ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

06 червня 2006 р.

№ 4/374-05-10700

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін Л. Мазур (дов. від 03.01.06), С. Копіци (дов. від 03.01.06) та О. Гуртовенка (дов. від 4.01.06), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Кільце” на рішення від 27 січня 2006 року господарського суду Одеської області та постанову від 21 березня 2006 року Одеського апеляційного господарського суду у справі № 4/374-05-10700 за позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” до відкритого акціонерного товариства “Кільце” про стягнення 33 795 грн. 20 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 27 січня 2006 року господарського суду Одеської області (суддя С. Літвінов), залишеним без змін постановою від 21 березня 2006 року Одеського апеляційного господарського суду, позов задоволено частково в сумі 16 987 грн. 10 коп. з мотивів порушення законодавства в сфері електроенергетики та зменшення розміру штрафних санкцій.

Відкрите акціонерне товариство “Кільце” просить зазначені судові акти скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 58 Конституції України, статей 44 і 72 Цивільного кодексу Української РСР, статті 5 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України, статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, рішень від 9 лютого 1999 року та від 12 лютого 2002 року Конституційного Суду України, а також відсутності в діях відповідача складу цивільно-правового порушення та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

До господарського суду подано позов про стягнення грошових сум за перевищення споживачем в грудні 2002 року договірної величини споживаної  електричної потужності і господарськими судами встановлено, що 20 травня 1995 року сторони уклади договір за № 310 про постачання електроенергії. Лімітним повідомленням № 310, яке є додатком до договору, відповідачу були доведені граничні величини електричної потужності у години максимального навантаження на четвертий квартал 2002 року - ранок 100 і  вечір - 50 кВт. В порушення вимог договору позивач в грудні 2002 року допустив перевищення величини потужності на рівні 472 кВт/г.

Відповідно до пункту 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою від 9 квітня 2002 року № 475 Кабінету Міністрів України, споживачі у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електричної енергії несуть відповідальність згідно з частинами п’ятою і шостою статті 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Частиною шостою статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення) сплачують енергопостачальникам п’ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Згідно зі статтею 27 Закону України “Про електроенергетику” правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Пунктом 6 Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію, затвердженого постановою від 19 липня 2000 року № 1136 Кабінету Міністрів України, встановлено, що кошти,  які надходять від споживачів (крім населення) за  перевищення договірної величини потужності у розмірі п’ятикратної вартості різниці між її найбільшою величиною, зафіксованою протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, зараховуються енергопостачальнику виключно на його поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

За висновками господарських судів заявлена до стягнення сума за своєю правовою природою є штрафною санкцією і за цієї обставини визнали за можливе застосувати до спірних правовідносин правило статті 233 Господарського кодексу України та зменшили її розмір.

Водночас господарські суди, з огляду на строк вчинення правопорушення в електроенергетиці, не вирішили питання про позовну давність та залишили поза увагою клопотання відповідача про її застосування.

За змістом статей 72 і 75 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, скорочені строки давності тривалістю в шість  місяців  діють, зокрема, за позовами про стягнення штрафу і позовна  давність має застосовуватися судом незалежно від заяви сторін.

За таких обставин, касаційна інстанція вважає, що юридична оцінка обставин справи місцевого і апеляційного господарських судів не ґрунтується на повному дослідженні всіх обставин справи.

Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що їх не було встановлено рішенням суду.

Не застосування до спірних правовідносин законодавства, що регулює позовну давність в силу вимог статті 11110 Господарського процесуального кодексу України зумовлює скасування рішення та постанови, що оскаржуються, з передачею справи на новий розгляд, при якому суду слід врахувати наведене, встановити характер спірних правовідносин, застосувати законодавство, яке регулює вказані правовідносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Кільце” задовольнити частково.

Рішення від 27 січня 2006 року господарського суду Одеської області та постанову від 21 березня 2006 року Одеського апеляційного господарського суду у справі № 4/374-05-10700 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

          

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій