УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Матюшенка І.В.
суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.
при секретарі судового
засідання Жовновській О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 4 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та відсотків за порушення грошового зобов’язання,
в с т а н о в и л а :
У липні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом у якому, посилаючись на несвоєчасне виконання ОСОБА_2 грошового зобов’язання, просила стягнути з останнього на її користь 14396 грн. інфляційних втрат, 545, 94 Євро в якості 3% річних та судові витрати у вигляді ІТЗ та кошти за відрив від звичайних занять і кошти, пов’язані з явкою до суду. У процесі розгляду справи уточнила позовні вимоги і остаточно просила стягнути з відповідача на її користь 6526 грн. 29 коп. інфляційних втрат за період з 01.04.2008 року по 31.08.2009 року, 1275 грн. 61 коп. в якості 3% річних за користування чужими коштами за період з 01.04.2008 року по 10.08.2009 року, 2904 грн. 26 коп. збитків, пов’язаних із сплатою банківських комісій та судові витрати (а.с.60). На обґрунтування позову зазначала, що 26 квітня 2005 року ОСОБА_2 розірвав з нею угоду про сумісну діяльність, проте грошові кошти в сумі 4200 Євро не повернув. За рішенням апеляційного суду Житомирської області від 4 лютого 2009 року зобов’язано ОСОБА_2 повернути їй 4200 Євро, а у випадку неможливості такого повернення стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 31804 грн. Боржник рішення виконав шляхом перерахування на її рахунок 31804 грн., проте на момент виконання рішення курс Євро по відношенню до гривні зріс.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 4 червня 2010 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 6526,29 грн. інфляційних втрат та 1275,61 грн. в якості 3% річних, 1000 грн. за надання правової допомоги та 250 грн. витрат, понесених у зв’язку зі сплатою витрат на ІТЗ.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що на спірні правовідносини положення ст. 625 ЦК України, які застосував суд, не поширюються.
Позивач ОСОБА_3, її представники ОСОБА_4 та ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, до суду не з’явилися, заяв про причини неявки чи про відкладення справи не подали, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Встановлено, що у березні 2004 року сторони по справі уклали договір про створення спільної сумісної власності. Для цього позивач передала ОСОБА_2 4200 Євро, які останнім не були використані за призначенням, на вимогу позивачки від 25 жовтня 2006 року (справа № 2-п-1776/07, а.с.9) валютні цінності повернуті не були.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином. Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Оскільки строк виконання зобов’язання сторонами встановлений не був, а вимогу про його виконання протягом 30 днів ОСОБА_3 пред’явила 25.10.2006 року, ОСОБА_2 повинен був повернути 4200 Євро до 25.11.2006 року. Саме з вказаної дати, а не з 01.04.2008 року як то зазначено у позовній заяві, позивач має право на отримання від відповідача трьох процентів річних від простроченої суми згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України і термін, за який підлягала стягненню сума відсотків, становить 990 днів (з 25.11.2006 року по 10.08.2009 року).
Таким чином, 3% річних за вказаний період становить 345, 11 Євро (4200 Євро х (3% : 365 днів х 990 днів). На день постановлення судом першої інстанції рішення курс Євро до гривні складав 972,2758 грн. за 100 Євро. А відтак, 3% річних у гривневому еквіваленті становить 3354 грн. 47 коп. Оскільки позивачкою до стягнення заявлена сума в 1275 грн. 61 коп., суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов у межах позовних вимог.
Разом з цим, задовольнивши позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 6526 грн. 29 коп. інфляційних втрат, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що зобов’язання між сторонами виникли в іноземній валюті (Євро), а тому положення ст. 625 ЦК України щодо зобов’язання боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення до спірних правовідносин не застосовуються. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
У решті рішення не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється.
Керуючись ст. ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 4 червня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 6526 грн. 29 коп. інфляційних втрат у зв’язку з порушенням грошового зобов’язання скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову за безпідставністю.
У решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді
Справа № 22ц-4598 Головуючий в суді 1-ї інстанції Чішман Л.М.
Категорія 24 Доповідач Матюшенко І.В.