Справа № 2-а-1958/2010 року
Постанова
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2010 року м. Канів Черкаської області
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Бурлака О.В. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Канівському районі про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни, В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до Канівського міськрайонного суду з позовом в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті недосплаченої допомоги «Дітям війни», зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недосплачену щомісячну соціальну допомогу за період за 2009-2010рр та виплачувати її в подальшому. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що має статус «дитини війни» в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( далі – Закон № 2195 –ІV від 18.11.2004 року) і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України № 2195 – ІV, та має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач також вказала, що дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії є протиправними та грубо порушують її законні права.
03.12.2010 року судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копію якої направлено відповідачу. Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав але в установлений строк не надав суду письмові заперечення на позов.
Вважаю, що в порядку ст. 183-2 ч.4 КАС України справу слід розглянути без виклику сторін в порядку скороченого провадження.
Суддя, оцінивши повідомленні позивачем обставини, вважає їх достатніми для прийняття рішення з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набув чинності з 1 січня 2006 року, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином війни та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до ст.ст. 6, 7 вказаного Закону дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Згідно п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року визнано неконституційним.
Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачеві підвищено пенсію на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». А з 22 травня 2008 року, на підставі рішення Конституційного Суду України перерахунок пенсії з урахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу не проводився.
З 22 травня 2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії, не на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2009-2010році дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не призупинялася.
Крім цього, у 2009 році та у 2010 році дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений у Законі України «Про соціальний захист дітей війни», має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто, посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не може бути прийняте до уваги, оскільки у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством не приймається судом до уваги, так як ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. З огляду на наведене, дане питання врегульоване чинним законодавством України.
Відповідно до п. 1, 3, 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 року Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд вважає необхідним зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Канівському районі здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу, починаючи з 01 січня 2009 року, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснити її виплату.
Що стосується періоду, за який необхідно здійснити перерахунок пенсії позивачу, то суд приходить до наступного.
Виходячи з системного аналізу ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.3 ч.ч. 2, 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що на вимоги позивача щодо здійснення перерахунку допомоги до пенсії строки позовної давності не поширюються та шестимісячний строк звернення до адміністративного суду не застосовується.
Також суд звертає увагу і на те, що у даних спірних правовідносинах йдеться мова про отримання грошових коштів, призначених позивачу, як дитині війни, а тому відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішень Європейського суду – захист майнових прав позивача не може обмежуватися шестимісячним строком позовної давності.
Частиною 3 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ураховуючи наведене та спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 122, 160, 162, 183-2, 186 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Канівському районі про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_1 здійснити нарахування до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., та за 2010р починаючи з 01.01.2010р. та виплатити кошти у відповідності до здійсненого перерахунку, за виключенням отриманих раніше сум та виплачувати їх в подальшому.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий О.В.Бурлака
Канівський міськрайонний суд Черкаської області
вул. Леніна ,88, м. Канів Черкаської області
вих. № 2-а-1958 від 17.12.2010 р.
ОСОБА_1
с. Горобіївка Канівського району
Черкаська область
Управління Пенсійного фонду України
в Канівському районі
м. Канів вул. 206 Дивізії,10А
19000
Канівський міськрайонний суд Черкаської області направляє на Вашу адресу копію постанови суду № 2-а-1958/10р. від 17.12.2010р. та ухвалу суду про негайне виконання постанови суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Канівському районі про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни - для відому.
Додаток: Копія постанови № 2-а-1958/10р. від 17.12.2010р. та ухвала суду про негайне виконання постанови суду на 3-х арк..- кожному адресату.
Суддя Канівського
міськрайонного суду О.В. Бурлака
Канівський міськрайонний суд Черкаської області
вул. Леніна ,88, м. Канів Черкаської області
вих. № 2-а-1958 від 17.12.2010 р.
ОСОБА_1
с. Горобіївка Канівського району
Черкаська область
Управління Пенсійного фонду України
в Канівському районі
м. Канів вул. 206 Дивізії,10А
19000
Канівський міськрайонний суд Черкаської області направляє на Вашу адресу копію постанови суду № 2-а-1958/10р. від 17.12.2010р. та ухвалу суду про негайне виконання постанови суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Канівському районі про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни - для відому.
Додаток: Копія постанови № 2-а-1958/10р. від 17.12.2010р. та ухвала суду про негайне виконання постанови суду на 3-х арк..- кожному адресату.
Суддя Канівського
міськрайонного суду О.В. Бурлака
Справа № 2-а-1958/2010 року
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року м. Канів Черкаської області
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Бурлака О.В. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Канівському районі про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до Канівського міськрайонного суду з позовом в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті недосплаченої допомоги «Дітям війни», зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недосплачену щомісячну соціальну допомогу за період за 2009-2010рр та виплачувати її в подальшому. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що має статус «дитини війни» в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( далі – Закон № 2195 –ІV від 18.11.2004 року) і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України № 2195 – ІV, та має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач також вказала, що дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії є протиправними та грубо порушують її законні права.
03.12.2010 року судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копію якої направлено відповідачу. Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав але в установлений строк не надав суду письмові заперечення на позов.
У відповідності до ч.2 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження. Суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 ч. 1 цієї статті ( присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів).
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово .
Зважаючи на дану категорію справи та те, що позивач є особою похилого віку та його права порушено, суд вважає, що за необхідне допустити постанову суду до негайного виконання.
Керуючись ч.2 ст. 256 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Допустити до негайного виконання постанову №2-а-1958/10 від 17.12.2010р. прийняту у порядку скороченого провадження суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Канівському районі про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни.
Ухвала суду за результатами розгляду заяви про звернення постанови до негайного виконання набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено у загальному порядку
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий О.В.Бурлака