2009 та 2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби-це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема зазначено у Рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3 частиною 2 ст. 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що є достатньо підстав про зобов`язання УПФУ в Старобешівському районі здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та починаючи з 22.05.2008 року по 03.09.2010 року (день розгляду справи) з урахуванням фактично здійснених виплат.
Розглядаючи вимогу позивача щодо поновлення строку звернення до суду за захистом, суд вважає необхідним зазначити. Як встановлено, права позивача в частині виплати йому підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії були порушені з 09.07.2007 року, тому позовну заяву подано у встановлений законом трирічний строк.
П озовні вимоги у частині зобов’язання відповідача у подальшому проводити нарахування та виплату їй щомісячної доплати у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно частини ст.1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. В межах ЦПК України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання УПФУ в подальшому здійснювати нарахування та виплату щомісячної допалати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце, та без наявності спірних правовідносин.
Вирішуючи питання про судові витрати суд керується положеннями ст. 88 ЦПК, згідно якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, судові витрати, які складаються з суми судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-У, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», рішенням Конституційного суду України №10 –рп/2008 від 22.05.2008 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік», суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України від 18.11.2004р. № 2195–ІV «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та починаючи з 22.05.2008 року по 03.09.2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
У решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення .
Суддя: