АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Шершуна В.В.,
суддів : Костенка А.М., Заїки В.М.,
розглянула в порядку ст.. 304-1 ЦПК України цивільну справу № 22ц-2613 за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради на постанову Нетішинського міського суду від 25 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов’язання виплати заборгованості по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2005-2008 роки як постраждалому від аварії на ЧАЕС.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Звертаючись в суд з даним позовом, ОСОБА_1, вказував, що є постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, як евакуйована із зони відчуження ЧАЕС у 1986 році. Відповідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Однак, в липні 2005 року він отримав лише 15 грн. 70 коп., 13 листопада 2006 року 75 грн., 26 грудня 2007 року 75 грн., 13 лютого 2008 року 75 грн. такої допомоги. Тому просив визнати протиправними дії відповідача щодо виплати не в повному обсязі допомоги на оздоровлення за 2005-2008 роки, зобов’язати відповідача виплатити йому за вказаний період недоплачені кошти в сумі 4739 грн. 30 коп.
Постановою Нетішинського міського суду від 25 грудня 2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення згідно Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не в повному розмірі та зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Нетішинської міської ради здійснити ОСОБА_1 нарахування допомоги на оздоровлення за 2005-2008 роки в розмірі трьох мінімальних заробітних плат на час їх виплат з урахуванням проведених виплат.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради вважає вказану постанову суду незаконною, просить її скасувати, ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Вказує, що управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради не наділене повноваженнями щодо перерахунку зазначеної допомоги та її виплати поза межами відповідного бюджетного року, воно не може змінити видатки, які визначені чинним законодавством. _____________________________________________________________________________Головуючий у першій інстанції –Савицький Л.П. Справа № 22ц-2613
Доповідач – Костенко А.М. Категорія № 57
Виплати шорічної допомоги на оздоровлення постраждалим на Чорнобильській АЕС проводились у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року. На даний час будь-яких рішень Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України про перегляд норм права щодо цього не існує, а отже і підстав для зміни розмірів виплат.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду – скасуванню з постановленням нового рішення.
У відповідності до п. 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Судом встановлено, що позивач є постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС, евакуйованим із зони відчуження в 1986 році що підтверджується посвідченням серії Б № 095500 від 10 листопада 1992 року. Відноситься до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу виплачено допомогу на оздоровлення за 2005 рік - в липні, жовтні 2005 року в сумі 75 грн., за 2006 рік – в червні 2006 року в сумі 75 грн., за 2007 рік – в листопаді 2007 року в сумі 75 грн., за 2008 рік –в квітні 2008 року в сумі 75 грн.
Дані факти підтверджуються посвідченням учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, довідкою управління праці та соціального захисту населення Нетішинської міської ради, не оспорюють ці обставини і сторони.
Відповідно до вимог абз. 6 ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, евакуйованим із зони відчуження Чорнобильської АЕС в 1986 році передбачено виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Будь яких змін до даної норми Закону в 2005 році не вносилось.
У відповідності п. 30 ст. 71 до Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року зі змінами зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року положення статті 30 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року зі змінами визнані неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
Крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Частина 2 ст. 152 Конституції України передбачає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічної грошової допомоги на оздоровлення не може бути причиною невиконання покладених на управління праці та соціального захисту населення зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Вказане підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, зокрема як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 8 листопада 2005 року у справі Кечко проти України в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету України. Держава може вводити, призупинити чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавства. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення). Згідно з п. 26 даного рішення суд не приймає аргумент щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що в позові ОСОБА_1 в частині зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити на його користь недоплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2005, 2007 рік підлягає задоволенню в повному обсязі.
При цьому суд правильно у відповідності до вимог чинного законодавства не застосував при вирішення спору ст. 100 КАС України щодо строків позовної давності.
В той же час згідно п. 37 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року зі змінами зупинено на 2006 рік дію абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У відповідності до ст.109 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року зі змінами Кабінету Міністрів України у 2006 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Рішенням Конституційного Суду України ст.ст. 77, 109 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року такими, що не відповідають Конституції, тобто неконституційними, не визнавались.
При таких обставинах, оскільки Законом України Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року зі змінами, який був чинним в 2006 році і має вищу юридичну силу в просторі і часі, ніж положення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , було зупинено дію норм права, які регулюють спірні правовідносини, і надано право Кабінету Міністрів України у 2006 році встановлювати розміри соціальних виплат в абсолютних сумах, щорічна грошова допомога на оздоровлення за 2006 рік була виплачена позивачу у відповідності до чинного законодавства в той період, а суд першої інстанції необґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік.
Крім того, у відповідності до підпункту 11 пункту 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни, відповідно яких, щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Частина 2 ст. 152 Конституції України передбачає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Як вбачається з матеріалів справи, щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік позивач отримав в березні 2008 року, тобто до дня ухвалення рішення Конституційного Суду України і на момент виплати допомоги були чинними норми Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначені підпунктом 11 пунктом 28 даного Закону, а тому в задоволенні позовних вимог позивача щодо зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити на його користь недоплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2008 рік слід відмовити.
Враховуючи вищевикладена колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Нетішинської міської ради задовольнити частково.
Постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25 грудня 2009 року скасувати.
Постановити нове рішення :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2005, 2007 роки в розмірі трьох мінімальних заробітних плат як евакуйованій із зони відчуження ЧАЕС у 1986 році на час їх виплат з урахуванням проведених виплат.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: