Справа № 2а -3316/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року м. Сімферополь
Суддя Київського районного суду м. Сімферополя Діденко Д.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя про визнання бездіяльності противоправною та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду із адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною як застраховано особа, та з 14.12.2009р. по 15.10.2012р. має право на отримання грошової допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку. Однак, відповідач сплачує допомогу в меншому розмірі ніж передбачено законом. На підставі викладеного, просить визнати противоправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя в частині не перерахунку та сплати допомоги в розмірі прожиткового мінімуму та стягнути несплачену грошову допомогу за період з 14.12.2009р. по 31.12.2010р.
Оцінивши обставини повідомлені позивачем та у заперечені відповідачем, суд приходить до висновку про їх достатність для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має неповнолітню дитину – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження.
Згідно з розпорядженням від 10.12.2009р. ОСОБА_1, старшому спеціалісту сектору бізнесу юридичних осіб відділення № 1 в м. Сімферополі філії ПУМБ в м. Севастополі, надано відпустку по догляду за дитиною віком до трьох років.
Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 17 листопада 2010 року адміністративний позов ОСОБА_3 в частині її вимог що стосуються періоду часу до 10.05.2010 року, залишений без розгляду.
ОСОБА_1 являється застрахованою працездатною особою, на неї розповсюджуються дії Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Відповідно ст. 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"№ 2811-ХІІ від 21.11.1992, право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Згідно із ст. 14 Закону № 2811-ХІІ від 21.11.1992 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Статтею 46 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" встановлено, що у 2009 році "допомога при народженні дитини по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2811 та Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240, призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМ України № 57 від 22.02.2008 року внесено зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого Постановою КМ України № 1751 від 27.12.2001 року. Пунктом 22 Постанови № 57 визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2009 року – 75 %, з 1 січня 2010 року – 100 % від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш 130 грн.
Стаття 46 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" і ст. 45 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" неконституційними визнані не були, тому відповідач правомірно виплачував позивачці у 2009 - 2010 року допомогу у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, тобто діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено, діючими на час здійснення виплат Законами України.
Зазначені дії відповідача також узгоджуються із Конституційними засадами щодо застосування у випадку регулювання того чи іншого питання різними нормативними актами однакової юридичної сили того нормативного акту, якій прийнято пізніше. Принцип пріоритету тої норми, яка прийнята пізніше, визначений у рішенні Конституційного Суду України № 4-зп від 03 жовтня 1997 року.
З урахуванням викладеного, вважаю, заявлені вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 10, 11, 71, 86, 94, 159-163, 183-2 КАС України, Закон України «Про допомогу сім’ям з дітьми», ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік" суддя ,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити ОСОБА_1 у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому чи скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: