АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-11352/2010 року Головуючий у 1-й інстанції: Сидоренко Ю.В.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бондаря М.С.
суддів: Кухаря С.В.
Гончара О.С.
при секретарі Белименко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Василівської міської ради Запорізької області, ОСОБА_4 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 10.11.2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Василівської міської ради, ОСОБА_3, третя особа: Василівський районний відділ Запорізької регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про визнання неправомірними та скасування рішень Василівської міської ради, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та встановлення межі,
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до Василівського районного суду Запорізької області з позовом, до Василівської міської ради та ОСОБА_3 та просила суд визнати неправомірним та скасувати рішення Василівської міської ради № 51 від 18 грудня 2008 року «Про встановлення спірної межі між земельними ділянками по провулку Жовтневому №3 та № 5»; визнати неправомірним та скасувати рішення Василівської міської ради № 21 від 19 лютого 2009 року «Про передачу безоплатно у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в м. Василівка по АДРЕСА_1; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії АЗ за №300701 від 27.05.2009 року, виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Василівської міської ради від 19 лютого 2009 року за №21; встановити межу між земельною ділянкою, яка розташована АДРЕСА_1 у користуванні ОСОБА_3 та земельною ділянкою, яка розташована АДРЕСА_2 у користуванні ОСОБА_4 по стіні гаражу, який належить ОСОБА_3, а потім від кута гаражу до кута літньої кухні, згідно із складеної спеціалізованою організацією ТОВ «Агентство-2» план схемою від 01.12.2008 року, інші межі залишити без змін; зобов'язати громадянина ОСОБА_3 зняти встановлену огорожу та відновити межу по раніше існуючій межі, від кута свого гаража до кута літньої кухні, згідно із складеної спеціалізованою організацією ТОВ «Агентство-2» план схемою від 01.12.2008 року та стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що вона проживає у АДРЕСА_2, який отримана від батька ОСОБА_5 на підставі Договору дарування, посвідченого 25.12.1992 року державним нотаріусом Пожоджук А.В. Василівської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в РКП «Василівське бюро технічної інвентаризації» від 13.04.2006 року. Відповідно до ст. 30 ЗК України в редакції 1990 року разом з будинком перейшло і право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення у тих розмірах, які були на той час встановлені. Згідно земельно-шнурової книги у користуванні її батька ОСОБА_5 знаходиться земельна ділянка розміром 0,17 Га. Під будинком та іншими спорудами знаходиться земельна ділянка розміром 0,1729 Га, що підтверджено план схемою, складеною спеціалізованою організацією ТОВ «Агентство-2». З 1992 року вона відкрито користувалась земельною ділянкою, яка була відгороджена узгодженою межею з її сестрою. Батько ОСОБА_5 свій АДРЕСА_2 купив у колгоспі, де йому була виділена земельна ділянка розміром 0,25 Га та з 1949 року був господарем даного будинку. В 1956-1957 роках батько збудував літню кухню на своїй ділянці у бік городу, яка по теперішній час там і знаходиться. У 1969 році батько на своїй земельній ділянці, почав будувати новий будинок, який потім він віддав своїй доньці ОСОБА_7 Рішенням колгоспу його доньці - ОСОБА_7 за рахунок батькової землі, виділили земельну ділянку розміром 0,08 Га для ведення особистого господарства, яка знаходилася у її користуванні. ОСОБА_3 отримав у дар АДРЕСА_1 по договору дарування від своєї матері ОСОБА_7 24 жовтня 2001 року, тобто на той час межі між їх ділянками вже були встановлені і їх ніхто не оспорював. Крім того там була побудована огорожа із металевої сітки, яка підтверджувала встановлену межу.
