АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа   №22-9607/2010                                         Головуючий у 1-й  інстанції : Зарютін П.В.  

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         21 грудня 2010 року                                         м. Запоріжжя

           Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

            Головуючого:                  Осоцького І.І.

          с уддів:                          Ломейка В.О.

                            Мануйлова Ю.С.

          п ри секретарі :               Бурима В.В.

      розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  на рішення Шевченківського   районного суду м. Запоріжжя  від  19 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»   про визнання недійсними кредитного договору, договору застави автомобіля, п рипинення приватного обтяження застави рухомого майна, визнання права власності на автомобіль, -

ВСТАНОВИЛА:

      Позивачка ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати недійсним кредитний договір від 19 жовтня 2007 року № 014/2549/73/62763, укладений між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_7 про надання останньому кредиту за програмою «Споживчій кредит на купівлю автомобіля» в сумі 157 000 грн. терміном на

72 місяці під 13,5% річних. Згідно п. 3.7 цього кредитного договору в забезпечення виконання зобов’язань  за кредитним договором 19 жовтня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 укладений договір застави автомобіля марки НYUNDАІ SОNАТА, 2007 року  випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_1.

     23 жовтня 2007 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» зареєстровано обтяження на вказаний автомобіль в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

     За заявою ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у лютому 2008 року постановою слідчого Голосіївського РУ ГУ УМВС України у м. Києві 28 лютого 2008 року була порушена кримінальна справа за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України за фактом використання невстановленою слідством особою паспорта ОСОБА_7 без згоди останнього при укладенні 19 жовтня 2007 року  кредитного договору, за яким отримала кредитні кошти у сумі 157 000 грн. на придбання легкового автомобіля за укладеним договором купівлі-продажу від 15 жовтня 2007 року з ТОВ»Хюндай-Центр», та договору застави автомобіля.

    З метою заволодіння автомобілем, невстановлена слідством особа надала до МРЕВ-7 м. Києва підроблену довідку Дарницького районного відділення КРД ВАТ «Райффайзен

Банк Аваль» про сплату кредиту. 25 жовтня 2007 року, знявши автомобіль марки НYUNDАІ SОNАТА, 2007 року  випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1

з обліку, невстановлена слідством особа 01 листопада 2007 року на підставі нотаріально засвідченої  довіреності від імені ОСОБА_7 уповноважила ОСОБА_8  керувати та розпоряджатися автомобілем з правом передовіри.

     03 листопада 2007 року ОСОБА_9, діючи  від імені ОСОБА_7 на підставі зазначеної вище довіреності від 01 листопада 2007 року, надав нотаріально засвідчену довіреність ОСОБА_6 та ОСОБА_10 про надання останнім права на керування та розпорядження (продажу) автомобіля  марки НYUNDАІ SОNАТА, 2007 року  випуску,  реєстраційний номер НОМЕР_1.

     В подальшому ОСОБА_6, діючи від імені ОСОБА_7, за нотаріально посвідченою 03 листопада 2007 року, продав на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 5933 від 17 січня 2008 року, укладеного на ЗТБ»Меценат» ОСОБА_11 вказаний вище автомобіль.

    ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 померла.

     Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2008 року за нею, ОСОБА_5, визнано право власності у порядку спадкування за законом на автомобіль марки НYUNDАІ SОNАТА, 2007 року  випуску,  реєстраційний номер НОМЕР_1.

     Вважаючи, що укладеними вище кредитним договором, договором застави автомобіля, приватним  обтяженням застави рухомого майна порушуються її права як власника автомобіля, просила  визнати  вказані право чини недійсними, визнати за нею право власності на автомобіль, припинити приватне обтяження застави рухомого майна на підставі договору застави автомобіля  від 19 жовтня 2007   року, оскільки останнє вчинено на підставі   недійсних договорів і  заважає  їй  реалізувати право власності на вказане майно.

     Рішенням  Шевченківського   районного суду м. Запоріжжя  від  19 жовтня 2010 року  позов задоволено.

    Визнаний недійсним кредитний договір № 014/2549/73/62763 від 19 жовтня 2007 року, укладений між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7

     Визнаний недійсним договір застави автомобіля від 19 жовтня 2007 року, укладений між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7, посвідчений ОСОБА_12, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 4720.

    Визнано за ОСОБА_5 право власності на автомобіль марки «НYUNDАІ», модель «SОNАТА№ 2007 року випуску, сірого кольору, номер кузову НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_2, що набутий ОСОБА_5 як добросовісним набувачем.

