с права № 2-671/2010р.

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 30  листопада  2010 року                                                                                              

Буський районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді         -         Кос І.Б.,

при секретарі                  -         Фалінська М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Буськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 28 719,09 гривень, -  

в с т а н о в и в :

публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з неї заборгованості в сумі 28 719,09 гривень. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 14 листопада 2008 року між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір № 1227/08. За вказаним договором відповідачка отримала кредит в сумі 17 240, 00 гривень і сплатою 24% річних за його користування, терміном до 13.07.2011 року. Проте, відповідачка своїх зобов’язань за кредитним договором не виконала, допустила прострочення заборгованості як по сплаті кредиту так і відсотків за його використання  на загальну суму 28 719,09 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідачки в судовому порядку.  

Позивач в судове засідання не з’явився, представник позивача Сидор В.Д. подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити у повному обсязі, проти заочного вирішення справи не заперечив.

Відповідачка в судове засідання повторно не з’явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомила, позовних вимог по суті не оспорила.

В силу ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд приходить до переконання про підставність та обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14 липня 2008 року позивач уклав з ОСОБА_2 кредитний договір № 1227/08, в силу пункту 1.1 якого позивач надає відповідачці кредит в розмірі 17 240,00. Строк  користування передбачений п.п. 1.3 цього договору – до 13 липня 2010 року включно. За користування кредитом відповідно до п. 1.4 встановлена плата в розмірі 24 % річних. Крім цього, відповідно до пункту 1.4 кредитного договору відповідачка ОСОБА_2 щомісячно зобов”язалась сплачувати позивачеві комісію за користування кредитом в сумі 172,40 гривень, що становить 1% від суми кредиту.

З наявного у справі розрахунку заборгованості відповідачки по кредиту та відсотках станом на 22.09.2010 року убачається, що загальна сума заборгованості відповідачки ОСОБА_2 перед позивачем складає 28 719,09 грн., у тому числі: заборгованість по кредиту – 15 875,16 грн., проценти за користування кредитом – 6 129,90 грн., заборгованість зі сплати комісії  на суму 3 792,80 грн., пеня в сумі – 2 921,23 грн.

Проте, взятих на себе обов”язків за договором відповідачка не виконала, спірною сумою позивача безпідставно користуються.

За статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором або законом.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачка зобов’язання за кредитним договором не виконала.

Відтак, враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, такими, що підлягають до задоволення. З відповідачки слід  стягнути на користь позивача загальну суму заборгованості за кредитним договором станом на 22.09.2010 року в розмірі 28 719,09 грн.

Крім того з відповідачки в користь позивача слід стягнути407,19 грн. судових витрат, сплачених при пред’явленні позову до суду.  

Ураховуючи викладене, та керуючись статтями 8, 10, 11, 57, 58, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 224, 225 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 536, 549, 551, 610, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ «ВіЕйБі Банк»)(04119,

м. Київ, вул. Зоологічна,5, тр/р 37396880020, МФО 380537,ЄДРПОУ 19017842) заборгованість в сумі 28 719,09 грн. ( двадцять вісім тисяч сімсот дев’ятнадцять гривень 09 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ «ВіЕйБі Банк»)(04119, м. Київ, вул. Зоологічна,5, тр/р 37396880020, МФО 380537,ЄДРПОУ 19017842) – 287,19 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 223 ЦПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області, через Буський районний суд, шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії рішення, апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. 

Суддя ( підпис) з оригіналом вірно

Суддя  Буського районного  

суду Львівської області                                                         І.Б. Кос