23.04.2009 року за №816/05-19 міська рада надала документи, з яких вона дізналась, що ОСОБА_3 отримав земельну ділянку у власність на підставі рішення сесії від 19.02.2009 року за №21 по межам, які він встановив самостійно, без узгодження з її сторони та без її підпису на акті узгодження меж. В результаті передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки із частиною земельної ділянки, яка знаходилась у її користування, тобто перенесення межі на відстань 1,03 метри в глибину її двору, вона залишилась без двору та необхідного їй проїзду до гаражу. Відстань від веранди до огорожі, яку встановив ОСОБА_3 становить всього 1,27 метрів, що не дозволяє їй користуватись своїм гаражем. Тому, вважає, що міська рада порушила її права як права землекористувача та безпідставно позбавила її на частину земельної ділянки, передавши її у власність ОСОБА_3
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 10.11.2010 року позов задоволено частково, а саме:
• визнано неправомірним та скасовано рішення Василівської міської ради від 18 грудня 2008 року за № 51 „Про встановлення спірної межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1
• визнано неправомірним та скасовано рішення Василівської міської ради від 19 лютого 2009 року за № 21 „Про передачу безоплатно у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1;
• визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0907 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Василівської міської ради від 19 лютого 2009 року за №21;
• стягнуто в солідарному порядку з Василівської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 8 гривень 50 копійок та витрат по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи в сумі 37,00 гривень, а всього - 45 гривень 50 копійок;
• в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить його скасувати в частині визнання неправомірним та скасування рішення Василівської міської ради №51 від 18.12.2008 року; в частині визнання неправомірним та скасування рішення Василівської міської ради №21 від 19.02.2009 року; визнання недійсним Державного Акту на право власності на землю АЗ №300701 від 27.05.2009 року, та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду Василівська міська рада Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить його в частині задоволення вимог ОСОБА_4 залишити без змін, скасувати рішення в частині відмови в задоволені вимог та внести зміни до рішення Василівського районного суду та задовольнити вимоги: встановити межу між земельною ділянкою, яка розташована м. Василівка, пров. Жовтневий 3, у користуванні ОСОБА_3 та земельною ділянкою, яка розташована АДРЕСА_2, у користуванні ОСОБА_4 по стіні гаражу, який належить ОСОБА_3, а потім від кута гаражу до кута літньої кухні, згідно із складеної спеціалізованою організацією ТОВ «Агентство-2» план схемою від 01.12.2008 року, інші межі залишити без змін. Зобов'язати громадянина ОСОБА_3 зняти встановлену ним огорожу та відновити межу по раніше існуючій межі, від кута свого гаража до кута літньої кухні, згідно із складеної спеціалізованою організацією ТОВ «Агентство-2» план схемою від 01.12.2008 року; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_4 судові витрати на правову допомогу а саме із ОСОБА_3 із розрахунку 353,60 гривень за кожну годину роботи з початку розгляду справи, а з Василівської міської ради із розрахунку 44,20 гривень за повний робочий день з початку розгляду справи, але у сумі яка не перевищує 4500 гривень
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 та Василівської міської ради Запорізької області підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_5, що є батьком позивачки ОСОБА_4 та дідом відповідача ОСОБА_3, став головою колгоспного двору по АДРЕСА_2 де йому була виділена правлінням колгоспу ім. Ватутіна земельна ділянка розміром 0,25 га.
На підставі рішення виконавчого комітету Василівської міської ради Запорізької області від 29 жовтня 1963 року ОСОБА_5 1 листопада 1963 року було видано свідоцтво про право власності на домоволодіння за вказаною адресою (а.с. 175). В БТІ він зареєстрував своє вказане право власності 18 жовтня 1963 року (а.с. 175 зв.)
15 травня 1973 року рішенням зборів уповноважених колгоспу ім. Ватутіна, Василівського району, Запорізької області була задоволена заява ОСОБА_5 і частина його земельної ділянки у розмірі 0,08 га. була передана його дочці ОСОБА_8, яка є матір’ю відповідача ОСОБА_3 (а.с. 151). З цього часу у користуванні ОСОБА_5 залишалось 0,17 га. земельної ділянки.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Василівськоі міської Ради від 7 серпня 1973 року ОСОБА_8 дозволено будівництво житлового будинку на землі колгоспу ім. Ватутіна в розмірі 0,08 га. за присвоєною адресою АДРЕСА_1 (а.с. 153).