    Припинено приватне обтяження застави рухомого майна на підставі договору застави автомобіля від 19 жовтня 2007 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7, посвідченого ОСОБА_12, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 4720, об’єкт обтяження: автомобіль марки «НYUNDАІ», модель «SОNАТА№ 2007 року випуску, сірого кольору, номер кузову НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_5 номер державної реєстрації НОМЕР_6, обтяжував: Київська регіональна дирекція «Райффайзен Банк Аваль», код: 23494105, 01030, м. Київ, Пирогова, буд. 7 - 7-6, Дарницьке районне відділення, боржник: ОСОБА_7, код: НОМЕР_3, АДРЕСА_1, розмір основного зобов’язання: 157 000,00 грн., строк виконання зобов’язання: 19 жовтня 2013, термін дії: 23 жовтня 2012, дата та час реєстрації: 23 жовтня 2007 15:41, реєстратор: ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 04050, м. Київ, вул.. Мельникова. 81 літ. А, реєстраційний номер: 5889642.

     Публічне акціонерне товариства «Райффайзен Банк Аваль» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд

вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким  відмовити у задоволенні  позову  у повному обсязі.

     Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Згідно з п.3, п.4 ч.1  ст. 309 ЦПК України  підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність  висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

    Ухвалюючи рішення, та задовольняючи позовні вимоги  ОСОБА_5 про визнання  недійсними кредитного договору та договору застави автомобіля, укладені між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_7, суд посилався на те, що зазначені правочини порушують її права та укладені з порушенням вимог закону.

     Із такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального і процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення спору.

     Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним ві обгрунтвоаним. Законним є рішення, яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтвоаним є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих  обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.  

    Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані(пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

     Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

     За правилами ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

     За теоретичним визначенням позов - це матеріально-правова вимога до відповідача з приводу порушеного права, а належними сторонами в цивільному процесі є особа, якій належить право вимоги - позивач та особа, яка повинна відповідати за позовом - відповідач.

     Як роз’яснено у абз.5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

    Тим самим, якщо з урахуванням обставин у справі буде встановлено, що позивач не є стороною договору й безпосередньо його права такою угодою не зачіпаються, то це є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову.

    Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Однією з підстав виникнення зобов’язання є договір (ч. 2 ст. 509, ст. 11 ЦК України).

     Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Звідси випливає, що  кредитний договір № 014/25498/73/62763 від

19 жовтня 2007 року та договір застави автомобіля від 19 жовтня 2007 року, які укладені між ВАТ «ОСОБА_13 Аваль» (правонаступник - публічне акціонере товариство «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_7 встановлюють права та обов’язки сторін вищевказаних договорів, а саме: АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7

     Посилання позивачки на те, що стороною у зазначених вище правочинах є не ОСОБА_14, а інша особа, не змінює їх суті.

    Крім того, сам ОСОБА_14 з позовом  про визнання кредитного договору та договору застави до суду не звертався і на пред’явлення такого позову позивачку не уповноважував.  

     Як роз’яснено у абз.2 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року  №14, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті З ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

   Тобто, право на позов має особа, права, свободи або інтереси якої порушені. Іншими словами, особа не має права звернутися до суду у разі, якщо права, за захистом яких вона звернулася, їй не належать. Така особа є неналежним позивачем і у позові їй слід відмовити.

     Вважаючи, що права ОСОБА_5 порушені укладеними вище зазначеними правочинами, суд виходить з того, що вона є власником автомобіля, що є предметом договору застави і що заставлене майно не може бути витребувано у неї як у добросовісного набувача.

    Разом з тим, судом не взято до уваги, що  ця обставина не має будь-якого значення  при вирішенні  питання щодо недійсності кредитного договору та договору застави, оскільки   позивачка на час їх укладення ( 19 жовтня 2007 року)  не була  стороною вказаних

правочинів, автомобіль, який є предметом договору  застави, був придбаний її матір’ю

за договором купівлі-продажу пізніше  (17 січня 2008 року) і право  власності на цей транспортний засіб виникло у позивачки  за рішенням  Ленінського районного суду

м. Запоріжжя від  09 грудня 2008 року.

     Тим самим, слід прийти висновку, що ОСОБА_15 є неналежним позивачем щодо визнання  недійсними кредитного договору, та договору застави автомобіля, у зв’язку з чим в цій частині позовних вимог їй слід відмовити, зважаючи на те, що   вона звернулася до суду за захистом прав, які їй не належать, вона не є стороною в оспорюваних кредитному договорі № 014/25498/73/62763 від 19 жовтня 2007 року та договорі застави автомобіля від  19 жовтня .10.2007 року.

