№2-1259/10

                                                  ЗАОЧНЕ   Р І Ш Е Н Н Я

                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року    Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

головуючого                                             Багбая Є.Д.

при секретарі                                      Чорній О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Олл Транс» про стягнення заборгованості по заробітній платі , -

                                                           ВСТАНОВИВ:

               Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Олл Транс» про стягнення заборгованості по заробітній платі . В обґрунтування позову вказує, що працював в  ТОВ «Олл Транс» з 1 листопада 2006 року по 31 липня 2009 року, звідки був звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням в зв’язку з невиплатою йому заробітної плати з 1 вересня 2008 року по 31 липня 2009 року. При звільнені позивача йому в порушення вимог закону було невиплачено заборгованість по заробітній платі. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі 6560 гривень, також просить зобов’язати виплатити відповідача середній заробіток за затримку кінцевого розрахунку по 16 серпня 2010 року в розмірі 10985,31 гривень, крім того компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 636,16 гривень, суму матеріальної шкоди в розмірі 1053,82 гривні та моральну шкоду в розмірі 4000 гривень, всього на загальну суму 23235,29 гривень.

             Позивач в судове засідання не з ' явився, надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності позов підтримав повністю просить задовольнити позовні вимоги.

              Представник в ідповідача ТОВ «Олл Транс» в судові засідання не з ’ явився,  про час та місце розгляду справи повідомлений згідно з вимогами ст. 74, 77 ЦПК України, про що свідчить розписка про вручення судової повістки, є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутні, суд вважає за можливе розглядати справу у її відсутності. Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України - суд зважаючи на наявність законних підстав приходить до висновку про можливість у відповідності до вимог ст.169 ЦПК України ухвалити рішення про задоволення позову на підставі наданих сторонами доказів, без вислуховування особистих пояснень відповідача по справі.

            Судом досліджені докази по справі:

Досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх  у судовому засіданні:

- копією заяви позивача /а.с. 3/, згідно якої позивач вимагав погашення заборгованості по заробітній платі у відповідача;

- копія трудової книжки позивача /а.с. 4/, згідно якої підтверджується що позивач працював  в  ТОВ «Олл Транс» з 1 листопада 2006 року по 31 липня 2009 року, звідки був звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;

- копія рішення /а.с. 5/, яким позивач обґрунтовує свої вимоги щодо матеріальної шкоди;

- довідкою пенсійного фонду та довідкою ТОВ «Олл Транс» /а.с 14, 30/, згідно яких підтверджується розмір заробітної плати позивача;

- протоколом зборів учасників ТОВ «Олл Транс» /а.с. 25/, згідно якого підтверджується обрання директором підприємства Бойко О.П.;

- наказами ТОВ «Олл Транс» /а.с 26-29/, згідно яких підтверджується період роботи позивача в товаристві;

 В судовому засіданні встановлено:

Позивач ОСОБА_1 працював в  ТОВ «Олл Транс» з 1 листопада 2006 року по 31 липня 2009 року, звідки був звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням в зв’язку з невиплатою йому заробітної плати з 1 вересня 2008 року по 31 липня 2009 року. При звільнені позивача йому в порушення вимог закону було невиплачено заборгованість по заробітній платі. Заборгованість по зарплаті складає 6925 гривень.

        Згідно зі ст. 115 КЗпП України Заробітна плата виплачується працівникам регулярно  в  робочі
дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу,  що не перевищує  шістнадцяти календарних днів.

       Згідно зі ст. 116 КЗпП України п ри звільненні працівника виплата всіх сум,  що належать йому від   підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після  пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні,  власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк  виплатити  не  оспорювану ним суму.

        Згідно зі ст. 117 КЗпП України В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього  Кодексу,   при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки  по  день  фактичного розрахунку.

     При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений  ним  орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в  тому  разі,  коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь  працівника частково,  то розмір відшкодування за час затримки визначає орган,  який виносить рішення по суті спору.

        Згідно зі ст. 44 КЗпП України При  припиненні  трудового  договору  з підстав, зазначених у пункті  6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна  допомога  у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.12.1999 року Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, – наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.  

При   визначенні   розміру   відшкодування   враховуються   вимоги розумності і справедливості.  Моральна  шкода  відшкодовується  незалежно  від  майнової шкоди,  яка підлягає відшкодуванню,  та не  пов'язана  з  розміром цього відшкодування.

           Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України  N 4 від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди„ суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

         Згідно зі ст. 57 ЦПК України  докази встановлюються на підставі...пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...