9 серпня 1973 року архітектором Василівського району Запорізької області було затверджено планувальне завдання будівництва на земельній ділянці 0,08 га., що є в користуванні ОСОБА_8, де були вказані розміри земельної ділянки на якій дозволялось будівництво в тому числі з шириною ділянки з боку вул. Жовтнева 15,4 м. (а.с. 152).
5 грудня 1978 року рішенням виконавчого комітету Василівськоі міської Ради було затверджено акт про закінчення будівництва і вводу в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_1, та прийнято рішення про видачу ОСОБА_8 свідоцтва на право власності на вказаний будинок (а.с. 156).
9 січня 1979 року виконавчим комітетом Василівськоі міської Ради ОСОБА_8 було видано свідоцтво на право власності на будинок зі службовими будовами, що розташований в АДРЕСА_1., яке було зареєстровано в БТІ м. Василівки 12 січня 1979 року (а.с. 158).
Відповідно до договору дарування відповідач ОСОБА_3 отримав у дар АДРЕСА_1 на земельній ділянці 0,08 га. по договору дарування від своєї матері ОСОБА_7 24 жовтня 2005 року (а.с. 170-171). 30 листопада 2005 року цей будинок було зареєстровано за ним в БТІ (а.с. 172).
Позивач ОСОБА_4 проживає у АДРЕСА_2, який отримана від батька ОСОБА_5 на підставі Договору дарування, посвідченого 25.12.1992 року державним нотаріусом Пожоджук А.В. Василівської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в РКП «Василівське бюро технічної інвентаризації» від 13.04.2006 року.
ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 118 ЗК України у ліцензійній організації Василівський районний відділ Запорізької регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» було замовлено технічну документацію, що посвідчує розміри земельної ділянки, а саме кадастровий план та абрис обміру.
При виготовленні вказаної документації виник спір з суміжним землекористувачем ОСОБА_4 відносно частини земельної ділянки. Так 7 жовтня 2010 року до Василівської міської ради надійшла заява ОСОБА_3 про наявність земельного спору.
Відповідно до ст. 159 ЗК України земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін.
24 листопада 2008 року відбулось засідання комісії з розгляду заяви ОСОБА_3щодо встановлення спірної межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1. Комісія вирішила встановити межу між земельними ділянками по АДРЕСА_1 відповідно до планувальне завдання будівництва буд. 3 по пров. Жовтневому затвердженого 9 серпня 1973 року архітектором Василівського району Запорізької області оскільки інших документів, які б підтверджували розміри ділянок немає. Так встановлено межу між земельними ділянками по АДРЕСА_1 таким чином, щоб ширина земельної ділянки по пров. Жовтневому 3 склала 15,4 м. (а.с. 32-33). На засіданні комісії була присутня позивач ОСОБА_4
Рішенням Василівської міської ради від 18 грудня 2008 року за № 51 „Про встановлення спірної межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 встановлені межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 таким чином, щоб ширина земельної ділянки по пров. Жовтневому 3 складала 15,4 м. (а.с. 34).
Рішенням Василівської міської ради від 19 лютого 2009 року за № 21 „Про передачу безоплатно у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1» передано ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку в м. Василівка по пров. Жовтневий 3 площею 0,0907 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 76).
Збільшення площі ділянки, що надана ОСОБА_3 з 0,08 га до 0,0907 га. згідно технічної документації відбулось за рахунок збільшення довжини ділянки а не за рахунок ділянки по пров. Жовтневому 5 на що посилається позивачка.
Видано ОСОБА_3 Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0907 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в АДРЕСА_1, на підставі вказаного рішення Василівської міської ради від 19 лютого 2009 року за №21.