      Районний суд, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання договору застави автомобіля недійсним та про припинення приватного обтяження предмета застави-автомобіля, виходив з того, що мати позивачки придбала автомобіль на підставі договору купівлі-продажу, який не визнано недійсним, та керувався тим, що позивачка є добросовісним набувачем права власності на автомобіль.

     Проте з такими висновками районного суду погодитися не можна.

      З матеріалів справи вбачається, що  19 жовтня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7  був укладений кредитний договір на суму 157 000 грн. терміном на

72 місяці.  Згідно п. 3.7 цього кредитного договору  з метою забезпечення виконання зобов’язань  за цим договором 19 жовтня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 укладено договір застави,предметом  якого був автомобіль марки НYUNDАІ SОNАТА, 2007 року  випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_1.

     23 жовтня 2007 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено запис про заставу.  

     Пунктом 2.10 договору застави передбачено, що заставодавець не має права розпоряджатися заставленим майном без згоди Заставодержателя. Відчуження заставленого майна  допускається за згодою заставодержателя за умови переходу до нового заставодавця боргу, забезпеченого заставою.

     Незважаючи на вказане, автомобіль був проданий ОСОБА_11        Відповідно до вимог ч.2 ст.17 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-ХП» Про заставу» заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

     Проте зазначені вимоги цього Закону не були виконані.

     Згідно з ч.1 ст.293 ЦК України зміст правочину не може суперечити зазначеному Кодексу, іншим актам законодавства.

     Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною, зокрема, вимоги ч.1 ст.203 ЦК.

     На підставі Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-1У»Про забезпечення вимог кредитора та реєстрацію обтяжень», який набрав чинності з 1 січня 2004 року, та з метою виконання зобов’язання 23 жовтня 2007 року до Державного реєстру застав рухомого майна було внесено запис про реєстрацію обтяжень предмета застави-автомобіля.

     Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що особа, яка придбала рухоме майно у боржника, який не мав права на його відчуження, вважається добросовісним набувачем за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна.

     Оскільки автомобіль був придбаний  матір’ю позивачки ОСОБА_11 у період, коли знаходився у заставі, висновок районного суду про те,  що остання, а згодом і її дочка, є добросовісним набувачем, є помилковим.

      З урахуванням наведеного, рішення районного суду у цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні прозову.

     Районний суд визнав за ОСОБА_5 право власності на автомобіль, з огляду на те, що вона є добросовісним набувачем.

      Зважаючи на те, що позивачка такою не є, рішення районного суду у цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні прозову.

       Керуючись ст. ст. 307, 309, 313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

      Апеляційну скаргу  публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.  

     Рішення  Шевченківського   районного суду м. Запоріжжя  від  19 жовтня 2010 року   у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту :

     «Відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позову до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  про визнання недійсним кредитного договору № 014/2549/73/62763 від 19 жовтня 2007 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7.

     Відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позову до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  про визнання недійсним договору застави автомобіля  від 19 жовтня 2007 року, укладений між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7, посвідчений ОСОБА_12, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за

№ 4720.

    Відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позову до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  про визнання за ОСОБА_5 . права  власності на автомобіль марки «НYUNDАІ», модель «SОNАТА№ 2007 року випуску, сірого кольору, номер кузову НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_2, що набутий ОСОБА_5, як добросовісним набувачем.

    Відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позову до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  про припинення  приватного обтяження застави рухомого майна на підставі договору застави автомобіля від 19 жовтня 2007 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7, посвідченого ОСОБА_12, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 4720, об’єкт обтяження: автомобіль марки «НYUNDАІ», модель «SОNАТА№ 2007 року випуску, сірого кольору, номер кузову НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_5 номер державної реєстрації НОМЕР_6, обтяжувач: Київська регіональна дирекція «Райффайзен Банк Аваль», код: 23494105, 01030, м. Київ, Пирогова, буд. 7 - 7-6, Дарницьке районне відділення, боржник: ОСОБА_7, код: НОМЕР_3, АДРЕСА_1, розмір основного зобов’язання: 157 000,00 грн., строк виконання зобов’язання: 19 жовтня 2013, термін дії: 23 жовтня 2012, дата та час реєстрації: 23 жовтня 2007 15:41, реєстратор: ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 04050, м. Київ, вул.. Мельникова. 81 літ. А, реєстраційний номер: 5889642.

      Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.  

            Головуючий:

судді: