ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2006 р. | № 96/10-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін Р. Клименка (дов. від 29.12.05) та І. Люлюк (дов. від 11.04.06), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на рішення від 27 лютого 2006 року господарського суду Київської області у справі № 96/10-06 за позовом дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до Києво-Святошинського комунального підприємства теплових мереж про стягнення 86 953, 96 грн.,
| ВСТАНОВИВ: |
Рішенням від 27 лютого 2006 року господарського суду Київської області (суддя О. Тищенко) позов задоволено частково з стягненням суми боргу - 52 947 грн. 94 коп., суми інфляційних втрат - 14 546 грн. 95 коп., відсотків річних - 1 427 грн. 41 коп., здійснено розподіл судових витрат.
Рішення мотивоване неналежним виконанням зобов’язання, що виникло з договору та відповідальністю боржника за порушення грошового зобов’язання.
Ухвалою від 17 квітня 2006 року суд виправив допущену описку, змінивши в мотивувальній та описових частинах рішення суму відсотків річних з 1 4 27 грн. 41 коп. на 4 534 грн. 66 коп.
Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” просить рішення в частині стягнення суми річних скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статті 214 Цивільного кодексу Української РСР, статті 625 Цивільного кодексу України та статті 84 Господарського процесуального кодексу України та ухвалити нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити в заявленій сумі.
Києво-Святошинське комунальне підприємство теплових мереж проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Господарським судом встановлено, що 24 січня 2003 року сторони уклали договір за № 06/03-847-ТЕ-17 (далі скорочено - Договір), а також додаткові угоди від 31 січня та від 28 лютого 2003 року до нього, на умовах яких позивач поставив 2 157, 350 тис. м3 природного газу на загальну суму 339 782 грн. 64 коп., але відповідач розрахувався лише частково і розмір його боргу дорівнює 52 947 грн. 94 коп.
Встановивши в діях відповідача склад цивільно-правового порушення, господарський суд, на підставі статті 173 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 610 Цивільного кодексу України, задовольнив позов, застосувавши до спірних правовідносин правило частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за змістом якого боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З тексту Договору вбачається, що поставка природного газу здійснювалася для використання виключно для вироблення енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій і відповідач, заперечуючи позов, зазначав, що заборгованість саме й утворилася в наслідок несплати населенням комунальних послуг.
Обов’язок боржника сплатити за прострочення грошового зобов’язання позивач обґрунтовує вимогами статті 214 Цивільного кодексу Української РСР та статті 625 Цивільного кодексу України.
Проте, відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України “Про внесення зміни до статті 214 Цивільного кодексу Української РСР” правило цієї статті не поширювалося на правовідносини, що виникали з прострочення виконання грошового зобов’язання, пов’язаного з оплатою населенням комунальних послуг.
Стягнувши суму боргу в повному обсязі, суд, водночас, задовольнив позов в частині стягнення річних лише частково, не навівши ні в рішенні, ні в ухвалі про виправлення описки мотивів, з яких суд виходив, ухвалюючи рішення в цій частині та не навів доводів, за якими відхилив заперечення відповідача щодо неправомірності вимог позивача в частині стягнення річних.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення в частині стягнення трьох процентів річних цим вимогам не відповідає, оскільки в його мотивувальній частині не зазначені мотиви, з яких суд виходив, задовольняючи позов саме в цьому розмірі і касаційна інстанція дійшла висновку про неправильне застосування місцевим господарським судом статті 84 Господарського процесуального кодексу України та неможливість надання належної юридичної оцінки висновкам місцевого господарського суду, у зв’язку з чим справа в цій частині підлягає направленню на новий розгляд, при якому суду слід врахувати викладене і ухвалити вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
| ПОСТАНОВИВ: |
Касаційну скаргу дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” задовольнити частково.
Рішення від 27 лютого 2006 року господарського суду Київської області у справі № 96/10-06 в частині стягнення 4 534 грн. 66 коп. скасувати.
Справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.
В інший частині рішення залишити без змін.
Головуючий, суддя | М. В. Кузьменко |
Суддя | І. М. Васищак |
Суддя | В. М. Палій |