Судове рішення #12617594

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________________

УХВАЛА

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2010 року                                                      м. Хмельницький

      Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

           Апеляційного суду Хмельницької області

        в складі : головуючого – судді Шершуна В.В.,

          суддів : Костенка А.М., Заїки В.М.,

 розглянула в порядку ст. 304-1 ЦПК України цивільну справу № 22ц-2643 за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської  міської ради на постанову  Нетішинського міського суду від 4 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання протиправними дій та стягнення заборгованості по виплаті допомоги на оздоровлення за 2009 рік як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.                                                     .

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, його представника, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

           Звертаючись в суд з даним позовом, ОСОБА_1 вказував, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі                       5 мінімальних заробітних плат. Однак, в січні 2009 року він отримав лише 100 грн. такої допомоги. Тому просив визнати протиправними дії відповідача щодо виплати в повному обсязі допомоги на оздоровлення за 2009 рік, стягнути з відповідача  на його користь недоплачені кошти в розмірі визначеному ст. 48 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто в сумі                   2925 грн.

          Постановою Нетішинського міського суду від 4 лютого 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2009 рік згідно Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, меншому 5  мінімальних заробітних плат, зобов'язати  управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради здійснити ОСОБА_1 нарахування допомоги на оздоровлення за 2009 рік згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 5 мінімальних заробітних плат та виплатити по ній заборгованість.

         В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Нетішинської міської ради вважає вказану постанову суду незаконною, просить її скасувати, ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Вказує, що управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради не наділене повноваженнями щодо перерахунку _____________________________________________________________________________

Головуючий  у першій інстанції –     Савіцький Л.П.                                    Справа № 22ц-2643

Доповідач – Костенко А.М.                                                     Категорія №  57

зазначеної допомоги та її виплати поза межами відповідного бюджетного року, воно не може змінити видатки, які визначені чинним законодавством. На даний час будь-яких рішень Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України про перегляд норм права щодо цього не існує, а отже і підстав для зміни розмірів виплат.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

  Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії А № 357507 від 9 серпня 1992 року. Відноситься до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року  «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу в січні 2009 року виплачено 100 грн. допомоги на оздоровлення за 2009 рік.

Дані факти підтверджуються посвідченням учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, виписками з його особового рахунку, не оспорюють дані обставини і сторони.

Відповідно до вимог абз. 2 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Згідно до ст.. 22 ч. 3 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Підпунктом 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007, № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни, відповідно яких , щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Однак у відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України.

         Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

         Крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

         Частина 2 ст. 152 Конституції України передбачає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

         Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічної грошової допомоги на оздоровлення не може бути причиною невиконання покладених на управління праці та соціального захисту населення зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

    Вказане підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, зокрема як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 8 листопада 2005 року у справі Кечко проти України в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету України. Держава може вводити, призупинити чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавства. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення). Згідно з п. 26 даного рішення суд не приймає аргумент щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

         Наведені обставини правильно враховані судом першої інстанцій при розгляді даної справи.

          З вказаних мотивів доводи апеляційної скарги не можна визнати такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.

           Підстав для скасування судового рішення в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

            Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія  суддів  

у х в а л и л а :

           Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Нетішинської міської ради відхилити.

          Постанову Нетішинського міського суду від 4 лютого 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги  протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.

  Головуючий:  

                            Судді:          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація