справа №2а-783-1/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня     2010  року            м.  Київ

Святошинський районний суд м. Києва

в складі  головуючого -  судді   Кирилюк Г.М.

при секретарі                               Халпахчієвій  Є.В.

з участю позивача                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому  судовому засіданні справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1   до Управління  Державної  автомобільної  інспекції   МВС України в Житомирській області  про скасування  постанови   в справі про  притягнення  до адміністративної відповідальності,-

встановив:

25.10.2010р. ОСОБА_1  звернувся  до суду  з даним адміністративним позовом, в якому просить скасувати  постанову серії АМ№116332  від 16.10.2010  р. та закрити  справу про  адміністративне  правопорушення.    

Посилається на  ті підстави, що  вказаною  постановою   його  було притягнуто до   адміністративної  відповідальності  за  ч. 1 ст.122 КУпАП, що стало наслідком  застосування  адміністративного стягнення  у вигляді  штрафу в розмірі  255 грн.

Вважає,  що постанова є необґрунтованою та такою, що не  відповідає  положенням  Кодексу  України про  адміністративні  правопорушення, оскільки  в оскаржуваній  постанові та протоколі  відсутні  будь-які посилання  на належні  докази  вчинення  адміністративного  проступку.

Зазначив, що   в справі  відсутні докази  належності виміряної швидкості саме його  автомобілю. Належність швидкості руху,  що була відображена  на приладі «Беркут»,  саме його  автомобілю  викликає сумнів, оскільки  попереду рухались  інші  автомобілі.  Вказаний прилад не  здійснює  фото та відео зйомку,  а за  результатами його  застосування  неможливо встановити швидкість  якого  саме  автомобіля  вимірювалась.

В судовому  засіданні позивач  позов  підтримав.

Відповідач  в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає можливим розглянути  справу у відсутність  відповідача на  підставі  наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення  позову з таких підстав.

Згідно  постанови  від  16.10.2010  р. серії АМ №116332  позивача  притягнуто  до адміністративної відповідальності за ч. 1  ст.122 КУпАП у виді штрафу, розміром 255 грн. за  перевищення   швидкості руху  на  40  км/год.

В постанові зазначено, що  швидкість руху вимірювалась   приладом  «Беркут» №0808025.  

В  письмових поясненнях до  протоколу  про  адміністративне  правопорушення позивач  зазначив, що  швидкість  руху не  перевищував, рухався  зі швидкістю   50 км/год.

За змістом ст. 251 КУпАП  доказами в справі про  адміністративне  правопорушення  є будь-які  фактичні  дані, на основі яких у визначеному   законом  порядку  орган (посадова особа)  встановлює  наявність  чи відсутність   адміністративного   правопорушення, винність  даної особи в його вчиненні  та інші обставини, що  мають  значення  для правильного  вирішення  справи. Ці дані  встановлюються протоколом  про  адміністративне правопорушення,   поясненнями  особи, яка притягається до  адміністративної  відповідальності, потерпілих, свідків, висновком  експерта, речовими доказами, показаннями технічних  приладів та технічних засобів, що мають  функції  фото- і кінозйомки,  відеозапису чи  засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються  при нагляді  за виконанням   правил, норм і стандартів, що   стосуються  забезпечення  безпеки дорожнього руху, протоколом  про  вилучення  речей і документів, а також  іншими документами.

Відповідачем не  надано суду   доказів  про  те, що позивач  перевищив дозволену  швидкість руху.

Протокол   про адміністративне  правопорушення   не  є  безспірним доказом  на  підтвердження  вказаної обставини, оскільки   містить   заперечення  позивача.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах  про протиправність  рішень,  дій чи  бездіяльності  суб’єкта владних повноважень  обов’язок  щодо доказування  правомірності  свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на  відповідача, якщо  він заперечує  проти   адміністративного  позову.

Оскільки відповідачем не  надано суду належних доказів на  підтвердження доведеності вини позивача у вчиненні  даного  адміністративного  правопорушення,  позовна  вимога про скасування  постанови в  справі про  адміністративне  правопорушення  підлягає  задоволенню.

Не підлягає   задоволенню   вимога  в частині закриття провадження   по  справі, оскільки  вказана  вимога не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на розгляд справ про накладення адміністративних стягнень, тобто адміністративні суди не наділені повноваженнями щодо закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Керуючись ст. ст.7-12, 71, 160-163 Кодексу адміністративного  судочинства України, суд,-

постановив :

Позов  задовольнити частково.

Скасувати  постанову серії АМ №116332 від 16.10.2010 р.  про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності  за ч.1 ст. 122 КУпАП.

В решті позову -  відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: