Справа № 2а-852/10
П О С Т А Н О В А
іменем України
21 грудня 2010 р. з 09-40 год. до 10-00 год. смт. Леніне
Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кондрак Н.Й., розглянувши у скороченому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести нарахування підвищення до пенсії та нараховувати в подальшому при нарахуванні пенсії,
В С Т А Н О В И В:
06 грудня 2010 року Позивач звернувся до Ленінського районного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим про визнання дій відповідача щодо не нарахування та невиплати соціальної допомоги як дитині війни неправомірними та зобов'язання до нарахування щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за період 2009-листопад 2010 років в сумі 3024,48 грн. та зобов’язання відповідача в подальшому, при нарахуванні пенсії, нараховувати дану допомогу згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», мотивуючи свої вимоги тим, що він має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячну соціальну допомогу, яка у 2009-2010 роках йому виплачувалася не в повному обсязі. Вважає, що невиплата соціальної допомоги є протиправною. Вимоги за період з січня 2009 року по травень 2010 року ухвалою від 09 грудня 2010 року залишено без розгляду, оскільки відносно вимог за цей період строк звернення до суду пропущений позивачем без поважних причин і відкрито скорочене провадження за період з червня по листопад 2010 року.
Згідно ст. 183-2 КАС України справу розглянуто в скороченому провадженні.
Відповідач з позовом не погодився, оскільки позивач з 01.01.1996 року отримує підвищення до пенсії на підставі ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» і згідно ст. 2 заключних положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не має права на підвищення за даним законом.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 "Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України, від 01.03.2001, № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Він є головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на Пенсійний фонд покладене керівництво та управлінь солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управлінь Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду. Згідно з п.п. 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року 16 8-2. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії. Крім того, головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є Пенсійний фонд України.
Таким чином, Управління Пенсійного фонду у Ленінському районі АРК є належним відповідачем.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004, № 2195-ІУ дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом (а.с.4), тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, відповідно, він є особою, яка віднесена до категорій осіб, які визнані дітьми війни. Відповідно, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, у тому числі на передбачену статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячну державну соціальну допомогу, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком.
Крім того, згідно посвідчень (а.с.5) позивач має статус члена сімї загиблого воїна та право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України від 18.11.2004 року № 2195-IV "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно п.2. Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.
Згідно ст. 10 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" чинність цього Закону поширюється на: 1) сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів; сім'ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов'язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з антигромадськими проявами; сім'ї загиблих під час Великої Вітчизняної війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об'єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім'ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів. До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; 2) дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге. На дружин (чоловіків) померлих інвалідів війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя інвалідами, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті інваліда;. 3) дружин (чоловіків) померлих партизанів, підпільників та військовослужбовців, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією, і нагороджені за цей період орденами і медалями колишнього Союзу РСР (крім ювілейних), які не одружилися вдруге; 4) дітей померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, до закінчення цих навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Як вбачається з копії наданого позивачем посвідчення серії НОМЕР_1 позивач з 15.10.2003 року має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни. Згідно заперечень УПФУ в Ленінському районі позивачу сплачувалась та сплачується надбавка члену сімї померлого учасника війни згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Таким чином, оскільки діючим законодавством, і, зокрема, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено право отримувача вибирати надбавку, передбачену даним законом чи законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач даним правом скористався, звернувшись до відповідача з відповідною заявою, отримання двох надбавок за двома різними законами не передбачено діючим законодавством, в задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 8. 17, 18, 23, 86, 94, 104, 183-2 КАС України, суд-
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя підпис Кондрак Н.Й.
Копія вірна
суддя