Справа 2-а-1436/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    10 грудня    2009 року                                                                м.Ніжин

      Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:                                                                                                                        головуючого -  судді  Діденко О.П.,                                                                                             при  секретарі  Чепелі М.А.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м.Ніжині справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до     управління  Пенсійного  фонду України   в м.Ніжині  про  визнання  протиправними  дій та зобов»язання  провести перерахунок пенсії,

в с т а н о в и в:

Позивач 01 грудня 2010 року  звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що  він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов"язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом 2 групи. Крім того, статтею 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі – закону 796-12), його віднесено до 1 категорії  осіб, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього закону йому призначено державну  пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров»ю. Статтями 50 та 54 закону № 796-12 ( в редакції до 28.12.2007 року) встановлено, що він має  право на  щомісячну додаткову  пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю,  у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком,  та   право на державну  пенсію по 2 групі інвалідності у розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком. Але відповідачем, з  посиланням на  прийняття і дію Закону України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – закон «107-V1»),  розмір   зазначених пенсій визначений   згідно з постановою  Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від  3 січня 2002 року № 1 (1-2002-п), виходячи з базової величини  для обчислення конкретних державних пенсій та додаткових пенсій  за шкоду, заподіяну  особам, віднесеним до 1 категорії, відповідно 19,91 грн., тобто у значно меншому розмірі, ніж передбачено законами.

Так як відповідач усупереч зазначеним нормам  та всупереч  рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008  не провів відповідне нарахування цих пенсій, то, уточнивши позовні вимоги в суді,  просив визнати  неправомірними дії управління Пенсійного  фонду України в м.Ніжині  щодо відмови у перерахунку йому  пенсії як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.ст.49,50, ч.4 ст.54 Закону України «Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та зобов»язати відповідача провести  перерахунок та виплату пенсії відповідно до зазначених  норм закону, починаючи з 22 травня  2008 року по грудень 2008 року включно.

Представник  відповідача  Захарченко Г.О. позовні  вимоги не визнала, у їх задоволенні просила відмовити та пояснила, що  позивачу призначена та виплачується державна  пенсія по 2-й групі інвалідності внаслідок захворювання, пов»язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,  та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю,  відповідно  до ст.ст.49, 50,54  Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-12. Розрахунок пенсії  було проведено  за нормами постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1  «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування  яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», виходячи з  розміру 19,91 грн.,  а вирішення питання щодо застосування показника прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як розрахункової величини для визначення розмірів пенсій, пільг, компенсацій та допомог громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можливо  виключно внесенням відповідних змін до Закону.  Витрати для призначення та виплати пенсій відповідно до зазначеного позивачем, законодавством не передбачені, тому відповідач не може витрачати кошти на цілі, не передбачені законом.

    Заслухавши пояснення позивача,  дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до  ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини першої ст.46 Конституції  України (254к/96-ВР) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення  їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності,  у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,  закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12).

    Відповідно до ч.4 ст. 54 цього Закону    для інвалідів 2-ї групи, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, державні пенсії не можуть бути  нижчими 8-и мінімальних пенсій за віком,  а згідно  ст. 50  -  особам, віднесеним до 1 категорії,  призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, зокрема інвалідам 2-ї групи – у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 цього ж закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.  

           Копіями  посвідчень на а.с.9-11 підтверджується, що  позивач   є інвалідом 2-ї групи  внаслідок захворювання,  пов"язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії  на ЧАЕС,  та є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, чого не заперечував і  відповідач, а тому він має право  на призначення пенсії у розмірі, не нижчому 8-и мінімальних пенсій за віком,  та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком,  що передбачено  ч.4 ст.54 та ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12).Наявність  зазначеного  права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується  ст.46 Конституцією України.    

             Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

             Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними  актами, суд приходить до висновку, що  при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина  четверта статті 54 Закону України « Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-12, а не  постанова   Кабінету Міністрів України  «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» (1-2002-п), яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

               Далі, зі статей 50 та 54 Закону України  « Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-12 випливає, що під час  визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

               За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), іншого нормативного акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, нема, то він і повинен бути  вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової  пенсії позивачу, у зв»язку з чим посилання відповідача на  ч.5 ст.54 Закону  України України  « Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-12, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України, є безпідставними, оскільки  звуження змісту та обсягу прав  позивача, встановлених цим же законом, не допускається.

            Посилання відповідача  на відсутність коштів щодо забезпечення виплати  пенсій у розмірах, зазначених позивачем, суд вважає безпідставними, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов"язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 50 ,  ч.4  ст. 54 Закону України " Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо визначення розміру пенсій. Тому за  зазначений позивачем період   відповідач безпідставно відмовив  йому у проведенні  перерахунку пенсії, у зв»язку  з чим  суд приходить до висновку про необхідність позовні вимоги задовольнити, так як вважає, що відповідачем, як суб»єктом владних повноважень, не  доведена правомірність своїх дій при визначенні розміру пенсії позивачу.  

           Керуючись ст.ст. 158-163, 99 Кодексу адміністративного судочинства України,  ст.ст.19,  22, 46, 152 Конституції України,  ст.ст.49, 50, 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,     ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове  державне  пенсійне страхування», суд

п о с т а н о в и в:

    Позовні вимоги  ОСОБА_3  задовольнити.

    Визнати неправомірними дії управління   Пенсійного  фонду України  в  м.Ніжині Чернігівської області по відмові у проведенні нарахування та виплати  ОСОБА_3  пенсії   у розмірі,   не нижчому 8-и мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.4 ст.54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю,  у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 цього  ж закону, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня  2008 року.

    Зобов"язати Управління пенсійного Фонду України в  м.Ніжині  Чернігівської області здійснити перерахування та виплату   ОСОБА_3  щомісячної пенсії   у розмірі,   не нижчому 8-и мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.4 ст.54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю,  у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 цього  ж закону, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня  2008  року   з урахуванням отриманих ним сум.

    Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку, передбаченому ст. 186 ч.5 КАС України.

                                     Суддя                     Діденко О.П.