№ 3-13474/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2010 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мазурик О.Ф., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України у м. Києві відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП,
в с т а н о в и в :
27.11.2010 року від ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України у м. Києві до суду надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1
В протоколі про адміністративне правопорушення серія АІ1 № 053513 від 20.11.2010 року зазначено, що водій ОСОБА_1 20.11.2010 року о 21 год. 00 хв. керував автомобілем «Тойота FJ Кузер», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння з явними ознаками (різкий запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, почервоніння очей, тремтіння рук). Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності свідків, тобто вчинив дії передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 факт правопорушення визнав у повному обсязі.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що водій ОСОБА_1 20.11.2010 року о 21 год. 00 хв. керував автомобілем з ознаками алкогольного сп’яніння. В діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення п. 2.5 України.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Таким чином, судом встановлено, що водій ОСОБА_1 від медичного огляду на стан сп’яніння у відповідному порядку відмовився, тобто вчинив дії передбачені п. 2.5 ПДР України.
Відповідальність за порушення п. 2.5 ПДР України передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до якої керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв від ста п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або громадські роботи на строк від сорока до п’ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб і на інших осіб – накладення штрафу від сто п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п’ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого порушення, особу водія ОСОБА_1, ставлення його до вчиненого, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого ч. 1 цієї статті.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, 283-285 КУпАП , -
п о с т а н о в и в :
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн. у власність держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя