АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Шершуна В.В.,
суддів: Костенка А.М., Ніколової Б.Ю.,
при секретарі : Гриньовій А.М.,
з участю : заявниці ОСОБА_1
р озглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц-5002 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 5 серпня 2010 року по справі за заявою ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а:
Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 18 грудня 2009 року ОСОБА_1 визнано винною по ч. 1 ст. 122 КК України та призначено їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі. Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбуття призначеного покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки. Вказаним вироком частково задоволено цивільний позов, заявлений у кримінальній справі потерпілою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. З ОСОБА_1 на користь позивачки – ОСОБА_2 стягнуто 4000 грн. моральної шкоди. В решті цивільного позову відмовлено. ОСОБА_1 звернулася до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду з заявою про розстрочку виконання судового рішення, вказуючи, що є інвалідом ІІ групи загального захворювання, особою похилого віку, потребує постійного стаціонарного та амбулаторного лікування, є опікуном малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який також потребує постійного стаціонарного та амбулаторного лікування, перебуває у важкому матеріальному становищі, єдиним джерелом доходу є пенсія. Тому просила суд розстрочити виконання судового рішення про стягнення з неї 4000 грн., шляхом сплати щомісячно по 70 грн. 60 коп. протягом 57 місяців та змінити примусове виконання рішення суду на добровільне у порядку розстрочення.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 5 серпня 2010 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає вказану ухвалу незаконною, просить її скасувати, ухвалити нову про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що в суд необґрунтовано взяв до уваги заперечення стягувача ОСОБА_2 і третьої сторони – державного виконавця, оскільки, на її думку, ними не надані належні докази на підтвердження своїх заперечень. Вважає, що висновок суду, про те, що стан її здоров'я не є винятковим випадком, що дає підстави для ________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Корніюк А.П. Справа № 22ц- 5002
Доповідач – Костенко А.М. Категорія № 57
розстрочки виконання рішення суду є неправомірним, а його критичне оцінення судом - необґрунтованим. Також, на думку апелянтки, не відповідає обставинам справи і висновок суду про недоведеність стану її здоров'я, його погіршення, хвороби ОСОБА_3, так як на підтвердження цих обставин суду були надані всі належні докази. Вказує, що вимога суду про необхідність доведеності погіршення стану здоров'я боржника, наявність витрат на лікування та їх розмір, суперечить ст. 373 ЦПК України. Крім того, вважає, судом першої інстанції при постановленні ухвали порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема, не застосовано ч. 1 ст. 1168 ЦК України; ст.ст. 2, 3 Закону України " Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"; п.п. 1.1., 2.2. Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України 7 квітня 2004 року № 183, також судом невмотивовано застосовано ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження". Судом допущено порушення вимог ст.19, ст. 55, ч.3 ст.129 Конституції України, ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, норм Цивільного кодексу України та Цивільно-процесуального кодексу України. Крім того, апелянтка вважає, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням строків, передбачених ст. 373 ЦПК України.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Кам’янець-Подільського міськрайонного суду із заявою про розстрочення виконання вироку суду від 18 грудня 2009 року про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди в сумі 4 000 грн. 85 коп. терміном на 57 місяців та заміну примусового виконання рішення суду на добровільне виконання в порядку розстрочення відповідно до ст. 373 ЦПК України.
Ухвалою Кам’янець-Подільського міськрайонного суду в задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 373 ЦПК України було відмовлено.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він не відповідає нормам процесуального права.
Розділом VI (ст.ст. 367-382) ЦПК України врегульовано процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів.
У відповідності з ч.ч.1, 2 ст. 411 КПК України питання, зв`язані з виконанням вироку, вирішуються судом у судовому засіданні з участю прокурора. Якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, викликається також при необхідності цивільний позивач і цивільний відповідач
Як вбачається з п. 7 Пленум Верховного Суду УРСР, від 21.12.1990, № 11 "Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків", питання про зміну порядку і способу виконання вироку в частині цивільного позову у виняткових випадках, коли неможливо виконати вирок в порядку, встановленому раніше (відсутність присудженого майна в натурі тощо), розглядається судами у порядку, передбаченому ст. 366 ЦПК.
Тобто, оскільки вирок можливо виконати шляхом стягнення відповідних коштів, так як ОСОБА_1 отримує пенсію, має на праві власності нерухоме та рухоме майно, даний випадок не є винятковим. ОСОБА_1 повинна була звертатись до суду із заявою в порядку ст. 411 КПК України, оскільки ст. 373 ЦПК України передбачає порядок відстрочки і розстрочки виконання рішень у цивільних справах, а не вироку суду.
Ч. 7 ст. 8 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, оскаржувана ухвала суду від 5 серпня 2010 року підлягає скасуванню, а провадження по заяві – закриттю.
Керуючись ст. ст. 205, 307, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 5 серпня 2010 року скасувати, а провадження по заяві ОСОБА_1 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: