УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
07 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого Захарчука С.В
суддів: Ляшука В.В., Велидчука В.М.
прокурора Селюченко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Любарського районного суду Житомирської області від 27 вересня 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Брусилів, Коростишівського району, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, відповідно до ст.89 КК України вважається раніше не судимим, у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст.186 ч.1, 185 ч. 2 КК України,
засуджено:
- за ст.186 ч.1 КК України – один рік позбавлення волі;
- за ст.185 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання – два роки позбавлення волі.
. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком один рік та покладено на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця с. Нова Чортория
Любарського району Житомирської області , мешканця с.Коростки Любарського району Житомирської області, громадянина України, раніше не судимого,
Справа №11-782 Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_4
Категорія ст.186 ч.1, 185 ч.2 КК Суддя-доповідач ОСОБА_5
засуджено за ст.185 ч.2 КК України на один рік позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком один рік та покладено на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вирок щодо ОСОБА_3 в апеляційному порядку не оскаржується.
Як визнав суд , ОСОБА_2 20 жовтня 2009 року близько 20 год. 00 хв., на вул. Лісовій, с. Нова Чортория, Любарського району, Житомирської області, відкрито заволодів чужим майном - мобільний телефон марки "Самсунг", належного неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6, чим заподіяв останньому шкоду на 526 гривень 78 копійок.
07 березня 2010 року, близько 23 год. 50 хв., засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на АДРЕСА_2 з домогосподарства ОСОБА_7 викрали чотири ліхтарі нічного освітлення вартістю з урахуванням амортизаційного зносу становить 133 гривні.
В апеляції адвокат ОСОБА_1 просить вирок Любарського районного суду в частині засудження ОСОБА_2 за ст. 186 ч.1 КК України скасувати, а справу в цій частині закрити за відсутністю складу злочину. Вважає, що вина ОСОБА_2 за ст.186 ч.1 КК України не доведена.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав, що апеляції не підлягають до задоволення, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення за наступним. Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні грабежу та таємному викрадені чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, відповідають фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю добутих на досудовому слідстві та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: показаннями потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, законного представника потерпілого ОСОБА_8 та іншими матеріалами справи.
Доводи апелянта про те, що в діях засудженого ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України, безпідставні.
Потерпілий ОСОБА_6 підтвердив факт відкритого заволодіння засудженим ОСОБА_2 належного йому мобільного телефону.
Аналіз приведених даних взятих в їх сукупності, дав підстави суду зробити правильний висновок щодо винності ОСОБА_2 у вчиненні грабежу та таємному викраденні чужого майна та вірно кваліфікувати його дії за ч.1 ст. 186, ч.2 та ст.185 КК України.
При призначенні покарання суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, який позитивно характеризуються, раніше не судимого.
Засудженому призначене покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Будь – яких порушень кримінально – процесуального закону у справі не виявлено, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції.
Істотних порушень кримінально - процесуального закону України не виявлено.
Підстав для скасування чи зміни вироку, з мотивів викладених у скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Любарського районного суду Житомирської області від 27 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.
Судді: