Справа № 2а- 3235/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 листопада 2010 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Журби С.О.
при секретарі Булава І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, мотивуючи свої вимоги наступним:
Позивач відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року має статус «дитини війни», через що згідно ст. 6 цього Закону з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дію цього положення Закону щодо виплати допомоги було призупинено Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та «Про Державний бюджет України на 2009 рік» право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.
Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення, що призупиняли дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», були визнані такими, що не відповідають Конституції України та втратили свою чинність.
З огляду на викладене за думкою позивача відповідач зобов’язаний був здійснити перерахунок та виплату належної позивачу допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З метою здійснення перерахунку позивачем було направлено письмове звернення до відповідача з вимогою нарахування належної йому як дитині війни соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії та забезпечити її виплату, однак позивачу в цьому було відмовлено. Позивач вважає, що відмова відповідача є незаконною, протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.
В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила його задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та проти їх задоволення заперечувала, мотивуючи наступним:
Дія статті 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 року була зупинена Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, а після внесення змін до останнього – було передбачене поетапне запровадження такого підвищення. На 2007 рік дія цієї норми була зупинена Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та «Про Державний бюджет України на 2009 рік» право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежене. Вважає, що Пенсійний Фонд протягом не мав підстав для призначення та виплати допомоги дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:
Позивач є громадянином України, якому до 02.09.1945 року було менше 18 років, тобто відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він має статус «дитини війни».
Рішенням Конституційного Суду України в від 03 жовтня 1997 року № 4-зп встановлено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни щомісячно повинна виплачуватися соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дія зазначеної норми на 2006 рік була зупинена п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Законом України від 19 січня 2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік» пункт 17 статті 77 виключено, а новою редакцією ст. 110 установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Зазначений закон набрав чинності набрав чинності 2 квітня 2006 року. За таких умов підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, могло здійснюватись лише поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року вказаний порядок прийнятий не був. Враховуючи той факт, що визначені законодавцем умови не настали, підстави для нарахування підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році були відсутні. За таких умов вимога про сплату такої допомоги за 2006 рік не ґрунтується на положеннях законодавства України.
П. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік, а статтею 111 встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з 01 січня по 9 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі ніж положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а статтю 6 цього закону викладено в новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Вказані норми почали діяти з 01 січня 2008 року.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України. Таким чином, з 01 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а з 22 травня 2008 року поновили дію положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18 листопада 2004 року.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. В той же час названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином дія даної норми не може поширюватися на спірні правовідносини, оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни» розмір передбачених ним соціальних виплат визначається у відповідності до розміру мінімальної пенсії за віком. За таких умов в 2009 році нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений в ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005р., що є частиною національного законодавства, органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи обставини справи та надані суду письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, а саме, в частині задоволення вимог в межах шестимісячного строку, що передував зверненню до суду.
Вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача нараховувати йому щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії, суд вважає, такими, що не підлягає до задоволення, оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, зокрема, вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб’єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з’ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Позовні вимоги, щодо захисту права, яке могло б виникнути у майбутньому і щодо якого невідомо, чи виникло б таке право, не можуть бути задоволені судом.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 6, 9, 10, 11, 12, 17-18, 158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Визнати незаконною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо виплати ОСОБА_1 за 2010 рік щомісячної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити нарахування ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за 2010 рік починаючи з 21.04.2010 року по день прийняття даної постанови включно у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.
ГОЛОВУЮЧИЙ: