АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-10460/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Гончаренко П.П.
Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.,
суддів: Кочеткової І.В.,
Стрелець Л.Г.,
при секретарі Мосіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2010 року по справі за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж до ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електроенергії,
ВСТАНОВИЛА :
У січні 2010 року відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі – ВАТ "Запоріжжяобленерго"), звернувшись до суду з указаним позовом, зазначало, що 6 жовтня 2009 року під час перевірки дотримання правил користування електроенергією у будинку відповідача виявлено самовільне підключення до мережі електропостачання поза приладом обліку – підключення електророзетки.
Посилаючись на зазначені обставини, просив стягнути з відповідача 6771,86 грн. – вартість необлікованої електроенергії, нарахованої за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ України від 04.05.2006 року за № 562.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж суму боргу у розмірі 2000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж судовий збір у розмірі 51,00 грн. та витрати по оплаті ІТЗ в розмірі 30,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції частково скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
В засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав апеляційну скаргу, уточнивши розмір вартості необлікованої електроенергії, просив стягнути з відповідача 6 254 грн. 77 коп. Оскільки будинок позивача розташований в сільській місцевості, тариф, за яким проведені нарахування повинен визначатися не з 0,2436 грн. за 1 кВт електроенергії, як це передбачено для помешкань в місті Запоріжжі, а із розрахунку 0, 225 грн. за кВт – за тарифом для сільської місцевості.
Відповідач проти апеляції заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Районний суд, застосовуючи положення ч. 4 ст. 1193 ЦК України та визначаючи заборгованість у сумі 2000 грн., виходив із того, що ОСОБА_3 отримує пенсію за віком, має статус „Дитини війни”, страждає на хронічні захворювання, з приводу яких перебуває на диспансерному обліку в районній лікарні.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач являється споживачем послуг з енергопостачання, які надаються йому відповідачем на підставі відповідного договору. 6 жовтня 2009 року під час перевірки дотримання правил користування електроенергією у будинку ОСОБА_3 виявлено самовільне підключення електророзетки до мережі електропостачання поза приладом обліку (а.с.4).
Відповідно до розрахунку збитків за актом про порушення Правил користування електроенергією заборгованість складає 6 254 грн. 77 коп.
За змістом ч. 4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
Положення зазначеної статті застосовуються при вирішенні питання про відшкодування завданої фізичною особою шкоди, якщо заподіяння такої шкоди не пов’язане з порушенням договірних зобов’язань.
Разом з тим, згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Пунктами 3, 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі – Правила), передбачено, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки. Споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, а також за пошкодження приладу обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених пунктом 35 цих Правил), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої НКРЕ.
Згідно зазначених норм Правил та з урахуванням положень ст. 714 ЦК України в разі укладення між споживачем і енергопостачальником відповідного договору про користування електричною енергією розкрадання такої енергії є самовільними, протиправними діями споживача, спрямованими на порушення умов договору, й правовідносини, що виникли у зв’язку з такими діями та нарахуванням збитків, є договірними.
Суд у порушення вимог ст. 213 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, безпідставно застосував положення ч. 4 ст. 1193 ЦК України для зменшення розміру збитків.
За таких обставин оскаржуване рішення на підставі ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового – про задоволення позову.
Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж задовольнити.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2010 року у цій справі скасувати.
Позов ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж до ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електроенергії задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж суму необлікованої електроенергії у розмірі 6254 грн.77 коп. (шість тисяч двісті п’ятдесят чотири гривні 77 коп.), а також 161 грн.58 коп. – компенсації судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :