АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Шершуна В.В.,
суддів : Костенка А.М., Ніколової Б.Ю.,
при секретарі : Товкан І.І.,
з участю : представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, представника приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" Правдича А.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-5107 за апеляційною скаргою ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 6 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом, вказував, що 3 червня 2009 року з вини відповідача ОСОБА_3 сталась дорожньо-транспортна пригода в результаті якої отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, що потягли тривалий розлад здоров'я, також був пошкоджений автомобіль, який перебував у його володінні та користуванні. У зв'язку з чим, просив суд відшкодувати завдані йому збитки.
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану майну (автомобіль НОМЕР_1) на суму 17832 (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 00 копійок та витрати пов'язані з лікуванням на суму 6378 (шість тисяч триста сімдесят вісім) гривень 34 копійки. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" моральну шкоду, завдану у зв'язку з пошкодженням здоров'я на суму 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень 00 копійок. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду завдану у зв'язку із пошкодженням здоров'я на суму 97450 (дев'яносто сім тисяч чотириста п'ятдесят) гривень 00 копійок. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв'язку із пошкодженням майна (автомобіль НОМЕР_2) на суму 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок. Судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 10 березня 2010 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС".
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 6 липня 2010 року позов ________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Вітюк В.Ж. Справа № 22ц-5107
Доповідач – Костенко А.М. Категорія № 30
задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_1 544 грн. 84 коп., як відшкодування витрат на лікування, 17832 грн., на відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля та 2550 грн. як відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 37450 грн., як відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я та 2000 грн., як відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок пошкодження майна. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в дохід держави 183 грн. 76 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_3 та ПАТ "Страхова група "ТАС" оскаржили його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити рішення суду, зменшивши розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з нього. При цьому, апелянт вказує, що ухвалюючи рішення, суду слід було врахувати його матеріальне становище, оскільки є одним працюючим в сім'ї, на утриманні якого двоє неповнолітніх дітей. На підтвердження цього суду були надані копії відповідних документів. Також зазначає, що позивач, заявивши вимогу про стягнення моральної шкоди, не довів виникнення у нього психотравматичних факторів і погіршення психічного здоров'я, не надано доказів терміну перебування у стресовому стані, не підтверджено наявність ділових стосунків. Так, в порушення вимог п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" в судовому рішенні відсутні посилання на надані позивачем докази перенесених страждань. Крім того, вказує, що суд, розділивши моральну шкоду на дві окремі вимоги, допустився помилки, так як практика судів або норми діючого законодавства не передбачають відшкодування моральної шкоди в частках окремого страждання (фізичного, душевного, психічного тощо) за окремими обставинами.
ПАТ "Страхова група "ТАС" в апеляційній скарзі просить змінити рішення Хмельницького міськрайонного суду від 6 липня 2010 року, відмовивши позивачу в задоволенні вимог про стягнення витрат на лікування в розмірі 544 грн. 84 коп., відшкодуванні шкоди, завданої пошкодження автомобіля в розмірі 17832 грн. та судових витрат в сумі 183 грн. 76 коп., посилаючись при цьому на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що стягнувши 544 грн. 84 коп. витрат на лікування, суд не врахував положення ст. 24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки такі витрати мають бути підтверджені медичним закладом. Крім того, позивач – ОСОБА_1 є неналежним позивачем по справі, оскільки не є власником майна - пошкодженого автомобіля. Право на відшкодування шкоди має власник транспортного засобу - ОСОБА_7
Апеляційна скарга ПАТ "Страхова група "ТАС" підлягає задоволенню частково, а рішення суду в частині стягнення витрат на лікування в сумі 544 грн. 84 коп. – скасуванню з постановленням нового рішення.
Апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, а рішення суду в частині стягнення на користь позивача моральної шкоди – скасуванню з постановленням нового рішення.
Так, судом встановлено, що 3 червня 2009 року біля 14 годин 30 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_3 порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, яким на підставі тимчасового реєстраційного талона та довіреності керував ОСОБА_1 Автомобіль належить громадянину ОСОБА_8 Внаслідок зіткнення ОСОБА_1 були спричиненні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді багато відламкового перелому гомілки, забійної рани правого колінного суглобу та пошкодженням автомобіля, яким він керував та володів на підставі тимчасового реєстраційного талону, заподіяна матеріальна шкода в сумі 17832 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 під час керуванням транспортним засобом була застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС». Після дорожньо-транспортної пригоди ПАТ «Страхова група «ТАС» виплатила ОСОБА_1 витрати на лікування на підставі відповідних документів 5833 грн. 50 коп.
Вказані обставини підтверджуються вироком суду про визнання винним ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, висновком автотоварознавчого дослідження, полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховим актом. Не заперечують вказані обставини і відповідачі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22, ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ст. ст. 1166-1168 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст.ст 395-396 цього ж Кодексу речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут). Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Ст. 386 Цивільного кодексу України визначає, що в ласник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
У відповідності до ст.ст. 22-24, ст.ст. 28-29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана з лікуванням потерпілого. У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Крім того, як вбачається з оглянутого в судовому засіданні доручення від 24 липня 2007 року ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатись належним йому майном, а саме автомобілем НОМЕР_1. При цьому ОСОБА_7 надав ОСОБА_1 право у випадку спричинення автомобілю пошкодження іншими особами в результаті дорожньо-транспортної пригоди як джерелом підвищеної небезпеки, укладати, якщо в тому буде необхідність, від його імені угоди про відшкодування шкоди, одержувати та сплачувати за такими угодами грошові суми.
З огляду на зазначені норми закону та змісту делегованих позивачу прав колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 в силу ст. ст. 386, 395-396 Цивільного кодексу України щодо захисту речового права на чуже майно має право на відшкодування, заподіяної пошкодженням автомобіля, яким він володів на законних підставах , матеріальної шкоди, розмір якої ніким не оспорюється.
За таких обставин рішення суду в цій частині є обґрунтованим і законним, а доводи апеляційної скарги ПАТ «Страхова група «ТАС» в цій частині слід відхилити.
В той же час у відповідності до п. 4 ч. 1 та ч. 3 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.
В матеріалах справи відсутні фіскальні чеки та квитанцій про купівлю лікарських препаратів саме на суму 544 грн. 84 коп., немає документального підтвердження медичним закладом, що саме ці лікарські препарати на вказану суму застосовувались при лікуванні потерпілого. Не були надані такі докази і позивачем при розгляді справи судом.
В зв’язку з цим колегія суддів вважає, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Крім того, у відповідності п. 9 Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» р озмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Приймаючи рішення щодо відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1, суд першої інстанції вищевказані вимоги закону та роз’яснення Пленуму Верховного Суду України врахував не в повній мірі, а тому колегія суддів вважає, що беручи до уваги характер та обсяг фізичних та моральних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалості, стану здоров’я на даний час, тяжкість вимушених змін у його життєвих обставинах, викликаних потребою лікування, вжиття додаткових заходів для організації і забезпечення життя внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, наявність в позивача інвалідності другої групи, отриманої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, неможливість виконувати тяжку фізичну працю, моральних страждань через пошкодження, належного йому майна, суд виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково в сумі 20000 грн., а рішення суду в цій частині скасуванню з постановленням нового рішення.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційні скарги приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 6 липня 2010 року в частині стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат на лікування 544 грн. 84 коп. та в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 39450 грн. у відшкодування моральної шкоди скасувати і ухвалити нове рішення :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення у відшкодування витрат на лікування 544 грн. 84 коп. – відмовити.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В решті позову відмовити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» в дохід держави 178 грн. 32 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного суду України.
Головуючий:
Судді: