печерський районний суд міста києва
справа № 2-а-202-1 /10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Соколова О.М.,
за участю секретаря: Іванової Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС 4 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ ГУ УМВС України в м. Києві сержанта міліції Волинця Руслана Ігоровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, –
В С Т А НО В И В:
Позивач звернувся в суд з позовом про визнання незаконною та скасування постанови серії АА № 279450 від 17 вересня 2010 року, в справі про адміністративне правопорушення винесену на підставі протоколу АА1 № 240212 від 17 вересня 2010 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу. Обґрунтовуючи свої доводи, посилається на те, що не пор ушувала ПДР, що обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, тому постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Позивач в судовому засіданні адміністративний позов з викладених в ньому підстав підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини не явки суду не повідомив.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належних чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 17 вересня 2010 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Volkswagen Tiguan», д/н НОМЕР_1, була зупинена Інспектором ДПС 4 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ ГУ УМВС України в м. Києві сержантом міліції Волинцем Русланом Ігоровичем, який склав відносно неї протокол та постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП , доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідачем, не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення ОСОБА_1 , які б дозволили вказати на достовірність фіксації швидкості саме автомобіля на якому рухалася позивач, а тому спростувати пояснення позивача немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, оскільки наявні у справі докази, зокрема постанова й протокол не дають підстав для висновку про скоєння ОСОБА_1, правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
При цьому, незважаючи на заперечення ОСОБА_1, своєї вини на місці події, відповідачем, маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому останній заперечував проти порушення п. 12.4. ПДР України , відповідач як суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати свідчення позивача, тобто не тільки зафіксувати його за даними вимірювального засобу та шляхом складання протоколу, однак такі докази відсутні.
Разом з тим , інспектором ДПС 4 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ ГУ УМВС України в м. Києві сержантом міліції Волинцем Русланом Ігоровичем , навіть не було вжито заходів для встановлення свідків, які б могли підтвердити обставини викладені у протоколі про вчинення правопорушення, хоча, об’єктивно, останнній мав таку можливість з урахуванням місця та часу даної події.
Таким чином, судом не встановлено з яких міркувань виходив інспектор ДПС 4 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ ГУ УМВС України в м. Києві сержант міліції Волинець Руслан Ігорович , оцінюючи зміст адміністративного правопорушення та на підставі яких прийшов до висновків і виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, піддавши позивача адміністративному стягненню . Крім того слід зазначити, що відповідно до вимог чинного адміністративного судочинства, зокрема ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб’єкта владних повноважень, тобто на відповідача, відсутність якого без поважних причин та неподання суду жодних заперечень проти адміністративного позову, дає суду підстави вважати, що відповідач не бажає підтверджувати свої дії у відкритому судовому засіданні, а тому суд вирішує справу на основі наявних у справі доказів та показів .
Відповідно до ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а постанова про притягнення до адміністративної відповідальності від 17 вересня 2010 року підлягає скасуванню, тому позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. ст. 7-14, 18, 19, 24, 71, 128, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 33, ч. 1 ст. 122, ст.ст. 247, 251, 280, 283, 284 КпАП України, суд,–
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ДПС 4 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ ГУ УМВС України в м. Києві сержанта міліції Волинця Руслана Ігоровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову інспектора ДПС 4 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ ГУ УМВС України в м. Києві сержанта міліції Волинця Руслана Ігоровича від 17 вересня 2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. на громадянку ОСОБА_1.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Соколов