           У відповідності до вимог ст.169 ч.4 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідач, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

           У відповідності до вимог ст. 224 ч.1 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

           Проаналізувавши об'єктивні дані, що вищевикладені в судовому рішенні, засновані на представлених сторонами й досліджених судом доказах, суд вважає за можливе задовольнити позов частково. Суд повинен зазначити, що відповідно до довідки Пенсійного Фонду заробітна плата відповідача складала, ів період прострочення виплати зарплати:

Вересень 2008 року – 530 гривень, жовтень листопад 2008 року – 550 гривень, грудень 2008 року – 605 гривень, січень – липень 2009 року – 670 гривень. Оскільки відповідач не заперечував факт наявності заборгованості та його період то заборгованість складає 6925 гривень. Оскільки суд не може вийти за межи позовних вимог підлягає стягненню сума заборгованості заявлена позивачем в розмірі – 6560 гривень . Грошова компенсація за невикористану відпустку складає 636,16  гривень.

Також підтверджена невиплата позивачу усіх вищезазначених сум в день звільнення, заперечень проти цього та доказів на обґрунтування заперечень відповідачем суду не надано, тобто наявне порушення вимоги ст. 116 КЗпП України, на доведення відсутності своєї вини відповідач ніяких доказів та заперечень проти його стягнення також не надав. Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за весь період затримки в межах вимог позивача, тобто з 31 липня 2009 року по 16 серпня 2010 року. Таким чином згідно норми тривалості робочого часу встановленого Міністерством праці та соціальної політики на 2008-2010 роки:

Місяці/роки 2008 рік 2009 рік 2010 рік

Кількість робочих днів в місяці

Січень 20 19

Лютий 20 20

Березень 21 22

Квітень 21 21

Травень 18 17

Червень 20 21

Липень 23 22

Серпень 20

Вересень 22 22

Жовтень 23 22

Листопад 20 21

Грудень 23 23

Разом: 88 251 142

 Кількість робочих днів за вищезазначений період складає: 88+251+142=481 день.  

Середньоденна заробітна плата розраховується відповідно до п.8 Розділу ІV Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» і складає 670 +670 = 1340 гривень(заробітна плата за останні два місяці роботи) / 61 ( число відпрацьованих робочих (календарних днів за останні два місяці роботи) = 21,96 гривень. Стягненню підлягає: 481х21,96= 10562,76 гривні  середній заробіток за період затримки.  

        Щодо вимог позивача щодо стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1053,82 гривні, останні не підлягають задоволенню оскільки не підтверджені доказами по справі, рішення суду яке позивач прикладає на обґрунтування матеріальної шкоди, не є рішенням суду взагалі, оскільки не відповідає вимогам закону та не є законним.      

      Суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, у зв'язку з тим, що вважає їх дещо завищеними і враховує, що в зв’язку з невиконанням зобов’язань відповідачем, позивач зазнав певні моральні страждання, що відтворилися в переживаннях у зв'язку з порушенням нормального образу життя позивача, відсутність значної суми грошей на які позивач розраховував, відсутності коштів для придбання харчів, одежі, взуття та предметів побуту, необхідність позивача шукати грошей в знайомих, застосовувати додаткові зусилля для організації нормального життя, знаходження позивача в ролі «прохача» коштів які по закону належать йому,  відшкодування йому шкоди з відповідача в примусовому порядку. Психологічні загрузки в зв’язку з систематичним відвідуванням різних інстанцій, зверненням до суду які негативно впливають на позивача. Суд з урахуванням характеру та обсягу душевних страждань внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань тривалий час, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, також враховуючі, що відповідач є комунальним підприємством яке фінансується за рахунок бюджету та коштів які вони отримують за комунальні послуги від населення, оцінює моральну шкоду у 1500  гривень .  

На підставі ст. 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України,   керуючись ст. 8,10, 59, 60,  61, 83, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд ,-

                                                                        ВИРІШИВ :

            Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Олл Транс» про стягнення заборгованості по заробітній платі – задовольнити частково.

            Стягнути з ТОВ «Олл Транс» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 6560 гривень, г рошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 636,16   гривень , середній заробіток за період затримки в сумі   10562,76 гривні  та моральну шкоду в розмірі 1500 гривень , всього загальну суму в розмірі 19258 гривень 92 копійки .

           В іншій частині позову ОСОБА_1 до ТОВ «Олл Транс» відмовити.

            Відповідно до ст. 367 ЦПК України рішення в частині суми місячного платежу допустити до негайного виконання.

            Стягнути з ТОВ «Олл Транс» на користь держави судовий збір в сумі 192 гривні 58 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

             Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання його копії.

           Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська                                                                                     Є.Д. Багбая