Справа № 22ц- 6066/2010 Головуючий у 1 інстанції – Логвіна Т.В..
Категорія - цивільна Доповідач – Губар В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ГУБАР В.С., МАМОНОВОЇ О.Є.,
при секретарі: КРАВЧЕНКО В.В.,
за участю: ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 12 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2008 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди 7902 грн.17 коп., 5000 грн. відшкодування моральної шкоди та судові витрати по справі.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 12 жовтня 2010 року позов задоволено частково. З ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 стягнуто 7902 грн. 17 коп. відшкодування матеріальної шкоди, 200 грн. відшкодування моральної шкоди; на повернення: судового збору – 80 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн., витрат на правову допомогу – 1000 грн., а всього – 9212 грн. 17 коп. В задоволенні решти позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 у задоволенні його позову, посилаючись на неповноту з”ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд не врахував, що транспортні засоби сторін по справі застраховані та не застосував Закон України „Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. Апелянт наголошує, що оскільки цивільно-правова відповідальність сторін застрахована, вона не є належним відповідачем по справі і суд безпідставно стягнув з неї на користь позивача відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП та судові витрати по справі.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи та відмовні матеріали за фактом ДТП, яка сталася 19.09.2007 року за участю водіїв ОСОБА_9 та ОСОБА_5, апеляційний суд приходить до слідуючого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що 19.09.2007 року в м.Чернігові на перехресті вулиць Рокосовського-Шевченка ОСОБА_9, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху і безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Рута д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 15.11.2007 року ОСОБА_9 визнано винним у скоєній ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності по ст.124 КУпАП. порушення правил дорожнього руху.
Як убачається з копії висновку автотоварознавчого дослідження № ЧК-551 від 24.09.227 року, розмір матеріального збитку, заподіяного власнику автобусу „Рута-20”, д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП 19.09.2007 року, становить 7902,17 грн.
Як встановлено апеляційним судом, станом на 19.09.2009 року - на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_9 перебував у трудових правовідносинах з суб”єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7, що підтверджується укладеним між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 трудовим договором (а.с.77-78).
За даними МРЕВ ДАІ ОСОБА_7 є власником автомобіля ГАЗ-27053ПАХ12ДВ д.н.з.НОМЕР_1 (а.с.14).
Відповідно до ст.1187 ЦК України володілець джерела підвищеної небезпеки, яким є ОСОБА_7 як власником автомобіля ГАЗ-27053ПАХ12ДВ д.н.з.НОМЕР_1, повинен відшкодувати шкоду, завдану таким джерелом підвищеної небезпеки. Згідно до ст.1172 ЦК України фізична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання трудових обов”язків.
Одночасно до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню вимоги Закону України „Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 на момент ДТП була застрахована відповідно до полісу обов”язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а застрахованим транспортним засобом був зазначений вище автомобіль ГАЗ-2705-3ПАХ12ДВ д.н.з.НОМЕР_1 (а.с.164-168). Відповідно до вказаного полісу страховик, яким є ЗАТ Страхова Компанія „РЕНЕСАНС”, забезпечує відшкодування шкоди, заданої життю, здоров”ю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована. Проте, як встановлено апеляційним судом, позивачем вимоги до страховика не заявлялись.
Однак, відповідно до ст. 3 Закону обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров”ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових прав страхувальників.
Тобто, виходячи із суті такого страхування, Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника-заподіювача шкоди.
Згідно до ст.22 Закону потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України.
Оскільки ОСОБА_5 при ДТП не зазнав ушкодження здоров”я, його вимоги про відшкодування моральної шкоди внаслідок пошкодження його транспортного засобу, виходячи з вимог ст.22 Закону України „Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, п.п.1,2 ч.2 ст. 23 ЦК України, задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог вказаного Закону та ст.1194 ЦК України питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від заявленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.
Проте, до участі у справі страховик – закрите акціонерне товариство Страхова компанія „РЕНЕСАНС” судом залучений в якості третьої особи. Незалежно від того, чи наполягає потерпілий на відшкодуванні шкоди його заподіювачем, відповідальність якого застрахована за договором обов”язкового страхування, суд повинен урахувати відповідальність і страховика, проте позивачем перед судом першої інстанції не ставилось питання про залучення до справи страховика в якості відповідача чи співвідповідача і вимоги до останнього не заявлялись. Зважаючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 застрахована страховиком - ЗАТ СК „РЕНЕСАНС”, вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування спричиненої внаслідок ДТП матеріальної шкоди у розмірі 7902 грн.17 коп. задоволені бути не можуть.
Зазначені обставини, які є суттєвими для даної справи, не були предметом дослідження у суді першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення спору з помилковим покладенням відповідальності за спричинену внаслідок ДТП матеріальну та моральну шкоду на ОСОБА_7 без урахування положень Закону України „Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині задоволених вимог з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 слід відмовити. В частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_5 оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без зміни.
Розподіл судових витрат по справі належить здійснити згідно до ст.88 ЦПК України, змінивши рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 12 жовтня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 судових витрат по справі та зменшити відшкодування сплаченого судового збору до 8 грн. 50 коп. З ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 належить стягнути судові витрати по справі у сумі 159-51 гривень.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 12 жовтня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 7902 грн.17 коп. відшкодування майнової шкоди скасувати та відмовити ОСОБА_5 у задоволенні цих вимог.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 12 жовтня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 судових витрат по справі змінити, зменшивши відшкодування сплаченого судового збору до 8 грн. 50 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 судові витрати по справі у сумі 159-51 гривень.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді :