Справа №  2-а-813/10  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

15 грудня 2010 року     Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді         Сташківа В.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в смт. Ріпки в залі суду адмін.справу

за позовом             ОСОБА_1

до     Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області

про                 визнання дій протиправними зобов'язання вчинити певні дії,  -

В С Т А Н О В И В :

24 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, посилаючись на те, що вона є непрацюючим пенсіонером за віком і потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю. Вказує, що відповідач нараховує їй пенсію невірно, з порушенням ст.ст. 39, 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю призначаються у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, а особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з актів Кабінету Міністрів України, тому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо не проведення перерахунку доплати до пенсії з листопада 2009 р. по жовтень 2010 р. включно, відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 1 мінімальної заробітної плати та у виплаті додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров’ю в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов'язати відповідача зробити перерахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров’ю з листопада 2009 р., виходячи з встановлених розмірів відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме 1 мінімальної заробітної плати та у виплаті в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, а також зробити перерахунок у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та виплатити з листопада 2009 р. по жовтень 2010 р. включно, заборгованість за відрахуванням вже сплачених сум та продовжити виплачувати пенсію у відповідному розмірі.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29 листопада 2010 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні в частині вимог дії за періоди з 1 листопада 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 23 травня 2010 р. включно – залишено без розгляду.

14 грудня 2010 року від Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі надійшло письмове заперечення проти позову, в якому вони просять відмовити в позові повністю за необґрунтованістю позовних вимог, оскільки розмір пенсії обрахований відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2008 року № 530, від 26.07.96 р. № 836 у сумі 5 грн. 20 коп., а розмір підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як потерпілому 4 категорії включено до загальної суми, яку отримує позивач.

Оскільки сторони в судове засідання не явились, в адміністративному позові, та в запереченнях відповідача на нього містяться клопотання позивачки та відповідача про розгляд справи у їх відсутність, суд виходячи з положень ч. 4 ст. 122 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи адміністративного позову, та заперечення відповідача проти нього, інші матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою, яка постійно проживала на території зони посиленого радіологічного контролю у 1986 - 1992 роках (Категорія 4), з 26.04.1986 р. і по теперішній час проживає в смт.Ріпки Чернігівської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.07.1991р. №106 віднесено до четвертої зони по забрудненню в зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС, є непрацюючою пенсіонеркою, яка перебуває на пенсійному обліку в УПФУ в Ріпкинському районі з 20 січня 1999 року.

Судом встановлено, та визнається відповідачем, що розмір підвищення ОСОБА_1 до пенсії,  що передбачена ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який виплачується відповідачем складає 5 грн. 20 коп., а розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 4 – 36 грн. 15 коп..

Відповідно до ч.1 ст.46, ст. 50 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/200, яким було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зміни, внесені підпунктом 9 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, за якими громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України,  - підвищується у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 доплата до пенсії,  що передбачена ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводиться УПФУ в Ріпкинському районі відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення застосуванню підлягає ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи», з якої вбачається, що під час визначення розміру передбачених цими статтями виплат за основу їх нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», й від 28.05.2008 р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, яка істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивачки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому надання законодавцем Кабінету Міністрів України права визначати порядок виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав таких осіб, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.

Відповідно до Закону України від 05.10.2006 «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи»було доповнено вказаний Закон ст.71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.

У зв’язку з цим, заперечення відповідача про застосування підзаконного акту є не спроможними.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на рівні однієї мінімальної заробітної плати.

Тому в цій частині дії відповідача щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку пенсії відповідно до вказаного є незаконними, і адміністративний позов підлягає задоволенню в межах строків, передбачених ст. 99 КАС України.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді  державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 4, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/200, яким було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зміни, внесені підпунктом 9 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, за якими особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлено поняття мінімальної пенсії за віком та визначено, що за нормами даної статті визначаються лише розміри пенсій, які призначаються згідно з цим Законом. А саме ч. 1 ст. 28 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір 15 процентів мінімальної пенсії, передбачений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не в розмірі передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на перерахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком в межах строків звернення до суду, передбачених ст. 99 КАС України.

З урахуванням ч. 2 ст. 11 КАС України, суд вважає, з метою можливості виконання постанови суду в подальшому, вийти за межі вимог і резолютивну частину постанови сформулювати наступним чином: « визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо обрахування розмірів та виплати у занижених розмірах доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  ОСОБА_1 за період з 24 травня 2010 р. по час ухвалення постанови по справі  протиправними, та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 24 травня 2010 р. по 15 грудня 2010 р.: доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, який визначається виходячи із ст.. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», й ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», з обов’язковим урахуванням фактично виплачених коштів; додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, який визначається виходячи із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та встановлюється у розмірах прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених ст.. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», й ст.. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», з обов’язковим урахуванням фактично виплачених коштів».

В той же час, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо продовження виплати пенсії у відповідному розмірі слід відмовити, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливість захисту порушеного права в майбутньому. Крім того, у суду відсутні будь-які докази про порушення відповідачем права позивача у майбутньому.

К еруючись ст.ст. 39, 49, 51, 71 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч.ч. 2 ст. 19, ст. 22, ч.1 ст.46, ст. 50 Конституції України, ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 52, 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», й ст.ст. 1, 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», ст.ст. 11, 49, 51, 99, 100, 122, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,  –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 24 травня 2010 р. - задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо обрахування розмірів та виплати у занижених розмірах доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  ОСОБА_1 за період з 24 травня 2010 р. по час ухвалення постанови по справі – протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 24 травня 2010 р. по 15 грудня 2010 р.:

- доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, який визначається виходячи із ст.. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», й ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», з обов’язковим урахуванням фактично виплачених коштів;

- додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, який визначається виходячи із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та встановлюється у розмірах прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених ст.. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», й ст.. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», з обов’язковим урахуванням фактично виплачених коштів.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо продовження виплати пенсії у відповідному розмірі – відмовити.

    Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.  

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 163 КАС  України Управлінню Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області   встановити строк для подачі звіту про  виконання  даної  постанови до 30 грудня 2010 року.  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти  днів  з  дня  отримання копії постанови апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.  

Головуючий     В.Б. Сташків