АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" жовтня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого – судді Шершуна В.В.,
суддів: Костенка А.М., Пастощука М.М.,
при секретарі: Товкан І.І.,
з участю: позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника відповідача – ОСОБА_5 – ОСОБА_6, представника третьої особи ПАТ «Імексбанк» - Нелюбова О.Г., представника третьої особи ПАТ КБ «Приватбанк» - Андрейчик Ю.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-5229 за апеляційною скаргою ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: гаражний кооператив „Універсальний”, публічне акціонерне товариство „ПриватБанк”, публічне акціонерне товариство „Кредит промбанк”, публічне акціонерне товариство „Імексбанк”, відкрите акціонерне товариство КБ „Надра” про визнання факту спільного проживання однієї сім’єю, визнання права на частину спадкового майна
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а:
В листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи який вказувала, що з 1983 року по 17.06.1986 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_9 В період шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_10. Після розірвання шлюбу вони продовжували проживати разом, вели спільне господарство аж до смерті ОСОБА_9 Свідченням чого, є народження другої дочки ОСОБА_11. В період фактичних шлюбних стосунків за спільні кошти було придбано квартиру АДРЕСА_1, гараж у гаражному кооперативі „Центральний” по АДРЕСА_2, автомобіль АЗЛК – 2901 д/н НОМЕР_1, вносили кошти на рахунки у „Приватбанк”, „Кредит промбанк”, „Імексбанк”, КБ „Надра”. У зв’язку з цим позивачка просить встановити факт спільного проживання однією сім’єю з померлим та визнати право власності на Ѕ частину спадкового майна.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 29 липня 2010 року позов задоволено. Встановлено факт спільного проживання однією сім’єю ОСОБА_1 з ОСОБА_9 після розірвання шлюбу та до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: Ѕ квартири по АДРЕСА_1, Ѕ гаража у гаражному кооперативі „Центральний” по АДРЕСА_2, Ѕ автомобіля АЗЛК – 2901 д/н НОМЕР_1, Ѕ частину коштів на рахунках: у публічному акціонерному товаристві „Приватбанк”, публічному акціонерному товаристві ________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Фанда В. П. Справа № 22ц-5229
Доповідач –Костенко А.М. Категорія № 46
„Кредитпромбанк”, публічному акціонерному товаристві „Імексбанк”, відкритому акціонерному товаристві КБ „Надра”. Стягнуто судові витрати з ОСОБА_5 у розмірі 2060 грн. 35 коп., з яких на користь ОСОБА_1 – 358 грн., а решту – 1702 грн. 35 коп. у дохід держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, її представник вважають рішення суду незаконним та необґрунтованим, просять його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Посилаються на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказують, що ОСОБА_9 та ОСОБА_1 проживали за різними адресами і майно набувалось та належало виключно ОСОБА_9 Крім того, вважає, що судом неправомірно стягнуто з ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 2060,35 грн.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
У відповідності до п. 2 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для суд вважав встановленими.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Так судом встановлено, що 22 жовтня 1983 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 було укладено шлюб. 24 листопада 1984 року від даного шлюбу народилася ОСОБА_3. 17 червня 1986 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 було розірвано.
Після розірвання шлюбу в 1995 році ОСОБА_9 придбав квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,2 кв.м., та являвся власником квартири. В даному житловому приміщенні крім ОСОБА_9 ніхто зареєстрований не був.
В 1997 році ОСОБА_9 придбав гараж в кооперативі «Центральний» по пров. Гагаріна в м. Хмельницькому. Також ОСОБА_9 був власником автомобіля АЗЛК-2901 1999 року випуску, зареєстрованого на його ім’я в 2000 році.
Крім того, на ім’я ОСОБА_9 були відкриті депозитні рахунки в банківських установах, а саме : ВАТ «Кредитпромбанку» на суму 50000 грн. із залишком коштів на квітень 2009 року 60171 грн. 35 коп., в ЗАТ КБ «Приватбанк» на суму 8043 грн. 32 коп., в АКБ «Імексбанк» в сумі 93600 грн., у ВАТ КБ «Надра» в сумі 10500 доларів США.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд в основу рішення поклав покази свідків про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_9 проживали разом, вели спільне господарство та трудову діяльність, спільно займались реалізацією товару. На підставі цього суд прийшов до висновку, що під час спільного проживання за спільні кошти вони придбали спірне майно.
Однак погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна.
Факт спільного проживання, ведення спільного господарство та спільної трудової діяльності не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні. Будь-яких письмових доказів в підтвердження даного факту, а також придбання спірного майна за спільні кошти позивач до суду не надала. Не здобуті такі докази і судом.
Покази свідків, які були покладені судом в основу рішення, як доказ по справі є недостатніми, оскільки не підтверджуються будь-якими іншими документальними доказами. Крім того, дані покази суперечать показам інших свідків, які не підтвердили факт спільного проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_9
При таких обставинах суд безпідставно послався на ст. 18 Закону України «Про власність», діючого на час придбання спірного майна, оскільки судом не було достеменно встановлено на той час існування сімейних стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_9
В такому випадку при умові доведеності придбання майна ОСОБА_1 та ОСОБА_9 спільно суду слід було керуватись главою 11 Цивільного кодексу України (в редакції 1964 року) та визначати частку майна ОСОБА_1 в спільній власності.
Однак при цьому позивачка не надала доказів, що дане майно є спільним та яка її частка в спірному майні.
Також, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_9 мав на праві власності окрему квартиру, де був зареєстрований лише він один, за місцем проживання ОСОБА_1 зареєстрований не був, що дає підстави вважати, що він проживав окремо від позивачки.
Не встановлено також того, що ОСОБА_9 та ОСОБА_1 вели спільно трудову діяльність по реалізації товару.
За таких обставин, давши належну оцінку зібраним по справі доказам, колегія суддів, вважає, що в судовому засіданні не було доведено факту спільного проживання однієї сім’єю ОСОБА_9 та ОСОБА_1 в період з 1986 по 2009 роки, та те, що спірне майно є їх спільною сумісною власністю, а тому рішення суду на підставі п. 2 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання факту спільного проживання однієї сім’єю, визнання права на частину спадкового майна відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: