Справа № 2а-906/10
П О С Т А Н О В А
іменем України
17 грудня 2010 р. з 15-30 год. до 15-50 год. смт. Леніне
Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кондрак Н.Й., розглянувши у скороченому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим про зобов’язання провести нарахування підвищення до пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
06 грудня 2010 року Позивач звернувся до Ленінського районного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим про зобов'язання до нарахування, щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за січень-листопад 2010 року в сумі 1785 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що він має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячну соціальну допомогу, яка у 2010 році йому виплачувалася не в повному обсязі. Вважає, що невиплата соціальної допомоги є протиправною. Вимоги про зобов’язання нарахувати щомісячну соціальну допомогу як дитині війни за період з січня по травень 2010 року ухвалою від 09.12.2010 року залишено без розгляду, оскільки відносно вимог за цей період строк звернення до суду пропущений позивачем без поважних причин і відкрито скорочене провадження за період з червня 2010 року.
Згідно ст. 183-2 КАС України справу розглянуто в скороченому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 "Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України, від 01.03.2001, № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Він є головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої статтею 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 58 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на Пенсійний фонд покладене керівництво та управлінь солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управлінь Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду. Згідно з п.п. 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року 16 8-2. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії. Крім того, головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої статтею 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни», є Пенсійний фонд України.
Таким чином, Управління Пенсійного фонду у Ленінському районі АРК є належним відповідачем.
Відповідно до статті 1 Законом України "Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004, № 2195-ІУ дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно до ст. 6 Законом України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом (а.с.4), тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, відповідно, він є особою, яка віднесена до категорій осіб, які визнані дітьми війни. Відповідно, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, у тому числі на передбачену статтею 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячну державну соціальну допомогу, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. І ст.28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-ІУ мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Ст. 52 Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2010 рік затверджений: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривні, з 1 грудня - 734 гривні. Законом та іншими законодавчими актами на 2010 рік дія Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялась і при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2010 рік необхідно керуватися його статтею 6.
Згідно довідки УПФУ в Ленінському районі АР Крим, позивачу сплачено надбавку за 2010 рік по 49,80 грн. щомісячно на підставі Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою встановлено, що дітям війни виплачується надбавка у розмірі 10 відсотків до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Суд зазначає , що за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру надбавки дітям війни застосуванню підлягають норми Законом України "Про соціальний захист дітей війни", а не постанов Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
У запереченнях на позов відповідач не погодився з позовом, оскільки вважає, що законодавчими актами України не врегульоване питання розміру мінімальної пенсії за віком для Законом України "Про соціальний захист дітей війни ", суд не може приймати за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений статтею 28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки він застосується виключно для визначення розмірів пенсій, встановлених Законом, Крім того, нарахування здійснювалися в межах бюджетних асигнувань і ПФУ не може сплачувати надбавку з коштів, призначених на інші цілі. Кошти ПФУ не підлягають вилученню. Вважає, що бюджетна програма КПКВ по виплаті в тому числі і даної надбавки повністю виконана Суд вважає, що вказані доводи відповідача не можуть бути враховані при вирішені справи. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Згідно ч. 8 статті 8 ЦПК України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Відповідно до частини 1 статті 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною радою України. Відповідно, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, люди її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Ст. 72 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-1У передбачено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду є також кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом. Статтею 113 Законом встановлено, що у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі у зв'язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі, передбаченому статтею 28 цього Законом, такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України. Доводи відповідача, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, не можуть прийняті до уваги. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги. Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для невиплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в передбаченому Законом розмірі.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем позивачу підвищення до пенсії нараховувалось невірно.
Але суд не може визначати конкретну суму недоплаченого підвищення, яка підлягає до сплати позивачу, як це просить позивач, оскільки суд не може підміняти державний орган та вчиняти дії, які б відповідали закону та належали до компетенції суб’єкта владних повноважень. Внаслідок цього суд не може проводити відповідний перерахунок та зобов’язувати відповідача провести його в певній, розрахованій судом, сумі і вимоги в частині зобов’язання нарахувати певну суму задоволенню не підлягають.
Також необхідно стягнути на користь позивача сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 6, 8, 17, 18, 23, 86, 94, 104, 183-2 КАС України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
З обов’язати відповідача нарахувати позивачу ОСОБА_1 30% підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період червень-листопад 2010 року.
Стягнути з державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1 03 (три) грн. 40 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.
В задоволенні позовних вимог про зобов’язання нарахувати певну суму відмовити.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кондрак Н.Й.