№2а-1229/10
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 жовтня 2010 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, як місцевий адміністративний суд у складі:
Головуючого Багбая Є.Д.
при секретарі Чорній О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ІДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська Корнієнко Юрія Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, як місцевого адміністративного суду з адміністративним позовом до інспектора ІДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська Корнієнко Юрія Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 23 серпня 2010 року о 05.55 годин водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Міцубісі», держ.№ НОМЕР_1, був зупинений відповідачем по справі на перехресті пр. Аношкіна – пр. Леніна, який склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за порушення правил проїзду, а саме ОСОБА_1 не виконав вимог дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» Додатку 1 ПДР України. Позивач не згоден з даною постановою оскільки вважає свою вину не доведеною, про що він зазначав у протоколі. Відповідач склав відносно позивача протокол та виніс постанову про адміністративне правопорушення згідно якої на позивача накладено штраф в розмірі 425 гривень. Позивач просить скасувати вищезазначену постанову як незаконну та закрити провадження по справі.
В судове засідання позивач не з’явився надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, надав суду письмові пояснення, згідно яких підтвердив обставини викладені в позові, просить позов задовольнити постанову про адміністративне правопорушення відносно нього скасувати.
Відповідач в судове засідання не з ’ явився, викликався в судове засідання, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надавав, заперечень проти позову суду також не надав.
Оскільки ст. 122 КАС України передбачено що справа повинна бути розглянута в розумні строки, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача по справі на підставі наявних доказів по справі. Крім того, в ідповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача — суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно вимог ст. 41 КАСУ фіксування судового засідання не проводилося в звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб які беруть участь у справі.
Судом досліджені письмові докази по справі:
- протоколом про адміністративне правопорушення /а.с. 4/, згідно якого позивач заперечував свою провину в протоколі;
- постановою про адміністративне правопорушення /а.с. 5/, згідно якої підтверджується винесення постанови за правопорушення відносно позивача по справі;
- копією паспорту /а.с. 6-7/, згідно якої підтверджується особа позивача;
- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу /а.с. 8/, згідно якого підтверджується належність автомобіля;
- посвідченням водія /а.с. 9/, згідно якого підтверджується водійський стаж позивача;
Суд дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню зі слідуючих підстав.
Судом встановлено, що 23 серпня 2010 року о 05.55 годин водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Міцубісі», держ.№ НОМЕР_1, був зупинений відповідачем по справі на перехресті пр. Аношкіна – пр. Леніна, який склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за порушення правил проїзду, а саме ОСОБА_1 не виконав вимог дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» Додатку 1 ПДР України. Позивач не згоден з даною постановою оскільки вважає свою вину не доведеною, про що він зазначав у протоколі. Відповідач склав відносно позивача протокол та виніс постанову про адміністративне правопорушення згідно якої на позивача накладено штраф в розмірі 425 гривень.
Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи , вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.252 КУпАП, Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 288 КУАП прямо передбачає оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в районний у місті суд в порядку визначеному КАС України.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно до п.12.7 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої Наказом МВС 13.11.2006 N 1111 (далі Інструкція), Основними методами несення служби є: Спостереження за дорожнім рухом, втручання при правопорушеннях...
Згідно ст.69 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.2,3,4 ст.70 КАСУ,Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову..
Згідно ч.3 ст.143 КАС України, якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд виключити його з числа доказів і
вирішувати справу на підставі інших доказів...
З огляду на викладене, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню оскільки в протоколі позивач зазначав свою невинуватість, але працівник ДАІ всупереч цього не долучив до протоколу та не зазначив в ньому будь які докази на підтвердження порушення, таким чином не довівши провину позивача.
Суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення законодавства при складанні протоколу та винесенні постанови про адміністративне правопорушення, оскільки він не в повному обсязі виконав вимоги закону щодо з’ясування обставин правопорушення та не виконав всіх вимог щодо здійснення дій щодо доведеності вини позивача у скоєнні правопорушення. В матеріалах справи достатніх доказів суд не знайшов, постанова про адміністративне правопорушення та протокол не можуть бути прийняті судом як беззаперечні докази вини правопорушника оскільки спростовані в судовому засіданні іншими доказами по справі, крім того відповідач суду не надав додаткових доказів на підтвердження правомірності своїх дій. Також відповідачем не надано будь яких заперечень проти позову, оскільки доводити правомірність своїх дій повинен суб’єкт владних повноважень, суд вважає, позов підлягає задоволенню. З увагою на встановленні в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносини, з урахуванням вимог чинного законодавства України та встановленого порядку в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості які б спростовували надані позивачем докази у суду відсутні та надані не були, з оглядом на відсутність доказів та заперечень відповідача проти позову, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушає права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11,14,70,71,72,86,159-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ІДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська Корнієнко Юрія Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити повністю .
Скасувати постанову АЕ №314562 від 23 серпня 2010 року інспектора до інспектора ІДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська Корнієнко Юрія Миколайовича за скоєння адміністративного правопорушення за ст. 122 ч.1 КУпАП.
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення за ст. 122 ч.1 КУпАП від 23 серпня 2010 року – закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Д. Багбая