Суд скасовуючи вказані рішення та визнаючи держаний акт недійсним послався на порушення вимог ч. 2 ст.198 Земельного кодексу України при виготовленні кадастрової зйомка, яка враховувалась при прийнятті оспорених рішень. А саме на відсутності підпису позивачки на акті погодження меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд, що знаходиться в м. Василівка по пров. Жовтневий 3, від 10 листопада 2008 року (а.с. 93).
Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Планом земельної ділянки, відповідно до Закону України "Про землеустрій", який визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, є графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об'єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці.
Складання схем проводиться землевпорядними та іншими організаціями, що мають на це дозвіл (ліцензію).
Складанню схеми передують підготовчі роботи, які включають в себе аналіз земельно-кадастрових, статистичних і планово-картографічних матеріалів.
Відповідно до Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" комплексом робіт, спрямованих на вивчення необхідних топографічних елементів місцевості щодо пунктів геодезичної мережі (зокрема меж землеволодінь, землекористувачів з їх найменуваннями, кількісними та якісними показниками) і нанесення їх на планшет для створення планів (карт), що служать основою для різних кадастрів, є кадастрові зйомки.
Як передбачено ч. 2 ст. 198 Земельного кодексу України, кадастрова зйомка включає в себе виготовлення кадастрового плану, геодезичне встановлення меж земельної ділянки, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, відновлення меж земельної ділянки на місцевості, встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі.
Цією статтею визначено який комплекс робіт є кадастровою зйомкою. При проведенні цих робіт зазначені особи погоджують межі земельних ділянок. Проведення кадастрової зйомки не впливає на правовий режим земельної ділянки і не є юридичним фактом, на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини. Кадастрові роботи створюють лише інформаційну базу.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримав Державний акт на землю без погодження меж земельних ділянок з одним із суміжних землекористувачів – позивачкою по справі.
В чинному законодавстві, що регулює земельні відносини, відсутній обов'язок землекористувача з надання згоди по встановленню меж суміжних земельних ділянок, й, зокрема, обов'язок надання такої згоди в примусовому порядку.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ст.19 Конституції України).
Непогодження позивачем меж земельної ділянки є лише формою реалізації ним свого права.
Колегія суддів зазначає, що відповідне погодження меж земельної ділянки з суміжним землекористувачем повинно бути прийнято і враховано органами місцевого самоврядування при підготовці технічної документації із землеустрою щодо складання документу, який посвідчує право на земельну ділянку відповідача та при розгляді питання щодо надання спірної земельної ділянки у власність останньому, а відсутність погодження не може бути само собою підставою для відмови в отриманні ділянки у власність.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у т.ч. надання землі в оренду та поновлення договору оренди землі) вирішуються на пленарному засіданні ради — сесії з винесенням рішення.
Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку (ч. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 9 ст. 123 Земельного кодексу України).
Ст. 158 Земельного кодексу України встановлено, що органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.
Порядок розгляду земельних спорів встановлений ст. 159 Земельного кодексу України.
В матеріалах справи відсутні документально підтверджені відомості, які б свідчили про невідповідність розміру та розташування переданої у власність земельної ділянки відповідачеві, та які б підтверджували порушення прав позивачки.
В матеріалах справи відсутні докази щодо наявності підстав для визнання неправомірними та скасування рішень міської ради.
Окрім цього судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні вимог позивачки про встановлення меж земельної ділянки оскільки запропонований нею варіант поділу порушує право власності відповідача на частину ділянки переданої йому у власність.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі і щодо необхідності, в зв’язку з цим скасування рішення суду в частині задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та Василівської міської ради Запорізької області задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 10.11.2010 року по цій справі скасувати в частині задоволення позову і розподілу судових витрат та ухвалити нове.
В задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання неправомірними та скасування рішень Василівської міської ради, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку – відмовити.
Решту рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: