УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
14 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого Захарчука С.В.
суддів: Ляшука В.В., Слісарчука Я.А.
прокурора Селюченко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затверджував обвинувальний висновок на вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2010 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Рудня Бистра Олевського району, Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, не одруженого, не працюючого, громадянина України, з базовою середньою освітою, раніше судимого 15.07.2008 року Олевським районним судом Житомирської області за ст. 309 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі, згідно ст.. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки; 10.07.2010 року Овруцьким районним судом Житомирської області за ст.185 ч.1, ст.185 ч.З, ст.. 70 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі,
засуджено:
- за ст. 185 ч.3 КК України – три роки шість місяців позбавлення волі;
- за ст. 185 ч.3 КК України – чотири роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено покарання - чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання покарань,
Справа №11- 827 Головуючий у суді 1-ї інстанції Нечуй Б.П.
Категорія ст.185 ч.3КК Суддя-доповідач Захарчук С.В.
призначених за цим вироком та попереднім вироком визначено остаточне покарання – п’ять років позбавлення волі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, не одруженого, не працюючого, громадянина України, з базовою середньою освітою, раніше судимого 20.07.2010 року Овруцьким районним судом Житомирської області за ст.185 ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі,
засуджено за ст.185 ч.3 КК України - 3(три) роки позбавлення волі.
Вирок щодо ОСОБА_4 в апеляційному порядку не оскаржується.
Згідно вироку, ОСОБА_1 в ніч з 24.04.2010 року на 25.04.2010 року шляхом зриву навісного замка на дверях, проник до приміщення Топільнянської ФАП, який належить КП Луганської ЦРА № 27 та розташований по вул. Центральній в с. Топільня Лугинського району, звідки таємно викрав медикаменти і грошові кошти на загальну суму 1380 грн. 47 коп., чим спричинив КП Луганської ЦРА №27 матеріальну шкоду на згадану суму.
В ніч з 19.05.2010 року на 20.05.2010 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4, а ОСОБА_1 крім того - повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна вирішили таємно викрасти ТМЦ з магазину, що належить ПП ОСОБА_5 та розташований в с. Чапаївка Лугинського району.
Після чого ОСОБА_1, реалізовуючи свій умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом зриву навісного замка на вхідних дверях проник до приміщення вищевказаного магазину, звідки викрав ТМЦ загальною вартістю 1820,50 грн., які виніс з прим магазину та передав частину викраденого майна ОСОБА_4, який весь цей час перебував за їх спільною домовленістю неподалік зазначеного магазину на сторожі. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з місця події зникли, спричинивши таким чин, ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1820 грн. 50 коп.
В апеляції прокурор, який підписував обвинувальний висновок, не оспорюючи фактичні обставини справи, порушує питання про скасування вироку Лугинського районного суду з направленням справи на новий судовий розгляд. Посилається на те, що судом першої інстанції вірно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в приміщення. Однак, при призначенні покарання судом невірно застосовано кримінальний закон. Зокрема, незважаючи на те, що вищеописані два злочинні епізоди, вчиненні ОСОБА_1, охоплюються одним юридичним складом злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, суд першої інстанції в порушенні вимог ч.1 ст. 33 КК та ч.1 ст.70 КК України визначив остаточне покарання за сукупністю злочинів.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав доводи апеляції, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Висновки суду щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам і підтверджені доказами, зібраними та дослідженими в судовому засіданні в передбаченому законом порядку, які ніким не оспорюються.
Разом з тим, правильно встановивши фактичні обставини вчиненого та правильно кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України, суд першої інстанції при призначенні покарання в резолютивній частині вироку допустився помилки.
Зокрема, суд незважаючи на те, що два злочинні епізоди, які інкриміновані ОСОБА_1, охоплюються одним складом злочину, передбаченим ст. 185 ч.3 КК України і відповідно до ч.1 ст. 33 КК України не утворюють сукупність злочинів, призначив покарання за кожен із злочинних епізодів окремо.
За таких обставин, колегія суддів задовольняє апеляцію прокурора частково і відповідно до ч.4 ст.373 КПК України змінює вирок суду та виключає з резолютивної частини вироку призначення покарання ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України - 3 роки шість 6 (місяців) позбавлення волі та визначення покарання за ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів.
В решті частини вирок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування вироку суду і направлення справи на новий розгляд колегія суддів не вбачає, оскільки допущена помилка суду першої інстанції виправлена апеляційною інстанцією.
Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, задовольнити частково..
Вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання змінити.
З резолютивної частини вироку виключити призначення покарання ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України - 3 роки шість 6 (місяців) позбавлення волі та визначення покарання за ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів.
Вважати засудженим ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України – 4(чотири) роки позбавлення волі та на підставі ч.4 ст.70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання - 5(п’ять) років позбавлення волі. (як визначив суд першої інстанції).
В решті вирок залишити без зміни.
Судді